Шветови конґрес Русинох/Руснацох/Лемкох


Шветови конґрес Русинох/Руснацох/Лемкох
Традицийни герб Руснацох хтори прилапени як общи символ Шветового конґреса Русинох
Характер орґанизациї	дружтвени
Вивершни орґан	Шветова рада Русинох
Шедзиско	Прешов, Словацка Република
Адреса	Duchnovičovo nám. 1 081 48 Prešov
Русинска народна застава хтора прилапена як застава Шветового конґреса Русинох

Шветови конґрес Русинох/Руснацох/Лемкох (рсн. Світовый конґрес русинів, анґ. World Congress of Rusyns) друштвена орґанизация реґистрована у Словацкей а котру творя орґанизациї Русинох, Руснацох, Лемкох з матичних русински (карпатских) обласцох зоз України, Словацкей, Польскей, Мадярскей, Румуниї, як и орґанизациї хтори представяю русинску дияспору зоз Сербиї, Горватскей, Ческей, ЗАД и Канади.

Шветови конґрес Русинох/Руснацох/Лемкох зашеда кажди два роки, вше у другей держави, а творя го делеґати орґанизацийох членїцох конґреса, догварене єднаке число з каждей орґанизациї без огляду на єй численосц, як и делаґати Шветового форума младих.

Шветова рада Русинох (анґ. World Council of Rusyns) то вивершни орґан Шветового конґреса Русинох/Руснацох/Лемкох. Вона у медзиконґресним периодзе представя и заступа Конґрес и унапрямує роботу орґанизацийох- членїцох Конґреса на витворйованю догваркох и других документох принєшених на конґресу и у роботи конґресних комисийох под час конґреса.

Мандат Шветовей ради Русинох тирва два роки а вибера ю Шветови конґрес Русинох/Руснацох/Лемкох. Шветова рада Русинох зоз мандатом на два роки вибера предсидателя Шветовей ради и секретара Шветовей ради.

На 17. Конґресу у Новим Садзе 2023. року окончени вименки у Статута конґреса котри суґеровала Венециянска комисия Совиту Европи зоз цильом же би Конґрес постал и формално правно медзинародна орґанизация котра може заступац Русинох зоз шицких державох пред медзинароднима орґанизациями, орґанами и форумами.

История орґанизациї Конґреса и його дїялносц

Пейдзешат роки поцискованя и гамованя русинскей националней свидомосци у другей половки ХХ вику и менєй або вецей присутна денационализация и асимилация Русинох у жемох восточней Европи спричинєли чежки пошлїдки у културним и образовним живоце Русинох як и у їх националней свидомосци. Язик Русинох у тих жемох остал нєкодификовани по штредок 90-тих рокох, уметнїцка творчосц и информованє та образованє на русинским язику скоро цалком щезли. Русински орґанизациї, кажда у условийох жеми у хторей дїйствовали, започали орґанизованє информованя, видаваня часописох и кнїжкох на русинским язику, алє ше у тих процесох зявели проблеми пре нєдостаток искуства у дзепоєдних обласцох. Нєдостаток учебнїкох на русинским язику и скромни резултати у сучасней литературней уметнїцкей творчосци вимагали потребу сотруднїцтва орґанизацийох Русинох зоз розличних жемох же би ше зоз заєднїцкима моцами ришовало сущни питаня националного идентитета.

Пре тоти потреби иницироване орґанизованє и отримованє шветових конґресох Русинох/Руснацох/Лемкох як свойофайтове повязованє русинских орґанизацийох, з єдного боку, у процесох демократизациї дружтвених одношеньох у восточноевропских жемох дзе жили Русини и, з другого боку, як даванє пориву моцнєня националней свидомосци Русинох вообще.

Перши шветови конґрес Русинох^[1] отримани 1991. року у Медзилаборцох у тедишнєй Чехословацкей а потим ушлїдзело отримованє таких сходох кажди два роки вше у другей держави^[2].

Як главна орґанизация хтора дїйствує на ґлобалним уровню Шветови конґрес Русинох/Руснацох/Лемкох ма окремну значносц за русински народ хтори нє ма свою окремну державу а нєшка нє ма анї таку автономну обласц яку мал у периодзе од 1918. по 1938. рок у форми автономного Русинского краю (1918-1919) и Автономней Подкарпатскей Руси (1919-1938). Прето ше окремну увагу у рамикох роботи Шветового конґреса Русинох дава на сотруднїцтво зоз державами хтори урядово припознали меншински статус русинского народу. Понеже напр. Україна ище вше нє припознала народну окремносц Русинох, представнїки ШКР ше на ґлобалним уровню и далєй закладаю за всеобще припознанє русинского народу як окремного славянского народу, хтори у шицким ровноправни з другима восточнославянскима народами (Руси, Билоруси, Українци).

