Риґов
| Риґов | |
|---|---|
| Наукова класификация | |
| Домен | Eukaryota |
| Царство | Animalia |
| Тип | Chordata |
| Ряд | Passeriformes |
| Фамелия | Turdidae |
| Род | Turdus |
| Файта | T. merula |
| Биномне мено | |
| Turdus merula | |
| Linnaeus, 1758 | |
Риґов (серб. кос, лат. Turdus merula, слц. drozd čierny, укр. дрíзд чорний, поль. kos, мадяр. fekete rigó, до нашого язика пришло з мадярского) – у нас тота птица позната и под меном чарни дрозд (як и по українски и словацки). Риґов птица шпивачка. Жиє у лєсох и заградох, нєдалєко од чловека. Видно ю углавним на жеми, дзе препровадзує векшу часц часу глєдаюци покарму.
Опис
[ушориц | ушор жридло]Риґов длугоки 23-29 цм, а чежки 80-125 ґр. Ма длугоки хвост. Самци чарни з помаранчецовим джубком и жовтим персценьом коло очох, а самички кафовкастей фарби, нєясно пегави од сподку и зоз цмейшим джубком. Млади риґова подобни самичком, алє з яснима кафовима пегами по целу. Риґов ше нєпреєривно руша, од рана до вечара. По жеми схопнє скака, а тиж так и по конарох. Одлично лєци з вельку швидкосцу.
Риґов шпива найчастейше вчас рано и пред вечаром, а през дзень ше ридко чує. Лєгко го препознац по моцним гласу и шпиваню хторе людзе часто можу чуц у своїх заградох. Трима ше же риґовово шпиванє исте таке красне, а можебуц и красше од соловейового шпиваня.
Карменє
[ушориц | ушор жридло]Риґов шицкоєд: лапа инсекти, хлїсти, нашнька и бобки. Дзекеди є и похребцинарох як цо млади ящурки и жаби. Єдзенє глєда углавним по жеми, та часто мож чуц галайк хтори прави кед гребе по сухим лїсцу и конарчкох, з наглима рухами назадок. Зоз схопним тарганьом винїма хлїсти зоз жеми и то так же би ше нє хлїсти нє урвали.
Розмножованє
[ушориц | ушор жридло]Риґови починаю правиц гнїзда уж у марцу, углавним по черякох, з векшей часци вичножелєних як цо плющ, глог або ґалаґоня, орлово нохци и под. Гнїзда вельки, глїбоки, з конарчкох, моховини и другого материялу, з нукашнього боку утвердзени зоз глїну, а часто додаваю пластични мещки и папер. Гнїздо прави лєм самичка и до ньго знєше 4-7 вайца, гладки, блїщаци, блядобелавей фарби з густима кафовима пегами. Самичка шедзи на нїх коло два тижнї. Кед ше млади риґовчата вилягню, родичи их кармя два тижнї у гнїздзе и ище три тижнї кед почню лєциц. През рок, самичка и двараз-трираз знєше вайца.
Нєприятелє
[ушориц | ушор жридло]Природни нєприятелє риґовох мачки и лїшки, хтори стрежу и чекаю нагоду украднуц им вайца або млади риґовчата, а тиж так и птици хватачки.
Хасновитосц
[ушориц | ушор жридло]Риґови барз хасновити, бо єдза инсекти зоз хторима кармя и свойо риґовчата.
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Енциклопедия Нового Саду 12, КОС – ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 9
- Словнїк руского народного язика II, О – Я, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 396
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Кос (птица), sr.wikipedia.org
- Kos (Turdus Merula), www.gimnazijaso.edu.rs