Прейдз на змист

Шлаґер

Материял зоз Википедиї
Шлаґер
Стилске походзенє Ориґинал
  • поп
  • рокенрол
  • свинг
  • кантри
  • фолк

Додатни

  • поп
  • европоп
  • кантри
  • фолк
Културолоґийне походзенє 1950-ти, Заходна Нємецка, Восточна Нємецка и Аустрия
Поджанри
Бенд за танци
Реґионални сцени
  • Централна Европа
  • Сиверна Европа
  • Юговосточна Европа
Нємецка музика

Шлаґер назва за стил у забавней музики. [1] [2] Вираз походзи зоз нєм. слова Schlag – вдеренє „на швидко” (поволує на нєсподзивани напад , виволує популарносц, при ширшей популациї). Синоним виразу Schlag на анґл. язику писня-„Гит”.

Шлаґер настал у першей половки 20. вику и мал вельки уплїв на забавну музику. То найчастейше популарни вокални мелодиї зоз єдностaвним инструменталним провадзеньом. Шлаґери були популарни ариї и писнї зоз оперетох и нє виводзели ше на сцени. Познєйше наставали и ориґинални композициї хтори поставали барз швидко познати и популарни, и освойовали любительох забавней музики, преважно младих. [3] Таку популарносц шлаґер посцигує зоз єдноставнима так повесц, найбаналнєйшима музичнима виражайнима елементами, найчастейше зоз вираженшим ритмом и вокално мелодийским змистом. Часто таки елементи у шлаґеру походза зоз фолклору, лєбо других забавних жанрох як цо: оперета, джез и подобне. Тексти у шлаґерох тиж єдноставни аж и банални и найчастейше описую теми о любови у шицких вариянтох. Композиторе ше нє намагаю буц ориґинaлни, алє векше значенє придаваю ефектносци, хтора заснована на преверених и утвердзених виражайних поступкох у такей музики.

Културолоґийно-социолоґийни стан дружтва и шлаґер

[ушориц | ушор жридло]

Шлаґер настал як зявенє характеристичне за културни статус демократичного людского дружтва, окреме у варошох дзе окончує функцию того, цо у валалох ма музични фолклор. Шлаґер посцигує векшу ефектносц кед музична свидомосц слухачох у дружтве и поєдинцох менєй розвита, нє едукована, и кед естетски смак и критериюми на нїзшим ступню и нє достаточно розвити. Часто шлаґери маю неґативни уплїв на младеж на полю музичного воспитаня. Пре таки причини шлаґер ма прикмету нєестетского кич-а, нїбиумeтносци, прето же вошол швидко до моди а без тирвацих музичних квалитетох и як таки шлаґери ше швидко и забуваю. Єст винїмки та даєдни шлаґери остали запаметани, слухаю ше и виводза и нєшка.

Популаризованє шлаґера

[ушориц | ушор жридло]

На наших просторох (у бувшей Югославиї) шлаґер бул барз популарни од 1960 по 1990-ти роки. Теди ше аж и орґанизовало велї фестивали такого жанру (у Сплиту, Заґребе, Опатиї, Беоґрадзе) а найпопуларнєйши бул Ваш шлаґер сезони у Сараєве. Таки стан бул дзекуюци популаризованю домашнєй дискоґрафиї, одкрице радия, телевизиї (поготов ТВ у фарбох), рижних орґанизованих забавно-музичних манифестацийох по векших варошох тиж и у розвитших валалох. На тот способ ше профиловала такв. популарна култура у тедишнєй держави, наволована и естрада. Зявйовали ше теди вельо нови шпиваче, хтори поставали барз популарни (Иво Робич, Дьордє Марянович, Бисера Велетанлич, Боба Стефанович, Мики Євремович итд.) а тиж ше сновали и вокално-инструментални музични ґрупи (Про арте, Нови фосили, Делфини, Индекси, Ґрупа 777 и други). Праве тоти шпиваче и состави були розсаднїки шлаґера на тих просторох а мали барз значну потримовку домашнєй дискоґрафиї и у Беоґрадзе и поготов „Юґотон” -а у Заґребе.

Паралелно зоз урбаним шлаґером поставали популарни и далматински шансони, засновани на медитеранских мелодийох (шпиваче Оливер Драґоєвич, Тереза Кесовия, Ибрица Юсич, Мери Цетинич итд.). Тиж настала и урбана, сучасна городска шансона (Арсен Дедич, Ґаби Новак, Кемал Монтено, Лола Новакович, Радойка Шверко, Ядранка Стоякович и други). Зявели ше теди и талантовани авторе шлаґерох и шансонох як цо Никица Калодєра, Арсен Дедич, Дьордє Новкович...

Шлаґер у Централнeй Европи

[ушориц | ушор жридло]

Шлаґер и його назва пожичене зоз нємецкого слова а тото слово превжали и други язики у Европи (напр. дански, норвежски, чески, голандски, мадярски, литвански, турски, русийски, гебрейски, румунски, естонски, сербски) а зоз анґлийского язика затримал значенє музичного самого „гита”. Таки стил часто затримани и на европским змаганю Евровизия [4] и популарни бул од початку змаганя 1956. [5] року з тим же го поступно заменюю други стили и файти поп музики.

