Подзелєнє музики

Концерт вокално-инструменталней музики

Музика ше може подзелїц и класификовац до вецей катеґорийох и подкатеґорийох, прето же долу спомнути катеґориї уплївовали єдна на другу, мишали ше и комбиновали, и так з часом ше ширели нови и нови подкатеґориї. Подзелєнє на основни катеґориї окончує ше спрам:

Средства з хторима ше музика виводзи:

• Вокална музика – виводзи ю людски глас, соло лєбо у хору. Основни людски гласи то: сопран, алт, тенор и бас. Приклад за вокалну музику то хорска а капела музика.
• Инструментална музика – настава зоз граньом на музичних инструментох. Вона ше поступнє осамосталює у периодзе барока (конєц 16. и початок 18. вику), прето же у штреднїм вику и ренесанси преовладовала вокална музика. Од 1750. року по нєшка, инструментална музика забера главне место. Ту спадаю: симфония, концерт, соната, свита, фуґа итд.
• Вокално-инструменална музика – настава теди кед ше шпива зоз провадзеньом музичних инструментох.Ту спадаю музични форми: опера, оперета, ораториюм, реквиєм, кантата, гимна, мотет, мадриґал, корал, канон итд.

Наслову, тє. змисту композициї:

• Програмска музика – у нєй ше тонски осликує (змист): рижни зявеня у дружтве и природи (битки, габи моря, жуборенє потока, рикох и подобне). Тоту файту музики композиторe компоную спрам даякого змисту и програми зоз литератури: приповедка, леґенда, збуванє лєбо даяка задумка; малярства лєбо даєдней другей подобней уметносци. З оглядом же вокални композициї вязани за текст и же маю наслов, вони спадаю до програмскей музики. Програмска музика ше найвецей творела у другей половки 19. вику. Найзначнєйши дїла зоз тей обласци то: Пер Ґинт норвежского композитора Едварда Ґриґа, Моя оцовщина (шейсц симфонийски поеми) ческого композитора Беджиха Сметани, Слики зоз вистави русийского композитора Модеста Мусорґского, итд.
• Абсолутна музика – за розлику од програмскей музики, абсолутна музика хаснує и комбинує лєм музични средства. Дїла абсолутней музики найчастейше маю назви спрам своєй музичней форми: писня, рондо, прелудиюм, фуґа, симфония, концерт, варияциї лєбо по темпу у хторим ше виводзи композиция: ададьо, модерато, алеґро, престо итд. Тоти композициї часто попри наслова маю и число, опус.

Джез трио: Мел Торме - бубнї, Бени Ґудман - кларинет, Теди Вилсон - клавир

Жанрох: (ит. generi musicali - вязано; анґл. genres of music; франц. genres de musique, нєм. musikalische Gattungen) , тє. музичних файтох (музика хтора ма исти стилски прикмети). Треба знац же шицки тоти жанри уплївовали єден на други, преплєтали ше и комбиновали и же през епохи наставали ище нови под'жанри. Напр. на рок музику уплївовали велї жанри як цо то блуз, фолк, джез, аж и класична музика. Добри познавателє музики можу точно дефиновац и одредзиц чий уплїв ше обачує у поєдиним жанру.

Спомнєме лєм малу часц музичних жанрох:

• Класична музика	• Забавна музика	• Народна музика
• Фолк музика	• Джез музика	• Блуз музика
• Поп музика	• Рок музика	• Фанк музика

Трубадури , 14. вик

Єдина зачувана писня зоз 1100. року, хтору компоновала жена трубадур, волала ше Commtesa de Dia

Историйних епохох - у музики то способ музичного роздумованя даєдней епохи лєбо поєдинца у нєй.

Так постої музика:

• Антики - 1500. п. н. е. - 476. н.е.
• Штреднього вику (476—1400)
• Ренесанси (1400—1600)
• Барока (1600—1750)
• Класицизму (1730—1827)
• Романтизму (1815—1910)
• Импресионизму (1860—1960)
• Сучасна музика, 20. вик и 21. вику - музика хтора отримує дух и темпо живота нашого часу, алє и його процивсловносци.

Релиґийней основи:

• Литургийна - сакрална музика (лат. sacer = свети; ит. musica sacra, анґл. sacred music; франц. musique sacrée, нєм. sakrale Musik)(4) - то церковна музика хтора розвива вирски чувства и побожносц. У тей музики ше приказую збуваня зоз Библиї. То хорски композициї хтори ше шпиваю а капела на богослуженьох. Основни форми сакралней музики штредком 15. вику (ренесанса) були: миса, мотет, мадриґал. Литурґийну музику писали велї сербски композиторе: Стеван Ст. Мокраняц (Литурґия и Парастос у фис-молу), Коста Манойлович (Литурґия, Парастос, Крачунска ноц, Псалм 137), Йосиф Маринкович (Литурґия за мишани хор, Парастос итд.).
• Шветовна лєбо профана музика (лат. profan значи нєцерковна, нєсвята; ит. musica profana, анґл. secular music; франц. musique profane, нєм. profane Musik)[3] - то нє-вирска музика (шветовни значи буц нє-релиґиозни-одвоєни од релиґиї) хтора ше розвивала у народзе. То була музика путуюцих музичарох (жонґлерох, труверох, шпилманох, трубадурох), хтори за свойо наступи хасновали музични инструменти лєгки за преношенє: бубень (буґна), мала гарфа, блок-флаута, ґайди и подобни. На наших просторох волали их гудаци, (серб. гудци, свиралници и скомраси). Церква ше зоз їх дїялносцу (музику, тематику писньох и инструменти) нє складала и нє одобровйовала ю. Путуюци музичаре углавним шпивали о любави, жажди за щешлївим животом, политични сатири, танци и драмски дїла. Тота файта музики розвила ше у штреднїм вику. Найвизначнєйша музична форма у тей епохи зоз шветовну тематику и особлївосцами бул мадриґал.

