Федор Лабош


Федор Лабош
Народзени	24. януара 1902
Умар	5. новембра 1977 (74)
Державянство	Австроугорске, югославянске
Язик творох	горватски, руски
Школа	Ґимназия, Риєка, Вельки Бечкерек, Панчево
Универзитет	Економско-комерциялна висока школа, Загребе
Наукови ступень	доктор економиї, 1928
Период твореня	1927—1968.
Жанри	економиста, публицистика, историоґрафия
Поховани	у Заґребе

Федор Лабош (*24. януар 1902—†5. новембер 1977), публициста и историоґраф

Биоґрафия

Федор Лабош народзени 24. януара 1902. року у Дюрдьове у познатей священїцкей фамилиї. Його оцец Андрей (1866-1902) бул парох у Дюрдьове и Коцуре. Федор започал школованєу Коцуре, дзе закончел основну школу, а до ґимназиї ходзел у Риєки и Вельким Бечкереку (Зренянину). Вельку матуру положел у Панчеве. Студирал на Економско-комерциялней високей школи у Загребе, дзе 1928. року посцигнул докторат з економских наукох. У школским 1926-1927. року бул у Паризу, дзе слухал викладаня (социялни науки) на познатей школи École des Hautes Études. Tу слухал и окремни Internationales i Alliance Francaise семинари зоз социялних наукох и здобул наслов професора французкого язика.

Ище под час студийох почал робиц у осиґураваюцим подприємстве Croatia у Заґребе, потим по законченю студийох робел у Беоґрадзе у Здруженю млїнскей индустриї по 1940. рок. Зоз преходом до Заґребу од 1940. року робел у Уряду за цени Банскей управи, a по ошлєбодзеню у Центре за економски розвой Городу Заґребу (CER-u).

До пензиї др Федор Лабош пошол 1968. року.

Виглєдовацка робота

Уж як млади ґимназиялєц Федор Лабош ше опредзелєл, попри свойого основного фаху як економиста, и за историоґрафию и науково-виглєдовацку роботу. Понеже добре познал даскельо странски язики (мадярски, французки, нємецки, латински и др.), нє чежко му було виглєдовац по архвох и библиотекох у котрих ше чували документи о Руснацох пред и после їх приселєня до Бачки и Сриму.

Лабош интензивно виглєдовал историю войводянских Русинох. Роками зберал, преучовал документи и кед пошол до пензиї, удало ше му позберац и приготовиц до друку свойо животне дїло - першу кнїжку-историю о Русинох у Войводини и Славониї и о їх дружтвено-економским и културним розвою по конєц Першей шветовей войни, История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї, 1745-1918.

Його кнїжка История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745-1918 була друкована 1979. року, а видал ю Союз Русинох и Українцох Горватскей у Вуковаре. Др Федор Лабош, як автор, нє дожил єй виходзенє - умар 5. новембра 1977. року у Загребе.

Федор Лабош ше занїмал и з публицистику, писал по руски и на других язикох. Др Федор Лабош ше дописовал зоз нашим поетом, филозофом и писательом др Гавриїлом Костелником медзи двома войнами. Бул сотруднїк предвойнових Руских календарох (1921-1941), а после Другей шветовей войни його статї друковани у Новей думки и у Христянским календаре. И попри тим, єдно число його роботох остало у рукопису и до нєшка ше нє зна яка їх судьба.

Библиоґрафия

Попри Историї обявени му ище два кнїжки: Naš sustav cijena, Zagreb, 1943. и Руснаци, доселєнє зоз Горнїци до наших крайох як и значне число статьох, медзи хторима и тоти:

– Цо и нам треба, Руски календар за 1929. рок, 96-99,

– Дацо о нашей старини у Коцуре 1789-го року, Руски календар за 1931, 18-22,

– З нагоди 25-рочнїци коцурского манастира Шестрох Служебнїцох, Руски календар за 1940, 19-27,

– Владислав Лабош винашол талант славного скулптора Ивана Мештровича, Нова думка 10, Вуковар, 1975, 55-57,

– Мено Русин познате уж у I столїтию новей ери, Нова думка 4, Вуковар, 1973, 107-112. итд.

Литература

Paul Robert Magocsi. Labosh/Laboš Fedor. //Encyclopedia of Rusyn History and Culture (Revised and expanded ed.). Toronto Buffalo London: University of Toronto Press, 2005. p. 265. ISBN 0-8020-3566-3.анґ.

Вонкашнї вязи

ФЕДОР ЛАБОШ И ЊЕГОВО ДЕЛО У ИСТОРИОГРАФИЈИ О РУСИНИМА У ЈУЖНОЈ УГАРСКОЈ, Јанко Рамач, Универзитет у Новом Саду, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, 1. oktobar 2011.

Янко Рамач: Федор Лабош и його дїло у историоґрафиї о Руснацох у Южней Угорскей, Švetlosc 3, 2012, бок 407-421.

Ирина Папуґа. Др Федор Лабош – 110 роки од народзеня и 35 роки од шмерци (1902–1977)., Studia Ruthenica 17 (30) 2012. Нови Сад: Дружтво за руски язик, литературу и културу, 2012. б. 205–207.

Istorija Rusinoch Bačkej, Srimu i Slavoniï, 1745-1918.

Федор Лабош, Gazeb, 14 октовбра 2011‎, Вiкiпедiя