Мед

Файта єдла Продукт пчолох

Температура сервированя жимне

Главни состойки Фруктоза 38%

Ґлукоза 31%

Мед то густа сладка сирупаста материя, продукт медоносних пчолох (лат. Apis mellifera або Apis mellifica) хтори достати од назбераних овоцових и других сокох преробених у пчоловим жалудку.1 Вилучени сок одложени у поклопеней пляйстри з хемийнима реакциями претворює ше до меду. Спрам файтох рошлїнох зоз хторих ше достава, мед ше класує до монофлорного (мед достати лєм од єдней файти рошлїни, напр. баґрену) и полифлорного меду (мед достати зоз збераньом нектару з вецей файтох рошлїнох, як напр. пажицов мед, лєсов мед и др.). Мед найважнєйши пчолов продукт, познати у чловечим костираню ище од праисторийного часу.2,3 По дефинициї, мед чисти продукт у хторим нєт додатки нїякей другей субстанциї.

Мед достава свою сладкосц од моносахаридох фруктози и ґлукози, и ма исту релативну сладкосц як и ґрануловани цукер. Вон ма атрактивни прикмети и окремни смак, прецо даєдни людзе преферую мед у одношеню на цукер и други засладзовачи. Векшина микроорґанизмох нє рошнє у меду, так же ше запечацовани мед нє губи, аж анї после даскельо тисячи рокох.6,7 Медзитим, мед дакеди ма дормантни ендоспори бактериї Clostridium botulinum, цо може буц опасне за беби, бо то зна привесц до ботулизма.

История

Перши знаки о хаснованю меду зявюю ше у сумерских и вавилонских текстох хтори писани з клїнкастим писмом. Спочатку ше го хасновало як обрядне средство у полїваню прагох по обисцох и жертвенїкох. Помишани з вином, мед ше хасновало за полївање клїнкох святих будовньох. Мед ше спомина и у Библиї, Курану и у списох велїх греческих писательох.

У Египту ше мед хасновало при балзамованю. У вельким чишлє обисцох хасновало ше го як засладзовач. Пре свою драгоциносц, служел и як средство плаценя, а верело ше и же животинї хтори були кармени з медом представяю окремни дар богом.

У античней Греческей мед ше найчастейше хасновало як дар богом и душом умартих. Греки тримали же медовина, алкоголни напой з медом, святи напой Олимпу.

У Европи ше мед хасновало найчастейше за костиранє, правенє напиткох и як лїковите средство. У Нємецкей през 11. вик пиво ше засладзовало з медом, а нємецки феудалци свойо даванє плацели у пчоловим воску и меду.

На америцким континенту з колонизацию у 16. вику одкрите же мексицки и централноамерицки старобивателє були искусни пчоларе. Сиверноамерицки народи гуторели же европски пчоли то мухи билого чловека.

Мено

Саме слово мед походзи од праиндоевропского medhu, цо ше у старославянским транскрибовало як медъ, у литванским medus, у анґлийским mead (медовина), у санскриту madhu, у греческим μεθυ (вино), а у староирским mid. Так настали вирази у других индоевропских язикох, а дзекеди назва достата понеже є подобна з дачим другим (у ґерманских язикох означує дацо златножовте) або аж и зоз заменьованьом значеня.

Состав меду

Типични состав меду

Єдинєнє Количество

Фруктоза 38%

Ґлукоза 31%

Сахароза 10%

Вода 17%

Пирня (ґар) 0,17%

Инше 3,83%

Мед мишанїна вецей як 70 рижних состойкох. Точни состав меду завиши од мишанїни квеца и рошлїнох чий нектар пчоли збераю. Вецей як 80% меду то угльово гидрати. Найзаступенши фруктоза и ґлукоза зоз вецей як 60%. Дакус менєй як єдна пиятина то вода, хторей найчастейше єст коло 17%, док сахароза (столни цукер) заступена до 9%.

Количество води у меду уплївує на його вискозносц, чежину и криштальованє. Кед процентуално вода заступенша, мед будзе вискознєйши, а криштальованє наступи познєйше. Вода, у зависносци од файти меду, заступена од 15% до 20%. Медзитим, заступеносц води ше меня при криштальованю.

До саставу меду уходза и вецей як 20 квашнїни процентуално заступени зоз коло 0,50%. Заступеносц квашнїнох и їх pH вредносц завиши од файтох рошлїнох зоз хторих мед випродуковани, алє и од ґеоґрафского локалитету.

