120 роки предшколского вихованя и образованя у Руским Керестуре (1902–2022)

Календара рочнїцох Дружтвa за руски язик, литературу и културу за 2022. рок на час здогаднул на єден специфични ювилей у системи образованя и вихованя Руснацох у Войводини. То 120-рочнїца воспитаня и образованя наймладших у Руским Керестуре. Точнєйше, орґанизоване и законски ушорене воспитанє и образованє наймладших у дзецинскей заградки у Руским Керестуре почало 10. новембра 1902. року.

Руснаци швидко прилапели идею о оводи

Предшколске воспитанє у швеце ма длугу традицию. У Угорскей, дзе припадали и нашо краї, предшколске воспитанє постої од 1872. року, а 1891. року принєшени перши Закон о защити дзецох, зоз хторим було реґулованє же општини хтори маю вецей як 40 дзеци мушели отвориц дзецинску заградку. Так почало отверанє установох за дзеци од 3-7 рокох, а на таку одлуку угорску державу понукли нє лєм воспитни и социялни аспекти, алє главна причина була державна политика мадяризациї – однародзованє нємадярского жительства починаюци од наймладшого возросту у предшколских установох. Дзецински заградки могли орґанизовац општински орґани и вирски заєднїци, гражданє поєдници и други. Зоз того "мадярского" периоду, у нашим народзе и нєшка остали мадярски назви овода, оводарци, оводашка, хтори хаснуєме.

Руснаци такой прилапели можлївосц орґанизованя предшколского воспитаня у Керестуре и у Коцуре, та овода у Руским Керестуре, теди Бачкерестуре, основана 1902, а у Коцуре 1905. року.

Зоз рускима дзецми 36 роки

Главни документ же под час Державней школи у Руским Керестуре була овода и же у нєй робела вихователька Ирина Джуня Рот, то фотоґрафия зоз 1904. року на хторей учительски збор зоз управительом Михайлом А. Поливком. Мено Ирини Ротовей ше находзи и у записнїкох Наставнїцкей ради у Бачкерестуре за 1906–1916. рок. Тиж так у записнїкох на початку каждого школского року дате и число уписаних дзецох до оводи. Було од 50 до 60 дзеци, медзитим, през рок ше число дзецох звекшовало, та през жимски час у оводи було и по 300 дзеци^[1].

Ирина Рот по походзеню зоз познатей учительскей Джуньовей фамелиї з Руского Керестура, єй оцец Михайло Джуня бул перши школовани руски учитель, а шестра Наталия Джуня учителька. По законченим дворочним образованю у Зомборе 1902. року, або такв. курсу за виховательки, Ирина Рот постала перша школована вихователька. У керестурскей оводи робела 36 роки (од 1902. по 1938. рок). Ротова фамелия, дзе ше одала перша руска вихователька, була зоз Торжи, нєшка Савине Село, а по Другей шветовей войни члени фамелиї ше виселєли до Нємецкей.

О школованю и роботи виховательки Ирини Рот приповедала єй дзивка, тиж Ирина, хтору познали стари Керестурци, бо була писарка у Валалскей хижи. Вона гварела же будинок оводи бул направени концом ХIХ вику, а находзел ше на углє Маковского шора просто Мироньовей карчми. Тот будинок служел своєй намени по 1969. рок. Тот стари и перши будинок керестурскей оводи бул добри за тоту намену, бо мал два вельки учальнї, место дзе дзеци охабяли шмати, мал квартель за виховательку и вельки двор. Ґенерациї Kерестурцох, хтори до того будинку ходзели до оводи по 1969. рок, добре паметаю же мал красни условия за пребуванє дзецох. Бул то за нїх други дом.

З дзецми по руски и у найчежшей мадяризациї

У оводи було найвецей дзеци возросту пред школу. Нїхто нє сцел виостац. Од 1902. по 1918. рок, у периодзе найтвардейшей асимилацийней державней политики, урядови язик у оводи бул мадярски, алє учителька Ирина Ротова з дзецми бешедовала по руски и учела их мацеринску бешеду, та прето дзеци барз любели ходзиц до оводи. Жадали чуц свой язик, гоч у тедишнїм чаше то нє було дошлєбодзене. Мисия учительки Ротовей и любов ґу свойому була моцнєйша од каждого державного закону. То Керестурци знали почитовац, та по тим паметали тоту виховательку. Вона була чувар рускосци при дзецох наймладшого возросту, а цо ше научи у дзецинстве, през живот ше нє забува. Прето по нєшка дзецински заградки медзи Руснацами маю нє лєм воспитну улогу, алє и глїбоку националну, бо су чуваре рускосци.

