Яков Кишюгас
Яков Кишюгас | |
---|---|
Народзени | 1. новембра 1948. |
Умар | 10. мая 2024. (76) |
Державянство | югославянске, сербске |
Язик творох | руски, сербски |
Школа | ґимназия, Нови Сад |
Универзитет | Филозофски факултет
Нови Сад, Сараєво |
Наукови ступень | доктор наукох |
Период твореня | 1972 - 2013. |
Жанри | образованє, педаґоґия, |
Поховани | на Новим городским теметове
у Новим Садзе |
Припознаня | Святосавска награда,
награди часопису Шветлосц |
Яков Кишюгас (*1. новембер 1948 – †10. май 2024), професор русийского язика, визначни просвитно-педаґоґийни дїяч, професор на Оддзелєню за русинистику ФФ у Новим Садзе.
Биоґрафия
[ушориц | ушор жридло]Яков Кишюгас народзени 1. новембра 1948. року у Руски Керестуре од оца Якова и мацери Амалиї, дзивоцке Чакан. У Керестуре здобул основне образованє, штреднє у Новим Садзе у Ґимназиї Светозар Маркович, ту започал на Филозофским факултету студиї русийского язика и литератури, а закончел их и дипломовал на Универзитету у Сараєве. Перше роботне место як професор руского язика достал у Руским Керестуре у ґимназиї, теди то було оддзєлєнє вербаскей ґимназиї Жарко Зренянин, а потим и у реформованим заєднїцким штреднїм образованю тиж у Образовним центре Петро Кузмяк, дзе єден час бул и помоцнїк директора.
Образовна и педаґоґийна робота
[ушориц | ушор жридло]До Нового Саду Яков Кишюгас ше преселєл 1981. року на роботу до Просвитно-педаґоґийного заводу Войводини як совитнїк за руски язик. У тим периодзе його значне доприношенє образованю на руским язику мож спатриц и през авторства и коавторства 25 учебнїкох, а ту слово о скоро шицких читанкох и ґраматикох за основну школу, хтори ше и нєшка хаснує и у виборней и порядней настави. Яков Кишюгас бул тиж и автор тестох на руским язику за закончуюци испит школярох основней школи.
Докторат Одношенє литературного и животного искуства у настави литератури од I по VIII класу основного воспитаня и образованя одбранєл 1992. року на Филозофским факултету у Новим Садзе. На Оддзелєню за русинистику бул анґажовани на предмету Методика настави руского язика и литератури.
Потим, у Министерстве просвити робел як надзорнїк за школярски стандард у штредньошколских домох школярох тє. интернатох на териториї цалей Сербиї. У тей обласци як коавтор и автор дал значне доприношенє у штирох фахових зборнїкох. Роботни и творчи вик закончел на месце управнїка Дома школярох штреднїх школох Бранково коло у Новим Садзе, у двох мандатох, одкадз ше 2013. року поцагнул до заслуженей пензиї.
За свою креативну просвитно-педаґоґину роботу бул наградзени зоз Святосавску награду, конкретно за два учебнїки руского язика за виборну наставу як найлєпши у конкуренциї шицких учебнїкох на меншинских язикох у Републики Сербиї. Др Кишюгас тиж так два раз наградзени зоз награду Часопису за науку, литературу и културу Шветлосц котри видава НВУ Руске слово.
Професор Яков Кишюгас за собу зохабел супругу Маґдаленку и сина Алексея зоз фамелию и зоз першого малженства дзивку Сладяну зоз фамелию.
Яков Кишюгас ше упокоєл 10. мая 2024. року у своїм 76. року живота. Поховани є на Новим городским теметове у Новим Садзе.
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Леона Гайдук: Др Яков Кишюгас „Черешньов квиток" и „Путуєм, видзим, чуєм, шнїєм" - виводи зоз рецензиї учебнїка пестованя руского язика, Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч. 8. 2001-2003, б. 163
- др Яков Кишюгас, Образованє на руским язику (реферат), Зборнїк роботох зоз трецого шветового конґреса Русинох (Руснацох, Лемкох), Руска матка, 1997, б. 177.
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Веома посећена трибина „Русини и стварање Краљевине СХС/Југославије”, Културни центар Новог Сада, 19. јун 2018.
- ЧИТАНКА за 7. класу основней школи - Завод за уџбенике, Београд
- др Яков Кишюгас, РУСКИ ЯЗИК И КУЛТУРА ВИСЛОВЙОВАНЯ за IV класу основней школи
- Историят школи у Руским Керестуре, вебсайт Основней школи и ґимназиї Петро Кузмяк, Руски Керестур
- Саветовање Васпитни рад у домовима ученика средњих школа Републике Србије, Дом ученика средњих школа Зајечар, вебсат www.internatza.edu.rs, 20. април 2015.
- Упокоєл ше др Яков Кишюгас (1948–2024), М. Афич, Рутенпрес, 11. мај 2024.