Пре вельку концентрацию поживних материйох, мед ше хаснує и за поживни и за лїковити потреби. Окреме є богати з витаминами B и E ґрупи, спомедзи хторих єст найвецей рибофлавину (коло 40 g у 100 меду). Мед насампредз мишанїна двох моносахаридох. Вона ма слабу водову активносц у першим шоре пре вязи молекулох води за молекули цукру. Мали количаства розполагаюцей води остава микроорґанизмом, цо нєвигодни штредок за їх розвой.

Водонїк пероксид

Водонїк-пероксид у меду ше активує з розблажованьом. За розлику од медицинского 3% водонїк-пероксиду, у меду є присутни у концентрациї лєм 1 mmol/L. Желєзо у меду оксидує оксиґен (шлєбодни радикали) ошлєбодзуюци водонїк-пероксид:

C6H12O6 + H2O + O2 → C6H12O7 + H2O2

Кед ше хаснує у каждодньовим живоце (наприклад за санацию ранох), водонїк-пероксид ше прави з розблажованьом зоз тїлеснима чечносцами. Теди реаґує як антисептик.

Квашнїни

Квашносц виражена у pH вредносци меду ше руша медзи 3,2 и 4,5. Коло 0,5% меду творя квашнїни хтори доприноша його паху и смаку. Орґански квашнїни хтори ше находза у меду уключую и ґлукозни, метански, оцтово, млєчни, оксолово, лимунски, яблуково, пироґлуматски, глукозни-6-фосфатни квашнїни. Уровень їх розширеносци уплївує на нєпременєтосц числа микроорґанизмох. Кед pH вредносц менша, можлїве благе звекшанє бактерийох.

Нутритивни вредносци

У 100 g меду ше находзи енерґийска вредносц од око 1320 kJ, док исте количество цукру ма 1600 kJ. Цале количество угльових гидратох виноши 82.1g у 100g меду, односно 100g у 100g у цукру.

1 kg меду ма поживну вредносц як и 50 курово вайца, 3 kg риби, 1 kg шунки, 2,5 kg целячини, 6 kg помаранчата або 10-12 kg желєняви.

Файти меду 12

Баґренов мед блядей жовтей фарби, благого приємного паху и смаку, лєгки и смачни, препоручує ше дзецом и реконвалесцентом. Баґрен походзи зоз Сиверней Америки, а його лєси ше пресцераю на подручу панонскей реґиї. Люби писковиту жем. Лєсаре го хасную у засадох за защиту од ерозийох. Квитнє у першей половки мая. У зависносци од релєфу и клими, може квитнуц и буц медоносни до конца мая. Пре свойо прикмети, рахує ше ґу найлєпшим файтом меду. Помага кед нє мож спац, змирює барз надражнєту нервову систему и одстранює пошлїдки нагромадзеного стресу. Мешацами остава у чечуцим стану и єден є з файтох меду хтори ше барз помали кришталює, прето же у составе ма вецей фруктози як глукози. Сами пчоли добре и успишнє прежимую кед ше им обезпечи жимованє на баґреновом меду. Баґренов мед добри за змиренє, кед ше круци у глави, кед нє мож заспац и при подобних завадзаньох. Препоручує ше брац го з руменцову тею, бо ше так злєпшує дїйствованє меду и теї. Тиж так ше препоручує єсц го вечар пред спаньом. Вельки баґреново паши за пчоли єст скоро у шицких сухожемних крайох Сербиї и сушедних жемох дзе є дакеди садзени або ше преширел на природни способ як барз прилагодлїва рошлїна.

Лїпов мед бистри, скоро превидни, приємного паху и барз благого смаку. Конзумованє лїпового меду приноши олєгчанє при прехлади, запалєню орґанох за диханє и претровйованє и даєдних покруткових охореньох. Ма вельке значенє у вируцованю чкодлївих материйох з орґанизма, бо пошвидшує метаболизем. Мед з лїпи змирює корчи, а применює ше и процив покруткових хоротох. Процив прехлади помага при викашльованю. У Сербиї познате подруче Фрушкей гори, дзе ше находзи найвекша поверхносц лїпового лєса у Европи (Лїповача). У юнию пчоларе приходза на Фрушку гору у вельким чишлє.

Треба вжац до огляду же лїпов мед нє треба давац особом хтори хори на шерцо и маю хороти кревних судзинох, а тото ше одноши и на тею з лїпи.

