Лїпа
| Лїпа | |
|---|---|
| Наукова класификация | |
| Царство: | Plantae |
| Кладус: | Tracheophytes |
| Кладус: | Angiospermae |
| Кладус: | Eudicotidae |
| Кладус: | Rosids |
| Ряд: | Malvales |
| Фамилия: | Malvaceae |
| Подфамилия: | Tilioideae |
| Род: | Tilia |
Лїпа (Tilia parvifolia Ehrh – дробнолїсцата, позна, T. Grandifolia Ehrh – вельколїсцата, вчасна и T. Argentea Desf. стрибернїста; вариянта общеславянскей назви, у вост.слц. l'ipa, поль. lipa) то род хтори облапя коло 30 файти лїсцопадного древа. Назва роду од античней назви за (T. tomentosa) од греческого τιλος = влакно; по другим толкованю назва походзи од греческей вименєней назви за брест πτελεα. У наших крайох рошню лєм била або стриберна лїпа (Tilia tomentosa), вельколїсцата лїпа (Tilia platyphyllos) и дробнолїсцата лїпа (Tilia cordata). Остатнї два файти медоносни, а стрибернїста менєй ценєна за пчоларство, бо єй квитки маю мале количество етерского олєю, а нє маю анї виражени приємни пах.
Опис рошлїни – Лїпа вирошнє високо од 25 до 30 метери, а старосц єй и даскельо стотки роки. Лїсца єй двошорово з длугим конарчком, углавним шерцасти и по рубцу зубкасти. Квитки лїпи мали, гермафродитни, актиноморфни, пейцчленово желєнкастожовтей фарби, приємного паху у щитох зоз заєднїцку ґириздочку хтора до поли зроснута з конарчком. Квитнє у юнию и єй пах тирва 2 до 3 тижнї, алє дзекеди престанє и за 5 до 6 днї. Плод орещок хтори настал зоз зрастаньом пейцох карпелох (на плоду пейц воздлужни рубци - места зроснуца). Перикарп тварди, мохоткави, голи або брадавкасти, зависно од файти.
Култне и святе древо старих паганских Славянох була праве лїпа хтора ше вола и arbor felix, цо значи древо хторе приноши щесце. Трима ше же грих порезац лїпу. Як рецидив старого култу, дзепоєдни стари лїпи мож найсц у церковних портох и на теметовох.
Хаснованє у народней медицини и фармациї – Квиток дробнолїсцастей и вельколїсцастей лїпи ше хаснує у народней медицини и фармацеутскей индустриї за правенє рижних лїкох. У теї ше ю хаснує як благе средство за презнойованє при прехладох, за ублажованє кашлю, при запалєню горнїх орґанох за диханє, процив корчох и за умиренє больох вообще, за звекшане мокренє итд. Екстракт лїпового квитку у форми ароматичней води хаснує ше процив лєтнїх пегох на твари, а злєпшує и роснуце власох. Лїпов мед ма приємни смак и пах и благотворно уплївує на окрипенє чловекового орґанизма. З того меду стари Славянє правели медовину.
Мегке и лєгке лїпово древо ше хаснує у скулпторстве, резбарстве, та и за виробок украсних предметох.
Оберанє лїпи – Квиток лїпи, т.є. його ґириздочки з лїсцочком обера ше скорей як ше зошицким розвиє, а потим ше суши у ценким пасме на цуґу. За тею лїпово квитки нє треба чувац длужей як єден рок.
Вереня до чудотворней моци – Углє лїпового древа упива ґази. З нїм ше лїчело живи рани и посиповало ноги кед ше барз зноєли. Дараз ше на лїповей жирячки кадзело хорих. Кед пановала туберкулоза (єфтика), совитовало ше хорому най идзе штерацец днї рано под лїпу, та оздрави.
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Енциклопедия Нового Саду 13, ЛЕС – МАП, Нови Сад 1999, б. 56-57
- Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 37, 59
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Липа, Википедија на српском језику, 1. август 2005.