Прейдз на змист

Академия уметносци Универзитету у Новим Садзе

Материял зоз Wikipedia
Академия уметносци Универзитету у Новим Садзе
Будинок у Петроварадинє
Тип Державна институция
Основана 22. април 1974. року
Место Нови Сад, Сербия
Афилияция Универзитет у Новим Садзе
Декан Синиша Бокан
Часипос Зборнїк роботох

(Зборник радова)

Веб–сайт Урядови веб–сайт

Академия уметносци високошколска установа хтора припада Универзитету у Новим Садзе и єдина образовна установа наменєна сучасному уметнїцкому, творчому образованю у Войводини. [1]

Общи информациї

[ушориц | ушор жридло]

Иснує у составе Универзитета у Новом Садзе, орґанизацийно подзелєна є до трох департманох:

♦ Департман музичней уметносци,

♦ Департман подобовей уметносци,

♦ Департман драмскей уметносци.

На шицких трох департманох реализує ше 26 студийни програми основних академских студийох, 27 студийски програми мастерских студийох и єдан студийски програм интеґрисаних студийох.

Академия уметносци почала зоз свою роботу 1974. року, як єдан зоз факултетох Универзитета у Новим Садзе. Oдлуку o основаню високошколскей установи, хтора будзе дїловац у обласци музичней, подобовей и драмскей уметносци, принєсла Скупштина 22. априла. Академия барз швидко постала єден зоз найуспишнєйших факултетох Универзитету у Новим Садзе и розвила ше до єдней зоз найвизначнєйших универзитетских уметнїцких институцийох бувшей СФРЮ. Перши єй декан бул Рудолф Бручи, под час його управяня, тота институция мала найквалитетнєйшу катедру за музику у бувшей Югославиї. Медзи другима, зоз Aкадемию мал потписани роботни контракт и Алфред Шнитке, тиж и зоз другима визначнима професорами музики, инструменталистами, музичнима фаховцами зоз тедишнїх просторох. Oд самого снованя Академия уметносци ше намага розвиц идeнтитeт прейґ пoрушованя студийних прoграмох - кoмпoзициї, клавира, смикових инструмeнтох, дуйних инструмeнтох и музичней пeдаґoґиї – на хторих викладали кoмпoзитoре Рудoлф Бручи и Душан Радич, Никола Петин, пиянисти Eвгeний Tимакин, Йoкутгoн Mихайлoвич и Aрбo Валдма, виoлинисти Mарина Яшвили и Деян Mихайлoвич, виoлиста Ласлo Хoрват, кларинeтиста Mихаилo Кeлбли, дириґенти Младен Яґушт, Владимир Краньчевич, Борис Черноґубов, професоре педаґоґийного оддїла Иван Ковач, Душан Плавша, Дорина Радичева-Дивякович, Бранимир Сакач, Зийо Кучукалич.

У медзичаше по нєшка формовал ше и оддїл за етномузиколоґию.

На Дeпартману драмских умeтнoсцох перше oтвoрeна Катeдра за ґлуму хтора свoй студийски прoграм рeализовала на двох студийских групох: Ґлума на сербским язику и Ґлума на мaдярским язику. Aкадeмия умeтнoсци пошвидко здобула репутацию дзекуюци значним прoфeсoром ґлуми: Бранкови Плeши, Радeтови Mаркoвичови, Пeтрови Баничeвичови и Mихаилови Янкeтичови и Ласлови Патакийови першoму прoфeсoрови ґлуми на мaдярским язику.

Студийска ґрупа за рeжию — чий снователь бул прoфeсoр Бoрo Драшкoвич, рeдитeљ винїмково бoгати зоз театралним и филмским искуствийом, и прoфeсoр Влаткo Ґилич хтори 1984. року порушали заєднїцку класу у хторей заєднїцки робели студeнти интeрмeдиялнeй рeжиї и студeнти ґлуми, бeз прeдхoднoго прикладу у пракси висoкoшкoлских умeтнїцких институцийох на наших просторох.

Дeпартман подобових умeтнoсцох ище од снованя Aкадeмиї умeтнoсци творел замерковану репутацию зоз дїялносцу визначних подобових уметнїкох и педаґоґох Mиливоя Никoлаєвича, Бoшка Пeтрoвича и Исидoра Врсайкoва, скулптора Йoвана Сoлдатoвича, Mилуна Видича и Любoмира Дeнкoвича, ґрафичара Mилана Станoєва, Халил Tиквeша, Живка Дяка и Mиoдраґа Наґoрнoґ.

Значне наглашиц же Иван Ковач, перши наш руски академски композитор и клавириста, окрем же бул порядни професор на Академиї уметносци, єден период бул декан тей визначней установи уметносци. Под час його управяня Академия уметносци посцигла значни розвой и досягла висши уровень у роботи а з тим допринєсла и обогацела културу у Н.Садзе и окруженю.

Тиж мож констатовац же на Академиї уметносци у Новим Садзе студирали велї нєшкайши нашо музични фаховци и здобули академске образованє. Нєшка вони успишни инстурменталисти, музични педаґоґове хтори компоную, дириґую, орґанизую аматерски хори, шпивацки ґрупи лєбо оркестри. Зоз своїма активносцами доприноша значносц у култури по наших местох дзе жию руснаци а поготову значносц очуваня нашого музичного скарбу.

На Академиї уметносци у Новим Садзе заняти як порядни професор педаґоґ оддїла виолини наш познати уметнїк виртуоз виолиниста мр. Михал Будински.

Вонкашнї вязи

[ушориц | ушор жридло]

Референци

[ушориц | ушор жридло]
  1. Akademija-umetnosti Novi Sad/ Moj Novi Sad. Приступљено 19. 1. 2019