Жалфийов мед (лат. Salvia officinalis) ше конзумує процив прехлади, бо оможлївює лєгчейше вируцованє шлайму з душнїку и бронхийох, та и зоз жалудка и єдняку. Так ше хори лєпше чувствує и враца ше му апетит. Тею зоз жалфийовим медом ше нє шме пиц горуцу, алє лїтну. Лїковитосц жалфийового меду ше рахує до водзацей ґрупи медох за лїченє респираторних орґанох, як и за моцнєнє имунитету.

Пажицов мед ма богати и приємни смак, а може буц цмейши або блядши. Окреме ше препоручує ше би го тоти цо их трапя алерґиї брали кажди дзень, же би орґанизем пририхтали за вельку ярню виложеносц полену. Тот мед ше достава од тисячох рижних квиткох пажицових и черякоподобних рошлїнох. Специфична структура рошлїнских файтох, окреме горских дзе пре климу и пашу мед препознатлїви, може означиц и ровнїнски мед.

З моцу рижнородних состойкох добре уплївує на дзеци у розвою, старши особи, як и на шицких хторим треба окрипенє и додатна енерґия. Препоручує ше брац го кажди дзень. Понеже тот мед од рижного пажицового квеца, та му и дїйствованє широке.

Репченьов мед або мед з олєйовей цвиклочки (репчень, лат. Brassica napus var. oleifera L.) блядей жовтей фарби. Такой после фурканя ше кришталює. У репченьовим меду єст вельо квиткового полену.

Слунечнїков мед жовти, слабо пахнє на рошлїну слунечнїк, сладки є и дакус сцагуюци. После фурканя ше швидко кришталює до вельких криштальох и стварднє.

Лавандов мед ма богати и приємни смак, може буц цмейши або блядши. Окреме ше го препоручує же би го тоти цо алерґични на полен брали кажди дзень.

Розмарийов мед бляди, превидни и бистри, без паху, приємного и благого смаку. После фурканя ше претворює до финих дробних криштальох. Кед ше скришталює, розмарийов мед постава зошицким били.

Продукция меду

Спрам звиту Польопривредней и Поживовей орґанизациї Зєдинєних нацийох, Китай, Турска и ЗАД найвекши продукователє меду.

Сербия жем богата з буйну веґетацию, цо оможлївює вельки продукцийни капацитет. Гоч капацитети коло 10.000 t меду рочнє, у Сербиї ше продукує медзи 4.000 t и 5.000 t. У зависносци од поднєбя, продукує ше даскельо файти меду. Кед хвиля добра, у даєдних часцох ше вифурка и по 30kg чистого меду рочнє з єдней кошнїци.

Медицинске хаснованє и лїковити прикмети меду

Лїковити прикмети меду:

• мед добре уплївує на моторику жалудка и черевох;

• з конзумацию меду 120 ґрами дньово през 20 днї зменшує ше голестерол за коло 20% и звекшує активносц леукоцитох за коло 7% и гемоґлобину за 10 - 20%;

• порядна конзумация меду доприноши злєпшаню кревней слики пре мали количества сольох желєза, манґану, бакру и кобалту.

Катеґориї меду

Мед мож розкласовац до 5 катеґорийох спрам одношеня рошлїнских часточкох:

• I катеґория то з поленом худобни мед. До тей файти спадаю напр. лавандов мед, лїпов мед, помаранчецов мед и луцерков мед;

• II категория облапя векшину на гиґиєнски способ достатих файтох цадзеного меду з рижних квиткових пчолових пашох. У тей катеґориї мед ма 20.000 - 100.000 рошлїнски часточки на 10 ґрами меду;

• III категорию представяю файти екстремно богати з рошлїнскима часточками на 10 ґрами: од 100.000 - 500.000;

• IV катеґорию представяю файти зоз 500.000 - 1.000.000 рошлїнских часточкох на 10 ґрами меду. То напр. ґестиньов мед, даєдни овоцово файти лєсового меду и под. У нїх количество поленових зарнох одредзеней файти 90 и вецей посто;

• V катеґорию представяю екстремно богати меди хтори ше достава з пресованьом.

Ферментация меду

Причини ферментациї меду:

• гидроскопносц меду - способносц упиваня влаги з ваздуху, та приходзи до звекшаня количества води у поверхносним пасме меду;

• присутносц осмофилних и дригих квасох у меду хтори подноша високи концентрациї цукру у меду.