Окремна увага ше у дїялносци ШКР дава питаньом хтори ше одноша на пестованє русинского културно-историйного скарбу, з чежиском на афирмованє вариянтох русинского язика (Rusyn, русиньски rue и Rusnak, Rusyn,ruski rsk) хтори з боку Медзинародней орґанизациї за стандардизацию (ISO) припознати и потвердзени под назвами хтори виведзени праве з ендонимского (жридловог) мена русинского язика (анґ. Rusyn language).

Потерашнї конґреси


По нєшка отримани тоти конґреси Русинох:
1.	1991.	Медзилаборци, Чехословацка	11.	2011.	Пилишсенткерест, Мадярска
2.	1993.	Леґница, Польска	12.	2013.	Ужгород, Україна
3.	1995.	Руски Керестур, СР Югославия	13.	2015.	Дева, Румуния
4.	1997.	Будапешт, Мадярска	14.	2017.	Осиєк, Горватска
5.	1999.	Ужгород, Україна	15.	2019.	Камйонка, Словацка
6.	2001.	Прага, Ческа	16.	2021.	Кринїца, Польска
7.	2003.	Прешов, Словацка	17.	2023.	Нови Сад, Сербия
8.	2005.	Кринїца, Польска
9.	2007.	Сиґет, Румуния
10.	2009.	Руски Керестур, Сербия и Петровци, Горватска

Предсидателє Шветовей ради Русинох були:

1991- 2004 мґр Василь Турок-Гетеш, Чехословацка

2005-2009 проф. др Павле Р. Маґочи, ЗАД

2010-2014 Дюра Папуґа, Сербия

2015- др Штефан Лявинец, Мадярска

Свiтовый конґрес Русинiв / Шветови конґрес Руснацох / World congress of Rusyns ма свойо шедзиско на адреси Duchnovičovo nám. 1 081 48 Prešov, Republika Slovacka.

Литература

Зборнїк роботох зоз Трецого шветового конґреса Русинох (Руснацох, Лемкох), Руска матка, Руски Керестур, 1997.

Вонкашнї вязи

Светски конгрес Русина, Википедија на српском језику, Sorabino, 10. јун 2021.

Вероника Вуячич: Почина XVII Шветови конґрес РРЛ и XI Шветови форум младих РРЛ, Рутенпрес, 17. авґуст 2023.

Мария Афич: Шветови конґрес РРЛ и Форум русинскей младежи мали виберанкови характер, Рутенпрес, 15. септембер 2021

Мария Афич: Отримани 15. Шветови конґрес РРЛ, Рутенпрес, 10. юлий 2019.

Михайло Зазуляк: У Осиєку почина Штернасти Шветови конґрес РРЛ, Рутенпрес, 30. юний 2017.

Нови Сад домаћин 17. Светског конгреса Русина, РТ Војводине, 15. август 2023.

Нови Сад домашнї 17. Шветового конґресу Русинох, РТ Войводина, 16. авґуст 2023.

The Academy of Rusyn Culture in Slovakia

П.Медвідь: Світова рада Русинів в Старій Любовні, Rádio rusyn FM, вебсайт, 18, май 2019.

Референци

↑ Алмашій В. Перший світовий конгрес русинів у Меджилабірцях 23–24 березня 1991 року та його передумови // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Політологія. Соціологія. Філософія / редкол.: М. Вегеш (гол. ред.), В. Андрущенко, О. Бабкіна та ін. — Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2010. — Вип. 15. — С. 125—134. — Бібліогр.: с. 132—133 (40 назв).
↑ Звити з конґресу Русинох/Руснацох/Лемкох

[1] Алмашій В. Перший світовий конгрес русинів у Меджилабірцях 23–24 березня 1991 року та його передумови // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Політологія. Соціологія. Філософія / редкол.: М. Вегеш (гол. ред.), В. Андрущенко, О. Бабкіна та ін. — Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2010. — Вип. 15. — С. 125—134. — Бібліогр.: с. 132—133 (40 назв).

[2] Звити з конґресу Русинох/Руснацох/Лемкох

[1]

[2]