Солиста
У уметносци, солиста[1] (анґл. soloist)[2] то особа хтора сама роби одредзену роботу лєбо є у одношеню на штредок/на других, у першим планє док то роби.
Солиста ше може одношиц и на:
♦ Соло, солиста (у музики) – музичар инструменталиста-виводзач хтори грає сам лєбо зоз провадзеньом даєдного музичного инструмента лєбо оркестри. То може буц шпивач хтори сам шпива, лєбо опрез хора тиж зоз провадзеньом музичного инструмента лєбо оркестри. У таких нагодох кед ше зменюю хор, оркестер и солиста у партитурох ше над линийову систему назначує початок часци за соло (солисту). Повторене зявйованє цалого хора односно оркестри означує ше зоз ит. Tutti (значи же шицки, цали хор, оркестер).
♦ Соло, солиста (фолклор) – танєчнїк хтори сам танцує лєбо спред ґрупи танєчнїкох.
♦ Соло, солиста (балет) – балетан/балерина хтори танцую по само. Лєбо су главни виводзач – танєчнїк у балетскей ґрупи (балетским ансамблу).
Лєм вершински инструменталиста-солиста може буц уметнїк.
Историят
[ушориц | ушор жридло]Од епохи барока солиста ше ясно диференцує од музичарох през специфичносц технїки граня, хтору мотивовую и вимагаю сами композиторе. Прето музични часци хтори зверени солистом виртуознєйши од часцох хтори граю други музичаре у композициї: швидкосц, обсяг реґистра инструмента, технїчни схопносци владаня зоз инструментом, моц звука и подобне.
У вокалней музики, солиста ше зявюєю концом 16. вику; то початок монодийского часу (лєбо провадзеней мелодиї) у хторим наставали рижни форми як цо то рецитатив, опера, ораториюм и подобни форми. У тих формох солиста ше вше баржей видвая и розликує од хору. У инструменталней музики солиста ше зявює на початку 18. вику, кед ше почала розвивац концертна музика (углавним илустрована зоз концертами), поготов камерна музика (соната, трио, смиково квартети).
У класичней музики, историчаре и музиколоґове Антония Вивалдия идентификовали як композитора хтори до своїх формох уношел концепти солистичного концерта. Першенствено познати його кончерто ґросо; то музична форма до хторей уключени єден лєбо вецей соло инструменти хторим додзелєни грац соло часци, звичайно секвенци лєбо каденци, у хторих виводзаче можу импровизовац.
У хорскей музики, (лєбо у оркестру) композитор пре пренаходзенє цо векшого контрастного музичного ефекту, звери єдну лєбо и вецей мелодийски фрази єдному виводзачови односно солисти. Солиста у тей улоги найкомпететнєйши алє и одвичательни за музикованє тей соло часци.
У джезу и популарней музики потребно розликовац соло-солисту хтори означує музичара, и соло хтори представя музичну часц (єдней лєбо вецей музичних фразох) наменєну за интерпретацию солисти. Тоти два слова ше часто мишаю у джез и зродней популарней музики.
Термин соло ше у джез а познєйше, поп и рок музики, одноши на виводзача на инструменту, найчастейше на ґитари ткв. ґитарски соло импровизациї. Солиста з импровизацию розвива главни мотив писнї, лєбо храктеристичну мелодийску фразу. Соло ше найчастейше зявює у штредку лєбо пред конєц писнї.
У геви метал жанру, соло часци досц длуги, тирваю и до пейц, шейсц минути (напр. у писнї познатей ґрупи Deep Purple Child in Time). У алтернативним жанру рок музики часто мож обачиц и чуц кратки соло часци, дакеди то лєм даскельо такти.
Музични приклади композицийох за рижни инструменти:
Ґалерия
[ушориц | ушор жридло]-
Лука Пианка, солиста музикує на архаичним струновим инструменту
-
Балерина солисткиня
-
Балерина 20. вику
-
Емили Робисон, забавна музика
-
Артур Рубинштайн, визначни пияниста
Литература:
[ушориц | ушор жридло]- Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, 1981. — Т. 5. — С. 181. — 1056 с.
Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ Инструменталиста, Солиста Архивоване на сайту Wayback Machine (7. април 2016)
- ↑ Властимир Перичић, Вишејезични речник музичких термина