У новей держави, Министерство просвити за Банат, Бачку и Бараню, 11. марца 1919. року видало розказ шицким школским управом, наставнїком, учительом, и воспитачом у хторим ше гвари же ше у школох муши учиц мацерински язик, дзеци цо маю 4–6 роки муша ходзиц до дзецинскей заградки, учителє и воспитачки з висшима власцами комуникую по сербски, кед же нє знаю по сербски, та на мацеринским язику. Зоз тим розказом ше по першираз виєдначую учителє и воспитаче у поглядзе правох и длужносцох, а виєдначую ше им и плаци, бо до теди воспитачки мали вельо менши плаци од учительох.

Теди на цалей териториї Банату, Бачкей и Баранї було 322 воспитачки у 84 местох. Найвецей було општински дзецински заградки – 67, державни 54, а церковни 30. Нови Сад теди мал 6 дзецински заградки, а Кикинда 15.

Пред Другу шветову войну, 1936. року, у Руским Керестуре була руска школа, робели 10 учителє, єдна оводашка Ирина Рот (од 1902. по 1938. рок), до школи ходзели 800 школяре, а до оводи 200–300 дзеци.

Чежки повойново роки

Од войни по 1947. рок, после виховательки Ирини Рот, роботу з дзецми превжали чесни шестри, овода ше теди волала захоронка, а була у новей школи, нєшкайшим Замку. З дзецми робели чесни шестри Вира Пап и Маґдалена Колєсар велїм ґенерацийом позната як учителька Маґда. Тедишнї власци им дали условиє же у захоронки можу робиц лєм особи у цивилє, цо Колєсарова прилапела и предлужела робиц як вихователька.

Повойново роки були чежки, условия за роботу нєвигодни, а було 200 дзеци од 2 по 6 роки. Велька спокуса виховательки була робиц зоз телїма дзецми. Теди ше почало дзецом давац и заєданє, такволану ужину, та учительки Маґди помагала Каролина Гарди, дзеци ю волали тета Драґа. Цали роботни вик тоти два особи пошвецели дзецом у керестурскей оводи.

Попри Замку, 1954. року овода достава просториї за нове оддзелєнє у найстаршей валалскей хижи у хторим вихователька була Веруна Скубан зоз помоцну роботнїцу Мелану Бики.

Од 1960. року овода видзелєна од школи у чиїх рамикох до теди робела, бо ше на уровню општини Кула формовало Предшколску установу Бамби, а у валалох були оддзелєня дзецинских заградкох. Того року у оводи робели три учителька Гелена (Гарди) Жирош, Леона (Папуґа) Петкович и Маґдалена (Барна) Колєсар. Леона Петкович 1964. року пошла робиц до Вербасу, а на єй место пришла вихователька Наталия (Колбас) Колєсар. Шицки три виховательки робели зоз велїма дзецми, од 40-70 дзеци було у єдней ґрупи, мишаного возросту.

Вихователька Гелена Жирош 1966. року пошла жиц до Нового Саду, а на єй место пришла Йозефина Фа хтора нє робела длуго, бо анї вона нє жила у Керестуре. Од 1. септембра 1966. року овода у Керестуре достава виховательки Маґдалену Колєсар, Наталию Колєсар и Ирину Папуґа. Того року було штири оддзелєня, а зоз тима трома виховательками кратки час робела и Леона (Паланчаї) Надь. Од 21. септембра 1969. року ше формує стаємне штварте оддзелєнє, хторе пребера нова вихователька родом зоз Коцура, Мария (Лазор) Бодянец. Овода достала и нову помоцну роботнїцу Амалию (Ковач) Еделински.

Овода ше селї до Дому култури

Як спомнуте, перши будинок оводи бул направени концом ХIХ вику, а находзел ше на углє Маковского шора просто Мироньовей карчми. Тот будинок звалєни 1969. року, а на його месце направени Дом здравя. Зоз тим будинком направена черанка, достата хижа од др Дюру Папа, хторей бул власнїк Дом здравя (апатика) на Вельким шоре (нєшка Маршала Тита 77). Од валяня старого будинку оводи 1969. та по 1971. рок, док ше нє адаптовало будинок терашнєй оводи, штири ґрупи дзецох зоз предшколскей установи ходзели до Дому култури, дзе були просториї прилагодзени за намену и функционованє оводи.

