Прейдз на змист

Янко Ґ. Рац

Материял зоз Википедиї
Янко Ґ. Рац
Янко Ґ. Рац (Рацмишков)
Янко Ґ. Рац (1995. року)
Народзени 19. авґуста 1942.
Умар 22. октобра 2021. (79)
Державянство югославянске, сербске
Язик творох руски
Школа Стредня польопривредна

школа, Футоґ

Универзитет Польопривредни факултет,

Нови Сад

Период твореня 1961—1996.
Жанри польопривреда, театрална

уметносц

Поховани у Руским Керестуре

Янко Ґ. Рац (*19. авґуст 1942—†22. октобер 2021), дипл. инж. польопривреди, ґлумец –аматер.

Биоґрафия

[ушориц | ушор жридло]

Янко Рац Рацмишков ше народзел 19. авґуста 1942. року у Руским Керестуре. Родичи оцец Ґабор и мац Ана, родзена Рац (Дзвонарова). Янко мал старшого брата Гавриїла. У родимим валалє 1957. року закончел основну школу, а стредню польопривредну школу закончел у Футоґу 1961. року. Янко Рац дипломовал на Польопривредним факултету у Новим Садзе 1967. року. Перше роботне место мал у ЗПЗ Русин у Руским Керестуре, такой по законченю Стреднєй польопривредней школи, 1961. по 1966. рок, а вец 1966. по 1968, рок робел у фабрики Витал у Вербаше.

Янко Рац бул оженєти зоз Марию родз., у малженстве мали сина Славка.

Од 1968. по пензионованє 1996. року Янко Рац робел у Польопривредним комбинату Перши май у Руским Керестуре.

Допринос рускому театру

[ушориц | ушор жридло]

Зоз театралну дїялносцу Янко Рац ше почал занїмац ище як школяр висших класох основней школи у Руским Керестуре, при наставнїкови Юлинови Колєсарови, як член бабкарского театра. Медзитим, замерковани постал як ґлумец-аматер у 1969. року, безпостредно пред снованьом Аматерского руского театра Дядя у рамикох Драмскей секциї Дому култури у Руским Керестуре, а вец як стаємни член Керестурскей сцен и АРТ Дядя. Єден є зоз шора наших славних театралних ветеранох, котри пренєсли славу нашого театра по цалей дакедишнєй Югославиї после успишних наступох на Союзним фестивалу аматерских театралних дружтвох на Хвару и у Требиню.

И попри одходу до пензиї, Янко Рац ище 18 роки предлужел поряднє участвовац у театралних проєктох АРТ Дядя у Руским Керестуре. Од першей улоги Анучкина у Ґоґольовей Женїдби 1969. року Янко Рац бул активни на сцени у ище 35 театралних сезонох у, вєдно, 36 улогох, а остатня була у Националней страґедиї Славка Ороса 2014. року.

Янко Рац ше упокоєл 22. октобра 2021. року. Поховани є на теметове у Руским Керестуре.

Янко Рац ґлумел у тих театралних фалатох

[ушориц | ушор жридло]
Рок
Театрални фалат
Улога
Рок
Театрални фалат
Улога
1969. М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА Анучкин 1989. А. П. Чехов: ПИТАНКИ (Спитованє и Свадзба) Димба
1970. О. Коломиєц: ФАРАОНЄ Оверко 1990. М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА Анучкин
1972. И. Франко: УКРАДЗЕНЕ ЩЕСЦЕ Бабич 1991. Петер Ґреґор: ЩЕШЛЇВЕ КРАЛЬОВСТВО Осудзени
1974. Б. Нушич: ОЖАЛОСЦЕНА ФАМИЛИЯ Танасиє 1992. Дю. Папгаргаї: АГАФИЯ СТАРОГО ПОПА ДЗИВКА Давид
1975. Й. С. Попович: КИР ЯНЯ Мишич 1993. Р. Куни: СЦЕКАЙ ОД СВОЄЙ ЖЕНИ Боби Френколин
1977. М. В. Ґоґоль: РЕВИЗОР Хлопов 1995. Дю. Папгаргаї: РОВНЯЦКИ СОБЛАЗНЇ Дюра, Йовґен
1978. Ст. Сремац: ПОП ЧИРА И ПОП СПИРА Пера учитель 1999. Ж. Фейдо: ПАН ЛОВАР Перши полиционер
1979. А. Вампилов: РОЗЛУКА У ЮНИЮ Милиционер 19995. К. Кизи: ДЛУГО СОМ БУЛ ОДСУТНИ Банцини
1979. ОПЕРА ЗА ТРИ ҐРОШИ Волтер 2000. М. Ковач: ГРИЦОВО ВОЯЧЕНЄ Дїдо
1981. Е. Лабиш-М. Мишел: ФЛОРЕНТИНСКИ КАЛАП Бопертуй 2002. М. Горки: НА ДНУ Татар
1982. Б. Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА Таса, практикант 2003. Др Г. Костельник: ЄФТАЙОВА ДЗИВКА Предняк 2, Церков.,Послуш.
1983. М. Ковач: ОРАЧЕ Андрий 2004. О. Вайлд: ВАЖНЕ БУЦ ОЗБИЛЬНИ Лейн
1984. Дю. Скарничи-Р. Тарабузи: КАВИЯР И ҐЕРШЛА Раймондо 2004. Р. Доманович: СТРАДИЯ Старик, Посланїк, Граждан
1985. М. Ковач: ГРИЦОВО ВОЯЧЕНЄ Фукс 2005. Муза Павлова: КАРУСЕЛ Ефим Иванов, Покойни
1986. Б. Пекич: НА ШАЛЄНИМ БИЛИМ КАМЕНЮ („Ґенералє“) Спикер 2006. М. Канюх: ВЕЛЬКА ПТИЦА Йосафат, дїдо
1986. Б. Пекич: НА ШАЛЄНИМ БИЛИМ КАМЕНЮ („У едену на востоку“) Макс 2007. Б. Пекич: У ЕДЕНУ НА ВОСТОКУ Заренко
1988. А. Островски: ЛЄС Бодаєв 2009. Алдо Николай: ГАМЛЕТ У ПИКАНТНЕЙ МАЧАНКИ
1988. Б. Пекич: У ЕДЕНУ НА ВОСТОКУ Макс 2014. С. Орос: НАЦИОНАЛНА СТРАҐЕДИЯ

Литература

[ушориц | ушор жридло]

Дюра Латяк, „Янко Г. Рац, дипл. инж. польопривреди, ґлумец-аматерˮ, 50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї, Завод за културу войводянских Руснацох, НВУ Руске слово и Дом култури Руски Керестур, Нови Сад, 2018, бок 180.

Вонкашнї вязи

[ушориц | ушор жридло]

Всоботу поховани ґлумец-аматер Янко Рац, Дюра Латяк/Мария Афич, Рутенпрес, 25. октобер 2021.