Михал Лїкар
Михал Лїкар (8. септембер 1954 — 27. септембер 2021), композитор и музични педаґоґ зоз Дюрдьова.
Биоґрафия
[ушориц | ушор жридло]Михал Лїкар ше народзел 8. септембра 1954. року у Дюрдьове, од оца Якима и мацери Ирини, народзеней Кишондер. Михалов оцец Яким умар 1957. року, кед Михал мал лєм 3 роки. У валалє закончел осем класи основней школи, а вец ше уписал до Машинскей школи у Жаблю. Медзитим, интересованє за музику було моцнєйше, та Михал Лїкар претаргнул порядне образованє и почал самоуки процес музичного образованя. Пошвидко ше и нотално описменєл, а то була основа же би музика постала його основна животна преокупация.
Михал Лїкар постал член тамбурового оркестра у КУД Тарас Шевченко.
Початком осемдзешатих рокох Михал Лїкар почал и компоновац, та ше 1983. року зявел як композитор на Фестивалу рускей култури Червена ружа зоз шпиванку Одайце ме, мамо. Компоновал вецей як 30 композициї.
Михал Лїкар глїбоко порозумел основи музичного духу рускей народней шпиванки и тримал ше основних музичних постулатох хтори характеристични за руску народну музику. Як композитор Михал Лїкар виберал з рускей поезиї стихи наших визначних поетох и компоновал шпиванки полни народного духу у препознатлївей метрики.
У тим периодзе, Михал Лїкар основал при КУД Тарас Шевченко дзецински тамбурови оркестер з котрого настали даскельо ґенерациї дюрдьовских тамбурашох, а Михал Лїкар у нїм мал значну улогу музичного педаґоґа. Тот дзецински тамбурови оркестер бул познати у цалей Войводини, бо на музичних смотрох освоєл значне число наградох.
Попри тим, Михал Лїкар вельо помогнул и дюрдьовскей Женскей жридловей ґрупи у єй пририхтованю за явни наступи.
Михал Лїкар ше нє застановел лєм на музичним поучованю нових музичарох и компонованю шпиванкох, алє ше опробовал и у розписованю аранжманох за тамбурово оркестри. По його аранжманох тамбурови оркестер РТВ Нови Сад на фестивалу Ружова заградка вецей роки виводзел нови композициї з рускима виводзачами.
Михал Лїкар умар 27. септембра 2021. року. Поховани є на теметове у Дюрдьове.
Композициї Михала Лїкара
[ушориц | ушор жридло]| У народним духу | ||
|---|---|---|
| Рок | Наслов композициї | Автор текста |
| 1982. | Борец Тито | Михал Лїкар |
| 1983. | Одайце ме, мамо | народни |
| 1984. | Нє хваль ти ше, мила | Дюра Латяк |
| 1985. | Задуй, витре | Янко Фейса |
| 1985. | У карчмочки | Мафтей Винай |
| 1986. | Нач плакац | Микола М. Кочиш |
| 1987. | Дунаю, Дунаю | народни |
| 1987. | Витор дує | Гавриїл Костельник |
| 1988. | Над гору високу | Михал Лїкар |
| 1988. | Милей под облаком | Михал Лїкар |
| 2002. | Чуєш, мой брату | Михайло Ковач |
| 2004. | Нє попатрай тадзи | народни |
| 2007. | Червена ружа, тулїпан | народни |
| У забавним духу | ||
|---|---|---|
| Рок | Наслов композициї | Автор текста |
| 1984. | Гимна двацецрочних | Михал Рамач |
| 1987. | Ружичком | Гавриїл Костельник |
| 1988. | Любов | анонимни |
| 1988. | Сон | Михал Лїкар |
| Червене пупче | ||
|---|---|---|
| Рок | Наслов композициї | Автор текста |
| 1986. | Любим приповедки | Мелания Павлович |
| 2002. | Нєсташни витрик | Михал Лїкар |
| 2004. | Мойо руки | Наталия Голуб |
| Ружова заградка | ||
|---|---|---|
| Рок | Наслов композициї | Автор текста |
| 1990. | Украдзена | народни |
| 1990. | Тал | Дюра Папгаргаї |
| 1993. | За Дунайом | Михайло Ковач |
| 1998. | Щесце за двойо | Янко Грубеня |
| 1999. | Нач плакац | Микола М. Кочиш |
| 2000. | У писнї скрити | Владимир Кочиш |
| 2003. | На широкей ровнїни | народни |
| 2004. | Ластовки | Яша Баков |
| 2005. | Я нє прето шпивам | народни |
| 2005. | Студена росичка | народни |
| 2007. | Дзивоцка ружа | Мария Сеґеди |
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Михал Лїкар, Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014., б. 510
- РУСКИ НАРОДНИ ШПИВАНКИ Пририхтали: Др Юлиян Рамач, Михал Лїкар и Ирина Олеяр, Studia Ruthenica, 21 (34), Дружтво за руски язик, литературу и културу, 2016, 147 боки.
- Михал Лїкар - музични портрет, Маковчань, Youtube.com, 3. фебруар, 2017