Терашнї будинок дзецинскей заградки на Вельким шоре ше адаптовало од 1971. по октобер 1972. року. Уведзене парне зогриванє, купена нова опрема (мебель, бависка), санитариї, оспособени дзецински парк зоз бависками у дворе итд.

Воспитна робота з дзецми у новим обєкту на Вельким шоре почала у октобре 1972. року. Од теди ше овода вола Дзецинска заградка Бамби и по нєшка є на тим истим месце. Єден час там робела вихователька Єлена (Фа) Ґаґович. Од 1974. року Ирина Папуґа одходзи до Нового Саду, а єй оддзелєнє пребера вихователька Мелания (Няради) Орос, хтора у керестурскей оводи робела до 1978. року, кед штварте оддзелєнє утаргнуте.

Цалодньове пребуванє у керестурским оддзелєню Бамби уведзене 1. децембра 1983. року. Нови приступ вимагали родичи, понеже тих рокох у валалє робели велї подприємства – Комбинат, Хладзальня, садзело ше паприґу навелько. Шицки були даґдзе заняти – у валалє лєбо сушедних местох, та им одвитовало же би дзеци були на безпечним у дзецинскей заградки. У яшелькох дзеци чувала медицинска шестра-вихователька Олена Рац и сотруднїца Мария Пеїн. Перши яшелька нє були дзе и овода, алє у просторийох дакедишнєй амбуланти на Вельким шоре, просто дакедишнього породзилїща.

Треба наглашиц рускокерестурски модел облапеносци наймладших од яшелькового возросту по одход до школи, зоз предлуженим пребуваньом хторе присподобене ґу занятим родичом, зоз здравствену защиту и воспитно-образовну роботу ше удало витвориц концом 90-их рокох зоз добудову просторийох за тоту намену у рамикох постояцого обєкту Дзецинскей заградки, оддзелєньох Цицибан.

Найлєпше у новим доме

Робота у новим сучасним обєкту принєсла вельо доброго и дзецом и виховательком. У януаре 1980. року до пензиї пошла тета Каролина Драґа Гарди, а заменєла ю Михалїна (Дорокази) Орос. Концом того истого року пензионована и вихователька Маґдалена Колєсар, а єй ґрупу 1. януара 1981. року превжала вихователька Мелания (Дротар) Семан. На вельке жаданє жительох валалу, 1. децембра 1983. року у ПУ Бамби уведзене цалодньове пребуванє за дзеци од 3 до 7 рокох (дзеци учела вихователька Мелания Семан) и яшелька за дзеци од 1 до 3 рокох зоз хторима робела медицинска шестра Олена (Сабадош) Рац и сотруднїца Мария (Рац) Пеїн. Тоти ґрупи наймладших дзецох нє ходзели до нового обєкту, алє були у старим будинку амбуланти, тиж на Вельким шоре. Кухарка була Ксения (Бодваньски) Хрин.

До главного обєкту яшелька преселєни на початку школского 1985/1986. року. Простору було барз мало, та шицки дзеци були вєдно у истей роботней хижи. З дзецми робела Мария Пеїн, а помагала єй медицинска шестра Ксения Пиварев з Кули. Того истого року почало адаптованє просторийох за яшелька, а готови були 20. октобра 1987. року на Дзень ошлєбодзеня валалу. За сотруднїка прията вихователька Емилия (Гудак) Костич, понеже починало робиц и треце оддзелєнє полдньового пребуваня. Стаємна пополадньова змена була зоз виховательку Меланию (Няради) Орос, хтора пошвидко пошла робиц до Кули, а Наталия (Ускокович) Чижмар почала робиц як помоцна роботнїца. Вихователька Славка Чижмар пришла на замену 1988. року, а Мария (Медєши) Сабадош як сотруднїк.

