Маса

Нютнов закон ґравитациї: два цела ше прицагую зоз взаємну силу хтора зрозмирна (пропорционална) продукту їх масох, а обратно пропорционална квадрату їх медзисобней оддалєносци.

Маса (лат. massa: цесто < греч. μάζα: ярчани хлєб, пре μάσσειν: мишиц) у физики основне физичне свойство шицких целох, велькосц хтора характеризує количество материї у целу,^[1] єдна з основних велькосцох Медзинародней системи єдинкох (ознака m, мерна єдинка килоґрам).

Маса мера инерциї цела. Инерция, лєнївосц або витирвалосц свойство каждого цела, по хторим тото цело остава у стану мированя кед мирує, або у стану ровномирного простолинийного рушаня кед ше руша, як цо дефиноване у першим Нютновим закону рушаня.

Основна мерна єдинка маси 1 килоґрам [kg]. Маса цела хторе ма масу 1 kg єднака маси кулї, односно мерна єдинка за масу - 1 kg виведзена зоз маси стандарда (еталона) хтори ше чува у Медзинародним бироу за мери и кулї у Севресу при Паризу. Масу даякого цела одредзуєме з мераньом – поровнованьом маси цела з масу кулї - цела познатей маси. Кед килаши укажу же маси тих целох єднаки (придзе до виєдначеня, мунтатов указує на 0...) теди ше зна же маса цела єднака познатей маси кулї.

У каждодньовим живоце ше часто заменює зоз чежину, цо погришне бо то два розлични физични велькосци. Маса мера лєнївосци цела, док чежина сила хтора завиши од ґравитациї; маса ше мера з килашами, а чежина з динамометром; маса ше виражує у килоґрамох [kg], а чежина у нютнох [N]).

Окрем як свойство лєнївосци (инерциї), маса ше зявює у класичней физики як жридло сили ґравитациї, у складдзе з Нютновим зконом ґравитациї. Прето постоя два файти маси:^[2]

инерцийна (чежка, нєрухома) маса - як горенаведзена мера инерциї цела.

ґравитацийна маса - маса хтора дефинована як жридло ґравитацийней сили з Нютновим законом ґравитациї. У зависносци од присуства ґравитацийного поля може ше розликовац

активна ґравитацийна маса хтора мера ґравитацийней сили хтору окончує обєкт.

пасивна ґравитацийна маса хтора мера ґравитацийней сили хтору окончує обєкт у познатим ґравитацийним полю.

То два розлични физични зявеня (инерция и ґравитация), та зоз самих дефиницийох тих велькосцох нє шлїдзи же тоти маси нужно єднаки. По нєшка зробене вельке число експериментох хтори поровную нєрухому и ґравитацийну масу и нїґда нє пренайдзена розлика медзи тима двома масами. Прето ше рахує же тоти два маси єднаки,^[3] цо ше наволує Ґалилейов принцип еквиваленциї або принцип слабей еквиваленциї. У розвою общей теориї релативносци, Алберт Айнштайн вихасновал тот принцип еквиваленциї як єдну зоз ключних предпоставкох. Окреме познати мераня поровнованя инерцийней и ґравитацийней маси хтори окончовал мадярски физичар Лоранд Етвош концом 19 вику. По нєшка еквивалентносц чежкей и нєрухомей маси одредзена по $10^{-12}$ .

Литература

Rindler, Wolfgang (6. 4. 2006). Relativity: Special, General, and Cosmological Oxford: Oxford University Press.

Вонкашнї вязи

Flores, Francisco (6. 2. 2012). „The Equivalence of Mass and Energy” Stanford Encyclopedia of Philosophy.
L. B. Okun (15. 11. 2001). „Photons, Clocks, Gravity and the Concept of Mass” (PDF). Nuclear Physics.
Williams, David R. (12. 2. 2008) „The Apollo 15 Hammer-Feather Drop” NASA

Референци

↑ International Union of Pure and Applied Chemistry (1996) „Glossary of Terms in Quantities and Units in Clinical Chemistry” (PDF). Pure Appl. Chem. 68: 957—1000.
↑ „New Quantum Theory Separates Gravitational and Inertial Mass” MIT Technology Review. 14. 6. 2010.
↑ masa Proleksis enciklopedija

[1] International Union of Pure and Applied Chemistry (1996) „Glossary of Terms in Quantities and Units in Clinical Chemistry” (PDF). Pure Appl. Chem. 68: 957—1000.

[2] „New Quantum Theory Separates Gravitational and Inertial Mass” MIT Technology Review. 14. 6. 2010.

[3] sa Proleksis enciklopedija

[1]

[2]

[3]