Камень
Камень (общеславянска назва) 1. минерални аґреґат розличного составу у компактней маси або у факатох; 2. млїнски камень: Кед ше осуша конопи, одвеже ше их под камень да их помегча; 3. камень на меджи медзи полями (серб. међаш). Камень настава з трушеньом стинох. До його наставаня може присц з дїйством ерозиї, на природни способ пре уплїв дижджу, витру, мразу, плими, осеки, трешаня жеми, вилївох и других метеоролоґийних зявеньох.
Нєшка камень мож достац и на штучни способ: з пилєньом зоз рижнима пилами, дробеньом з помоцу експлозива або зоз млєцом, трушеньом и на други способи.
Хаснованє каменя
[ушориц | ушор жридло]Камень ше од давна хаснує у будовательстве, як будовательни материял за правенє хижох, помоцних будинкох, мостох и драгох. У будовательстве розликуєме:
- ♦ ламани камень,
- ♦ плочасти камень хтори ма два боки приблїжно паралелни,
- ♦ камень у форми квадра, хтори каменяре обрабяю до правилних формох и
- ♦ камень за подлоги хтори резани як плочи на жем.
Камень ше тиж хаснує за правенє надгробних памятнїкох. Майстрове цо правя надгробни памятнїки волаю ше каменьорезаче або крижаре.
Зоз преучовованьом стинох ше занїма наука петролоґия, а под поняцом стини у общим случаю подрозумює ше природни минерални аґреґат одредзеного составу, структури и текстури хтори представя продукт рижних ґеолоґийних процесох. Шицки стини, значи, направени з одредзених минералох, а минерали представяю физично и хемийно гомоґени цела хтори настали у жемовей скори як резултат одредзених хемизмох и физичних дїйствох. Найвекше число минералох у черствим аґреґатним стану и ма криштальову збудову. Гоч у природи єст вецей як 2000 розлични минерали, з аспекту будовательства значне лєм єдно менше число. То праве тоти минерали хтори найчастейше заступени у стинох зоз хторих ше достава будовательни камень. Єдна з найважнєйших характеристикох минералох, а то значи и камених материялох у ширшим смислу словох то твардосц.
Камень у индустриї ше дзелї на:
- ★ тварди камень як диабас, профир и
- ★ камень хтори мегки як, наприклад, пасмовити камень
- ★ штучни камень - специялна уметносц виробку каменя хтори направели схопни майстрове терацере, каменьорезаче, каменяре и вибиваче або видлабоваче и представя имитацию природних каменьох. Можеме го розпознац так же є цепли кед го дотхнєме з руку, а прави камень вше вельо жимнєйши.
У литоґрафиї розликуєме литоґрафски камень, а у технїки брусни камень хтори служи за брушенє.
У хемиї ше стретаме з белавим каменком (серб. плави камен), хтори ше хаснує у овоцарстве за защиту рошлїнох.
У медицини ше, як з охореньом, стретаме з каменками у жовчу або у покруткох (серб. камен у жучи, камен у бубрегу).
Познати вирази у народзе
[ушориц | ушор жридло]• Камень би ше розплакал – кед ше бешедує о дачим барз жалосним
• Камень на каменю нє остал – цалком зруйновани будинок
• Чежки як камень – барз чежки
• Жимни як камень – без емоцийох
• Шерцо як камень – гвари ше за дакого хто нє ма чувство за любов або за страх
• Хто тебе з каменьом, ти його з хлєбом – библийне порученє же ше нє треба вимсциц, алє тим цо нам нанєсли кривду пребачовац
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 571.
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Kamen, Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, sh.wikipedia.org