Дзень

Дзень то було хтора спомедзи даскелїх розличних єдинкох за час^[1] ^[2]. Слово ше одноши або на период щветлосци кед Слунко понад локалного горизонта або на цали дзень хтори покрива и цми и шветли период.

Дзень (старославянски dьnь, од индоевропского кореня *din-, з основним значеньом: блїщанє, зарйованє) то час кед ше Жем раз обраци коло своєй осовини (жемова ротация). У астрономиї ше тот час одредзує зоз периодом хтори прейдзе медзи двома пошлїдовнима преходами даякого нєбесного цела през исти поладнїк або меридиян. Кед тото цело Слунко вец ше бешедує о слунковим або соларним дню (синодични дзень). Медзитим, понеже слунково днї нєєднакого тирваня, пре елиптичносц жемовей драги коло Слунка, за астрономски дзень ше бере стреднї слункови дзень. Розлика медзи стреднїм слунковим дньом и правим слунковим дньом ше виражує зоз єдначину часу. Одклон правого слункового дня од стреднього ма два максимуми (+3,8 минути 14. мая и +16,4 минути 3. новембра) и два минимуми (–13,4 минути 12. фебруара и –6,4 минути 26. юлия), а поклопюю ше штири раз рочнє (16. априла, 14. юния, 1. септембра и 25. децембра). Прави месни час (тп) ше достава зоз єдначину часу:

tp = Ts + es + λ

Дзе Ts - стреднї гринички час (GMT, нєшка UTC), es - одклон за дати датум (зоз таблїчкох), а λ - ґеоґрафска длужина.

Часови период медзи двома пошлїдовнима преходами єдней гвизди през меридиян ше наволує гвиздови або сидерални дзень (сидерични дзень); вон тирва 23 годзини и 56 минути.

Мешацов або лунарни дзень тирва 24 годзини 50 минути^[3].

Увод

Розлични дефинициї дня базовани на привидним рушаню Слунка прейґ нєба (соларни дзень). Причина тому привидному рушаню то ротация Жеми коло своєй осовини, як и револуция Жеми у орбити коло Слунка.

Дзень, за розлику од ноци, часто ше дефинує як период кед слункова шветлосц сцигує по жем. Два ефекти доприноша же дзень просеково длугши од ноци. Слунко то нє точка, воно ма привидну велькосц од коло 32 лучни минути. Як прилог тому, атмосфера преламує слункову шветлсц на тот способ же єдна часц тей шветлосци сцигує на жем аж и теди кед Слунко и далєй спод горизонта за коло 34 лучни минути. Так же перша шветлосц сцигує на поверхносц жеми и теди кед центер Слунка и далєй спод горизонта за коло 50 лучни минути. Розлика у часу завиши од угла под хторим Слунко виходзи и заходзи, а виноши найменєй коло 7 минути.

Стари обичай глаши же нови дзень почина або з виходом або зоз заходом Слунка на локалним горизонту. Точна хвилька, як и интервал медзи двома виходами або двома заходами Слунка, завиша од ґеоґрафского положеня (ґеоґрафскей длужини, як и ґеоґрафскей ширини) и часци рока.

Константнєйши дзень може буц дефиновани зоз Слунком хторе преходзи през локални меридиян, цо ше збува на локалне поладнє (висша кулминация) або на пол ноци (нїзша кулминация). Точни момент завиши од ґеоґрафскей длужини и, з меншей часци, од часци рока. Длужина такого дня скоро константна. Таки час указую слунково годзини.

Дальше злєпшанє дефинує задумане стреднє Слунко хторе ше руша з константну швидкосцу прейґ екватора; швидкосц иста як и штредня швидкосц правдивого Слунка, алє тото одстранює варияциї под час рока кед Жем преходзи по орбити коло Слунка.

Жем мала, од єй наставаня, звекшуюцо длугши днї. Першобутна длужина єдного дня, кед Жем була нова, була блїзша ґу 23 годзином. Тот феномен ше зябює пре Мешац хтори спомалшує Жемову ротацию як час преходзи. Пре способ як секунда дефинована, штредня длужина дня тераз коло 8640,002 секунди и звекшує ше за коло 2 милисекунди по вику.

Координовани шветови час UTC

За цивилни наменки, од стредку 19. вику, кед почали функционовац гайзибани зоз стаємним розпорядком превоженя, звичайни час дефиновани за цали реґион з базированьом на стреднї локални соларни час при даєдним централним меридияну. У дружтвених заєднїцох установени зонски час. Место же би ше кажде место ровнало спрам свойого стреднього Слункового часу хтори почина на локалним подрулу на пол ноци, цали держави або їх часци маю заєднїцки час. Цала Жем подзелєна на 24 часово зони або паси. Стреднї меридияни часовей зони єден од другого оддалєни за 15°. У нукашньосци каждей зони ше почитує єдинствени час. Дзепоєдни держави уведли и лєтнє рахованє часу (eng. Daylight saving time або DST), зоз хторим ше под час лєтнїх мешацох мунтатови обрацаю єдну годзину напредок у одношеню на координовани шветови час (eng. Coordinated Universal Time або UTC). Кед ше жада описац часове одвиванє даяких зявеньох на рижних ґеоґрафских длужинох як и правдиви часово, реални розлики, хвилька часу ше виражує з помоцу координованого шветового часу UTC.

Преступни секунди

Же би ше отримало цивилни дзень у согласю з привидним рушаньпм слунка, мож уруцовац преступни секунди.

Цивилни дзень узвичаєно тирва 86400 СИ секунди, алє будзе тирвац 86401 s у случаю преступней секунди (або 86399 s у случаю обратней преступней секунди, алє ше вона нїґда потераз нє збула).

