Прейдз на змист

Рефрен-пришпив

Материял зоз Википедиї
Традицийна новорочна писня Дзвончки
Пришпив, позната традицийна новорочна писня (Jingle bells)
Пришпив-рефрен, тонски приклад (Jingle bells)

Рефрен (анґл. и франц. Refrain, нєм. Kehrreim, ит. ripresa) то поетске поняце хторе означує стилску фиґуру дикциї,[1] способ виражованя, хторе ше одноши на повторйованє стиха, лєм часци або ґрупу стихох. Найчастейше ше правилно повторює после дистиха лєбо строфи. Поетове часто повторюю подобни лєбо исти слова и на тот способ першенствено виражую свойо чувства. Рефрен (пришпив) повязує у писнї шицки строфи а источашнє визначує емотивносц писнї. Попри рефрена, до стилских фиґурох спадаю: анафора, епифора, симплока, алон'ман.[2]

Фиґуративне значенє пришпива означує и нєпреривне чловеково врацанє и повторйованє на "стару писню".

Применьованє рефрена у музики и историят

[ушориц | ушор жридло]

Рефрен-пришпив у вокалней и инструменталней музики означує часц, лєбо цалосц хтора ше повторює на одредзених местох у композициї. Найчастейше ше зявює на концу як фраза – музичне виреченє, лєбо векша часц типу цитата. У музичних партитурох место дзе рефрен тє. музична часц хтора ше повторює (репетиция), стої одредзени ґрафични знак хтори ше уписує на одвитуюце место до линийовей системи. Попри ґрафичних постоя и словни ознаки за повторйованє тє.репетицию.

Ище у церковним шпиваню вчасного християнства наиходзиме на применьованє пришпива хтори шпивал хор на концу псалма – аминь и алилуя. Назва рефрен-пришпив у музики походзи зоз 13. вику. Находзи ше у писньох путуюцих музичарох-трубадурох и труверох як значни конструктивни елемент музичней форми рондо. Потим у бароку у опери, ораториюму и кантати а у романтичней епохи у лид-у - соло писнї Франца Шуберта.

Понеже ше пришпив найчастейше зявює у народних писньох и танцох. Його применьованє поготов находзиме у вокалних формох хтори настали под уплївом народней музики.

У народних жридлових и новокомпонованих писньох применьованє пришпива постало правило.

Вонкашнї вязи

[ушориц | ушор жридло]

Референци

[ушориц | ушор жридло]
  1. Вокабулар: дикция
  2. Даница Радуновић Стонић, Деца предшколског узраста и њихова рецепција књижевности, Часопис Детињство XXXVII 1/15, стр 103.: УДЦ 82–93.09.