Евґений Джуня

Евґений Джуня
Народзени	14. януар 1919.
Умар	1. авґуста 2000 (81)
Державянство	югославянске
Язик творох	руски, сербски
Школа	ґимназия, Заґреб, Педаґоґийна школа, Нови Сад
Универзитет	Правни факултет, Беоґрад
Период твореня	1945—1985.
Жанри	просвита, право, радио-новинарство, култура
Поховани	у Новим Садзе

Евґений Джуня (*14. януар 1919—†1. авґуст 2000), професор, редактор у Радио Новим Садзе, перши директор Прекладательней служби Скупштини АП Войводини.

Биоґрафия

Евґений Джуня народзени у Руским Керестуре 14. януара 1919. року. Оцец Михал и мац Ана родз. Пашо. У фамелиї були ище синове Яким и Любо и дзивче Веруна. Основну школу Евґений закончел у Руским Керестуре, ґимназию у Заґребе, потим Педаґоґийну школу у Новим Садзе, а Правни факултет у Беоґрадзе.

Активисти у спорту Руского Керестура 1943/44. року: стоя, з лїва, Дюра Варґа, Єфрем Колєсар, Евґений Джуня, Яким Олеяр, Юрай (Дюра) Сеґеди. Шедза, з лїва, Евґений Медєши, Яким Сабадош, Ириней Тимко, Цап, Йовґен Планчак.

Активносци на културно-просвитним полю

Такой после войни 1945. року Евґений Джуня з ґрупу активистох порушал активносци на оспособйованю Друкарнї за виходзенє новинох Руске слово. Дня 15. юния 1945. року, мешац по законченю Другей шветовей войни, зоз керестурскей Друкарнї вишло перше число тижньових новинох под назву Руске слово. У першей редакцийней постави Руского слова були Штефан Чакан, Евґений Планчак, Евґений Джуня, Яша Баков и Гавриїл Г. Надь.

Евґений Джуня бул член Одбору за пририхтованє отвераня Ґимназиї у Руским Керестуре, а од септембра 1946. по децембер 1949. року преподавал у Ґимназиї историю. У априлу 1948. року є поставени за директора тей школи.

У децембре 1949. року почал робиц як новинар у Рускей редакциї Радио Нового Саду, од марца 1951. окончовал и редакторску длужносц, а кед емисиї на нашим язику утаргнути, предлужел робиц у Радию як правнїк.

Евґений Джуня сотрудзовал зоз своїма написами з обласци историї у наших виданьох: у Руским народним календаре 1947. и 1948. року, Шветлосци 1952. року, Билтену Покраїнского заводу за видаванє учебнїкох 1968. року и Народним календаре 1970. року.

На чолє Прекладательней служби Скупштини АПВ

Медзитим, чолне место и заслуга за прекладанє правней и вообще фаховей терминолоґиї зоз сербского на руски язик припада праве Евґенийови Джуньови, правнїкови, хтори прекладательству у обласци права вдерел тварди фундаменти и тоту роботу окончовал з полним шерцом и благим словом. Озда прето мено Евґения Джунї остало у вичним паметаню шицких цо з нїм и после нього прекладали правни (и нє лєм правни) тексти.

На основи уставних амандманох зоз 1967. року, уж шлїдуюцого, 1968. року до Покраїнского секретарияту за информациї прияти осем прекладательки: два за мадярски, два за словацки, два за румунски и два за руски язик. Прекладательки за руски язик були Еуфемия (Папуґова) Бесерминї и Гелена (Верешова/Гардийова) Жирош. Року 1969. почали виходзиц Службени новини САПВ на пейцох урядових язикох, у хторих були обявйовани, окрем на сербскогорватским/горватскосербским, материяли и на мадярским, словацким, румунским и руским язику. Кед ше окрем писаного прекладаня за потреби Секретарияту почало симултано и консекутивно прекладац схадзки Скупштини АП Войводини и стретнуца чолних людзох на найвисшим уровню зоз сушедних жемох (Мадярска, Румуния и Словацка), основана Прекладательна служба за штири язики националних меншинох хтори ше теди службено хасновало и вона вецей нє була при Секретарияту за информациї, алє при Скупштини САП Войводини. На чоло тей служби бул поставени директор: Руснак, Евґений Джуня, дипломовани правнїк.

Длужносц першого директора Прекладательней служби Скупштини АПВ прилапел 1969. року и бул источашнє и член першей Комисиї за утвердзованє идентичносци покраїнских предписаньох, одкаль пошол и до пензиї.

Бул у малженстве зоз Ану, Словачку зоз Арадацу, зоз хтору мал дзивче Силвию.

Евґений Джуня умар 1. авґуста 2000. року у Новим Садзе дзе є и поховани на городским теметове.

Литература

• Тамаш, др Юлиян: Просвитни роботнїки 1944-1991. року, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 413.

Вонкашнї вязи

• Дюра Латяк: Руске слово и професийне новинарство, вебсайт www.ruskeslovo.com, 2. фебруар 2024
• Дюра Латяк: Нови период нашей новинки (VI), вебсайт www.ruskeslovo.com, 3. авґуст 2020.
• Мелания Римар: Колїска за кажде руске дзецко, вебсайт www.ruskeslovo.com, 1. новембер 2017.
• История школи, вебсайт petrokuzmjak.com
• Мирон Жирош, Мали а вельки народ, Евґений Джуня (1919), дип. прaвник, новинaр;