Пре вельо дзеци и нєдостаток простору, у школским 1990/1991. року два оддзелєня полдньового пребуваня преселєни до будинку Пошти на Маршала Тита и там були до 1992. року. Медзитим, 1995/1996. року два оддзелєня полдньового пребуваня преселєни до школского будинку Замок, понеже формована ище єдна ґрупа цалодньового пребуваня дзе була вихователька Мария Сабадош, a за сотруднїцу прията Ксения (Папуґа) Вучкович. Кухарка Михалїна Орос одходзи до пензиї, а на єй место прията Мария (Кишондер) Русковски. Того 1996. року по першираз орґанизовани Бамби-фест, а почина робиц и вихователька Оленка (Мученски) Русковски и Блаженка (Сопка) Мецек. Школского 1996/1997. року вихователька Наталия Колєсар одходзи до пензиї, а на єй место пришла Мария Сабадош, на место кухарки Михалїни Орос прията Мария Русковски, помоцна кухарка Єлена (Орос) Новта, а за сотруднїцу прията Андреа (Колєсар) Чернок. У медзичаше у оводи робели и Тамара (Пащан) Паланчаї, Таня Виславски, Мария (Гербут) Винаї, Любица Лендєр, Цецилия Мудри, Мария (Джуджар) Дюрчиянски, пораячки Наталия Чижмар и Мария Русковски, кухарка Тереза (Надь) Ерделї, виховательки Наташа (Дудаш) Настасич, Даниєла (Семан) Сопка и Ясмина Рац.

Ришени нєдостаток простору

У януаре 2001. року ше почина правиц нови обєкт у предлуженю старого за цалодньове пребуванє на коло 400 квадратох за коло 200 дзеци. До конца школского року ше поробело по закрице, уведзена струя, омалтероване, а порихтане було шицко и за уводзенє централного зогриваня. З нагоди Дзецинского тижня, 3. октобра, 2001. року отворени нови будинок за цалодньове пребуванє хтори коштало 9 милиони динари, а найвекшу часц дала Европска уния. До децембра того року на месце дзе була шопа направена єдальня и котловнїца. Так керестурска овода пред своїм 100-тим родзеним дньом конєчно достала адекватни условия за роботу по сучасних стандардох.

Дзевец воспитни ґрупи на златни ювилей

Школского 2001/2002. року у оводи було дзевец воспитни ґрупи – три ґрупи у яшелькох (28 дзеци), три ґрупи у дзецинскей заградки (74 дзеци), три полдньово ґрупи – овода (78 дзеци). Заняти були 20 особи.

Предшколске вихованє при Руснацох почало 10. новембра 1902. року, та на 100- рочнїцу, того истого датума 2002. року у керестурскей Предшколскей установи Бамби була преслава того значного датума. Зоз виховательками тоту преславу орґанизовало Дружтво за руски язик, литературу и културу. Новини Руске слово писали же ювилей скромно означени, зоз надпомнуцом же зме нєдосц свидоми же яки єден вик пестованя тей дїялносци зохабел шлїди и же є правдиви фундамент на хтори ше у вертикали руского образованя вше може операц и далєй го унапредзовац.

Така овода нєт на цалим швеце

Пожертвовна, креативна и творча робота керестурских вихователькох у 120 рокох мала важну улогу за розвой дзецох, хтори представя основу за познєйши успих у цаложивотним образованю. Дзеци хтори маю квалитетне предшколске вихованє лєгчейше закончую школи и факултети, а то нашо предшколске вихованє и шведочи. Hєдармо Руснаци найобразованши народ у Сербиї, и маме найвецей високообразованих людзох. За тото, вшелїяк заслужни шицки хтори у Руским Керестуре 120 роки робели и по нєшка робя з дзецми. Же Руснацом предшколске вихованє важне указали ище 1902. року: уж теди мали вишколовану виховательку Ирину Джуня Рот, зоз чим ше нє можу похвалїц анї векши народи од нашого. Помагали же би ше овода отримала, посилали дзеци до нєй, давали прилоги у єдзеню, правели мебель. Були свидоми же явни укладаня до тей обласци приноша вельке врацанє уложеного и представяю сиґурну стратеґийну интервенцию хтора унапрямена на общи розвой заєднїци. Так и нашо стари роздумовали, бо знали же укладаня до образованя и до дзецох добра инвестиция. До седемдзешатих рокох прешлого вику робели без програмох предшколского образованя, алє виховательки мали вельку притоку ґу своєй роботи и робели з душу и власним знаходзеньом, цо давало резултати. Дзеци до школи одходзели порихтани за длугорочне ученє.