Коренї нємецкого шлаґера стари. Першобутно то значело „вдериц” лєбо „потрафиц”. Як перше писане слово хторе нагадовало на шлаґер була критика у новинох 1867. року о Белавим Дунаю Йогана Штрауса-младшого. Єдна з предходнїкох шлаґер музики зоз нєшкайшим значеньом то оперета хтора була барз популарна на початку 20. вику. У цеку 1920-их и 1930-их рокох у Comedian Harmonists и Руди Шурике поставели основу за тоту нову музику. Вельочислени шпиваче теди 1950. и вчасних 1960-их рокох здобули популарносц. Шлаґер досцигол верх популарносци 1960-их (зоз Питером Александром и Ройом Блеком) и початком 1970-их. Од штредку 1990. по вчасни 2000. рок шлаґер поново доживює оживйованє у Нємецкей, дзекуюци виводзачом напр. Гилда Горна, Дитера Томаса Куна, Мишел и Петра Перпе. У клубских салох у хторих ше танцовало, оркестри грали цали вечар шором, познати шлаґери а формовали ше и числени нови бенди, специялизовани за шлаґер верзиї 1970-их а творели и нови мелодиї шлаґерох.

У Гамбурґу 2010-их обожавателє шлаґерох ше зазберовали каждого року на стотки тисячи,[6] облєчени за улїчни карневали. Под меном „Schlager Move”. Тота назва „Schlager Move” тиж означує ище велї менши журки у векших варошох у цеку рока. (Тот препород ше дакеди повязує зоз безвредну творчосцу, односно кичом и камп-стилом).

Нємци видза шлаґер яґод свою кантри музику, а америцка кантри и тексашска-мексичка музика ноша главни елементи у култури шлаґера.„Is this the Way to Amarillo” (Чи то драга за Амарило) ше порядно емитує у контексту шлаґера, найчастейше у ориґиналу на анґлийским язику.

Стилски, шлаґер и далєй уплївує на нємецки „парти-поп” лєбо „парти-шлаґер” (як цо то Лайла 2022) т.є. музика хтора ше чує у барох, карчмох (хтори нащивюю скияше), масовних дискотекох „Майорка”. Сучасни шлаґер ше часто миша зоз забавну музику. Кед же є нє часц ироничного кича, смак обидвох стилох ше повязує за народни карчми (паби), сайми за розваги, и просторни сали за ґуґланє. На анґлийским бешедним подручю, найпопуларнєйша музична ґрупа хтора уключела елементи шлаґера до свойого стилу, найвироятнєйше ґрупа ABBA, бенд хтори комбиновал традицийну шведску музику, шлаґер и поп рок, же би створели свой окремни и ориґинални звук. [7]

Помедзи 1975. и 1981. року шлаґер у нємецким стилу постал диско ориєнтовани, на вельо способи капчаюци ше зоз матичну диско музику того часу. Шпиваче як цо то и Мариян Розенберґ знїмали шлаґери и диско гити. Писня Москва нємецкого бенда Джинґис Кан, була єдна зоз найвчаснєйших шлаґерох за танєц, хтори ознова указал и потвердзел як ше шлаґер зоз 1970-го и початку 1980-го може злучиц зоз матичну диско и евродиско музику. Бенд Джинґис Кан хтори бул першенствено евродиско бенд, тиж грали и виводзели шлаґери под уплївом дискотекох.

Литература

[ушориц | ушор жридло]
  • T.W. Adorno with G. Simpson: 'On Popular Music', Studies in Philosophy and Social Science, ix (1941), 17–48
  • D. Brackett: Interpreting Popular Music (Cambridge, 1995)
  • Brøvig-Hanssen, Ragnhild & Danielsen, Anne (2016). Digital Signatures: The Impact of Digitization on Popular Music Sound. MIT Press. ISBN 9780262034142
  • Larry Freeman. The Melody Lingers on: 50 Years of Popular Song (Watkins Glen, N.Y.: Century House, 1951). 212 p. N.B..: Includes a chronology, "50 Years of Song Hits", on p. 193-215.
  • Альфред Шнитке — о том, почему шлягеры — это зло. В кн.: Ивашкин А. Беседы с Альфредом Шнитке. М., 2015.

Вонкашнї вязи

[ушориц | ушор жридло]

Референци

[ушориц | ушор жридло]
  1. ↑ Creekmur, Corey K., and Linda Y. Mokdad. The International Film Musical. Edinburgh University Press, 2012.
  2. ↑ Raykoff, Ivan; Deam Tobin, Robert (2007)Popular Music and Politics in the Eurovision Song Contest London England and Burlington, Vt. USA: Ashgate Publishing, Ltd. стр. 37—58. ISBN 9780754658795.
  3. ↑ Забавна музика - история sites.google.com. Архивирано из оригинала 29. 10. 2020. г. Историја забавне музике
  4. ↑ Шлягер (Shlyager)
  5. ↑ Dexonline Dexonline.ro. Приступљено 8. 7. 2018.
  6. ↑ Jaquin, Patrick (1. 12. 2004). ,,Eurovisios Golden jubilee" Европска радиодифузна уния Архивиране зоз ориґинала 11. 8. 2004. г. Приступљено 18. 7. 2009.
  7. ↑ Harrison, A. Популарна ґрупа АББА BBC Online, 21 October 2014. Retrieved 5 August 2022.
Превьате зоз "https://rsk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шлаґер&oldid=6333"