Баржей ферментує мед у фази пред и у под час криштальованя, бо приходзи до наставаня криштальох ґлукози з видвойованьом чечуцей симпастей фази на поверхносци хтору твори фруктоза, а хтора так видвоєна ма векше количество води як у нормалних условийох. Ферментация меду подобна як и алкоголне вреце, а препознац ю мож кед настаню иншаки пахи у меду.

Нутритивна вредносц на 100 g (3,5 oz)

Енерґия 1.272 kJ (304 kcal)

Угльово гидрати 82,4 g

Цукри 82,12 g

Поживни влакна 0,2 g

Масци 0 g

Протеїни 0,3 g

Витамини

Рибофлавин (Б2) (3%) 0,038 mg

Ниацин (Б3) (1%) 0,121 mg

Витамин Б5 (1%) 0,068 mg

Витамин Б6 (2%) 0,024 mg

Фолат (Б9) (1%) 2 μg

Витамин Ц (1%) 0,5 mg

Минерали

Калций (1%) 6 mg

Желєзо (3%) 0,42 mg

Маґнезий (1%) 2 mg

Фосфор (1%) 4 mg

Калий (1%) 52 mg

Натрий (0%) 4 mg

Цинк (2%) 0,22 mg

Дуги конституенти

Вода 17,10 g

Соль 4 mg

• Єдинки • μg = микроґрами • mg = милиґрами IU = интернационални єдинки

Декриштальованє меду

Мед можеме лєгко врациц до чечуцого стану, медзитим треба мац у оглядзе же мед нє подноши високи температури. Кед ше го зогрива на високих температурох, мед траци свойо природни прикмети, та максимална температура зогриваня меду виноши 41 0Ц. Мед ше декришталює кед ше склєняни дунчик положи до судзини з цеплу воду на шпоргеце и кус одкруци верх дунчика. Температуру ше трима на минимуме єдну або два минути и причека же би мед постал чечуци.

Други способ то положиц дунчик з криштальованим медом до микрогабовей релни. Треба зняц верх, положиц дунчик до микрогабовей и за 1 - 2 минути мед постанє чечуци.

Микрогаби маю огранїчени енерґетски потенциял та нє спричинюю пременки у структури материї - їх молекули ше трешу и медзи собу чухаю, цо спричинює лєм звекшанє температури, а тот ефект вихасновани у микрогабових релнох за варенє и сушенє.

Молекули води, масци и угльових гидратох абсорбую енерґию микрогабох под час диелектричного зогриваня.

Ґалерия

Литература

• Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). https://archive.org/details/microbiology00pres Microbiology. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6.

• Crane, Ethel Eva (1999). The World History of Beekeeping and Honey Hunting. Routledge. ISBN 9781136746703.

• Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). Directory of important world honey sources. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1.

• Мр Пантелија Пантелић, „Азбука пчеларства“, Београд 2001.

• Krell, R. (1996). https://books.google.com/books?id=BzzBBbnIJhIC&pg=PA5 Value-added products from beekeeping. Food and Agriculture Organization of the United Nations. ISBN 978-92-5-103819-2.

Вонкашнї вязи

Мед, www.pcelarstvo.org
Хемијски састав меда, www.pcelarstvo.org
Како се добија мед, www.pcelarstvo.org
Врсте меда, www.pcelarstvo.org
Пчеларство, www.pcelarstvo.org
Све што нисте знали о меду и зашто је сиров мед бољи?, happyhoney.rs
Мед, Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org/wiki/
Med, Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, sh.wikipedia.org/wiki/
Прилог о меду, автор Златка Чизмар, ют’юб канал маковчань

Референци

1 Crane, E. (1990). „Honey from honeybees and other insects”. Ethology Ecology & Evolution. 3 (sup1): 100—105. doi:10.1080/03949370.1991.10721919.

2 Crane, E.; Walker, P.; Day, R. (1984). Directory of important world honey sources. International Bee Research Association. ISBN 978-0-86098-141-1.

3 Crane, Ethel Eva (1999). The World History of Beekeeping and Honey Hunting. Routledge. ISBN 9781136746703.

6 Geiling, Natasha (22. 8. 2013). „The Science Behind Honey’s Eternal Shelf Life”. Smithsonian.

7 Prescott, Lansing; Harley, John P.; Klein, Donald A. (1999). Microbiology. Boston: WCB/McGraw-Hill. ISBN 978-0-697-35439-6.

12 Živković, Obren. „Vrste meda”. pcelarstvo.org. Архивирано из оригинала 04. 03. 2016. г.