Способу виводзеня:

• Живе виводзенє - то вокалне, инструменталне лєбо вокално-инструменталне виводзенє хторе ма вельо векши емотивни набой од фиксированого виводзеня.
• Фиксиране лєбо зняте виводзенє - то чиста репродукция музики прейґ музичних медийох и механїчних (електронских) справох за репродукцию музичней представи слики и звука (ґрамофон, касетофон, радио, ТВ, видео, YouTube, CD итд.).

Способи виводзеня шицких катеґорийох музики

Краков, камерни оркестер

Оркестер: Феликс Менделсон, Симфония ч.4-такв."италиянска"

У зависносци од числа виводзчох, шицки три на початку спомнути катеґориї музики можу ше виводзиц як:

• Дуо, (дует) кед шпиваю лєбо граю по двойо.

Исную инструментални состави составени зоз двох инструментох. Кед обидва инструменти ровноправни, вец уж спадаю до камерней музики и таки состав наволуєме камерни дуо. Кед єден инструмент доминує над другим, то уж означує солистичну музику.

• Трио, кед шпиваю лєбо граю тройо
• Квартет, кед шпиваю лєбо граю штверо итд...
• Хор то состав у хторим шпиваю вецей од осем шпивачох у ґрупи. Хорски композициї без инструменталного проваденя наволую ше a- капела
• Оркестер, то кед инструменталисти граю вєдно, у ґрупи.

Социолоґийни аспекти музики

Рижни етноґрафски студиї указую же музика парципативна активносц у єдней заєднїци. Поєдинци музику доживюю як вецейфайтову форму дружтвених збуваньох, сцеканє од осамюеносци, одходи на концерти, формирую ше музични заєднїци-ґрупи, то ше нє може похопиц як функцию индивидулней волї лєбо случайносци; уключує и комерциялних и нєкомерциялних учашнїкох ґрупи зоз заєднїцкима вредносцами. Музични представи поставаю форми рижнородних културох у социоекономских штредкох.

У Европи и Сиверней Америки исновало подзелєнє медзи файту музики за хтору ше думало же представя „високу културу“ и „нїзку културу“. „Висока култура“ пестовала и прилапйовала барокни, класични, романтични и сучасни форми симфониї, концерти и соло композициї, и звичайно ше слухали на концертох у розкошних концертних салох и церквох, док публика мирно шедзела и слухала музику. Друга файта  музики – уключуюци джез, блуз, соул и кантри – часто ше виводза у барох, ноцних клубох и менших театрох, у хторих  публика може танцовац, конзумовац пице и навияц, квичац... По 20. вик подзелєнє на „високи” и „нїзки” музични форми було прилапене як валидна дистанца хтора одвойовала „уметнїцку музику”, од популарней музики хтора ше слухала у барох и танєчних салох.

Музиколоґове, як цо то Дейвид Брекет, обачовал  „щезованє високо-нїзких културно-естетских гранїцох“ у 20. вику. И, „кед индустрия и явни дискурси повязую катеґориї музики зоз катеґориями людзох, вони мали тенденцию повязац стереотипи зоз реалнима слухачами.“ Стереотипи можу буц засновани на социолоґийно-економским положеню лєбо дружтвеней класи, виводзачох лєбо публики зоз тей ґрупи розличней файти музики.

Кед композиторе почали уводзиц рижни стили музики хтори ,,руїновали'' конвенциї, вше могло присц до моцного одпору академикох и других їх прихильнїкох. Напр. Бетовенов смикови квартет зоз позного периода класики; партитура за балет И. Стравинского, ,,класична '' музика наспрам, бибопа, хип-хопа, панк рока и електронскей музики, були контроверзни и критиковани кед ше по першираз представяли на явних наступох. Таки теми ше випитую у социолоґиї музики, хтора ше дакеди наволує социомузиколоґия, и хтора ше занїма на оддїлох за социолоґию, медийских студийох лєбо студийох музики а узко є повязана зоз етномузиколоґию.

Малюнок династиї Сонґ зоз (960-1279). Ноцне вешелє Ган Ксизаия, приказує китайских музичарох як граю на розваги у своїм доме у 10. вику.

Вонкашня вяза

• Muzika i ideologije РТС Маґазин