Преступни секунди напредок наявює Медзинародни сервис за ротацию Жеми и референцни системи хтори мера Жемову ротацию и одредзує чи преступна секунда потребна. Преступни секунди ше зявюю лєм на концу УТЦ мешаца и потераз вони додати лєм на концу 30. юния и 31. децембра.

Гранїци дня

За векшину дньових животиньох, уключуюци ту и Homo sapiens, дзень природно почина зоз швитаньом а закончує ше зоз заходом слунка. Людзе зоз своїма културолоґийнима нормами и науковим знаньом заменєли природу з даскелїма розличнима похопенями гранїци дня. У Юдаизме и Жидовскей култури дзень почина зоз заходом слунка, провадзаци Кнїжку о наставаню 1:5, и тирва по шлїдуюци вечар. Стредньовиковна Европа провадзела тоту традицию. Днї як цо то Крачунски вечар, Ноц босоркох и вечар Святей Аґнес то остатки старих шаблонох кед швета починали єден вечар скорей. Терашня конвенция реґулує же цивилни дзень почина на пол ноци, т. є. на 0:00, и тирва полни 24 годзини по 24:00.

Дзень як єдинка за меранє

У метролоґиї (ознака d), дзень то допущена єдинка за меранє звонка СИ (Медзинародни систем єдинкох) хтора одвитує жридловому тирваню єдного обрацаня Жеми коло єй осовини^[4]. Стреднї слунков дзень тирва 24 h = 1440 min = 86400 s. Дзень ше як компонента календара дзелї на два пременлїви часци, на дзень и ноц, чийо длужини завиша од ґеоґрафскей ширини и часци рока. Часц дня єднака лєм на єдним меридияну, а меня ше зоз ґеоґрафску ширину. Пре окремну важносц за ушоренє живота, официйни час у єдним ґеоґрафским подручу нормовани, з базованьом на ускладзени шветови час (UTC) хтори ше рахує спрам часу на початковим меридияну хтори преходзи през обсерваторию у Ґриничу при Лондону.

Антицки народи, починаюци од Вавилонцох, дзелєли дзень на 12 годзини (на по два нашо годзини); од конца стреднього вику устаємнєло ше дзелєнє дня на 24 годзини хтори ше потим дзеля на минути и на секунди. Же би ше одредзло час (то єст положенє даєдней подїї у цеку дня), звичайно ше чишлї два раз по 12 годзини: од пол ноци до поладня и од поладня до пол ноци. Вавцилонци и Индийци брали за початок дня виход Слунка, а Жидзи и муслиманє заход Слунка; Китайци, Єгиптянє и Римянє - як и ми - брали за початок дня пол ноци.

Мена дньох

Кажди дзень у тижню ма свомо мено. При начишльованю дньох почина ше з нєдзелю, то єст од дня кед ше нє роби. Дзень хтори приходзи по нєдзелї ма мено пондзелок; назва вовторок ма походзенє од старославянского слова vъtoryj (други, то єст други дзень после нєдзелї). Стреда наволана так бо ше находзи у стред тижня; штварток и пияток то штварти и пияти дзень у тижню, а назва собота превжата зоз гебрейского язика (šabbath), прейґ християнского греческого и латинского. У даєдних европских язикох мена дньох наставали на основу обичая же би дзепоєден дзень у тижню бул пошвецени даєдному божеству, односно нєбесному целу хторе було тримане за божество. Так наприклад назви за штварток у романских язикох (итал. giovedὶ, франц. jeudi, шпан. jueves, румун. joi) настали з лат. dies Iovis, то єст Юпитеров дзень; одвитуюца ґерманска назва (нєм. Donnerstag, анґл. Thursday, швед. и дан. torsdag) настали з аналоґию спрам романских назвох кед ґермански бог-громовнїк Донар (Thunor, Thor) виєдначени зоз римским громовнїком Юпитером.

Литература

Vladis Vujnović: "Astronomija", Školska knjiga, 1989.

L. Holford-Stevens, The History of Time (Oxford 2005) pp. 6.

Вонкашнї вязи

Дзе тераз дзень?

Виход и заход слунка, цалого року, було дзе

Референци

↑ Weisstein, Eric W. (2007).„Solar Day”.
↑ Weisstein, Eric W. (2007).„Day”.
↑ Дан, Хрватска енциклопедија, Лексикографски завод Мирослав Крлежа, www.enciklopedija.hr 2015.
↑ Certain authors caution against identifying "day" with rotation period. For example: Seligman, Courtney.„Rotation Period and Day Length”. Приступљено 3. 6. 2011. „A Cautionary Note: Because the rotation period of the Earth is almost the same as the length of its day, we sometimes get a bit sloppy in discussing the rotation of the sky, and say that the stars rotate around us once each day. In a similar way, it is not unusual for careless people to mix up the rotation period of a planet with the length of its day, or vice versa.”

[1] Weisstein, Eric W. (2007).„Solar Day”.

[2] Weisstein, Eric W. (2007).„Day”.

[3] Дан, Хрватска енциклопедија, Лексикографски завод Мирослав Крлежа, www.enciklopedija.hr 2015.

[4] Certain authors caution against identifying "day" with rotation period. For example: Seligman, Courtney.„Rotation Period and Day Length”. Приступљено 3. 6. 2011. „A Cautionary Note: Because the rotation period of the Earth is almost the same as the length of its day, we sometimes get a bit sloppy in discussing the rotation of the sky, and say that the stars rotate around us once each day. In a similar way, it is not unusual for careless people to mix up the rotation period of a planet with the length of its day, or vice versa.”

[1]

[2]

[3]

[4]