Нєт писаней педаґоґийней литератури

Гоч предшколске вихованє при Руснацох ма длугу традицию, потераз ше ридко хто з нїм занїмал и виглєдовал його историйни, социолоґийни и предаґоґийни аспект. Наш народ памета богате практичне искуство предшколского воспитаня, алє о тим нєт шлїди у писаней педаґоґийней литератури. О предшколским воспитаню у нашим народзе єст мало документациї, алє би ше вшелїяк у виглєдованьох руских науковцох мали найсц нє лєм керестурска овода, алє и коцурска захоронка и Широтинєц у Сриме.

Чкода будзе кед тота наша заслужна предшколска установа за вихованє и образованє у Руским Керестуре єдного дня нє достанє и свою моноґрафию. Заняти маю, окрем власного паметаня, и Лїтопис оводи хтори водза. У нїм позберане шицко за телї роки роботи – ту фотоґрафиї першей виховательки, перших ґенерацийох – наших прабабох и прадїдох, родичох, ту шицки ми Керестурци цо зме ходзели до оводи. Виховательки уписовали кажди оводарски рок зоз податками кельо єст дзеци, воспитни ґрупи, хто учел, хто пошол до пензиї, хто умар. Тиж так у Лїтопису цале богатство фотоґрафийох зоз преславох 8. марца, Нового року, одходох до Строжанцу, зоо-заградох, Бамби-фестох, еколоґийних акцийох, дзецинских свадзбох, повиштриговани тексти зоз Пионирскей заградки и велї други активносци хтори виховательки робели з дзецми. Треба пораховац кельо ґенерациї за 120 роки ходзели до оводи, та будзе ясне же Лїтописи маю по 20 кили єден, а єст их три.

Єдинствена руска предшколска установа

У школским 2022/2023. року зоз дзецми робели 12 заняти – яшелька мали два ґрупи. У нїх робели Олена Рац, Андреа Чернок, Мария Дюрчянски и Марина Преґун, а дочасово робела и Олена Оля Дороґхази. Дзецинска заградка мала два ґрупи у хторих робели Наташа (Дудаш) Настасич, Наташа Варґа и Ксения (Папуґа) Вучкович. Предшколску ґрупу учели Оленка Русковски, Даниєла Сопка и Блаженка Мецек. Пополадньову "заградкову" ґрупу учели Ясмина Чапко и Емилия Костич. Будинок у хторим ше одбували шицки яшельково, заградково и предшколски активносци прилагодзени ґу тим активносцом, алє вимага реновиранє и осучасньованє цо, наздаваме ше, будзе нєодлуга.

У держави нє як при Руснацох

И попри очиглядних позитивних ефектох програмох предшколского вихованя и образованя и вигодних стратеґийних рамикох, Сербия ма найнїзши процент участованя дзецох у предшколским вихованю у поровнаню зоз державами членїцами Европскей униї: лєм 50 посто дзеци возросту 3 до 5 рокох ходза до предшколских установох. За очуванє културного и язичного идентитету образованє на мацеринским язику барз важне. Закон о предшколским воспитаню и образованю, медзи иншим, предписує же ше "воспитно-образовна робота у предшколских установох за припаднїкох националних меншинох витворює на язику националней меншини", цо керестурска предшколска установа пестує уж 120 роки. Руски язик на предшколским возросту лєгко науча и дзеци векшинского народу, або других народох хтори ту ходза, а то им у живоце може буц лєм велька предносц. Знац єден язик вецей нїкому нє почкодзи, а роснуц и розвивац ше билинґвално нє ма кажде нагоду. Прето керестурска Предшколска установа Бамби єдинствена у швеце.

Литература

Ирина Папуґа: З историї предшколского воспитаня Руснацох, Народни календар 1990, Руске слово, Нови Сад, б. 51-59;
Руски християнски календар за 2013. рок, НВУ Руске слово, 2012, б.

Референци

↑ Олена Папуґа, 120 роки предшколского вихованя и образованя у Руским Керестуре (1902–2022), Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 29, 2023, б. 97.

[1] Олена Папуґа, 120 роки предшколского вихованя и образованя у Руским Керестуре (1902–2022), Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 29, 2023, б. 97.

[1]