Пирє

Пирє то файта виростку зоз скори хторе розвите окреме при птицох и дробизґу (живини). Под пирйом ше подрозумює найзложенше закриваце пасмо при похребцинарох^[1] и праве воно єдно з характеристикох по хторих ше птици розликую од других живих ґрупох животиньох.

Понеже пирє закрива векшу часц цела птици, воно вираста лєм зоз одредзених часцох скори. Подпомага лєценє и защицує цело од води и цеплоти. Тиж так, рижни фарби пиря оможлївюю птицом же би комуниковали медзи собу и скривали ше.

Плумолоґия то наука хтора виучує пирє.^[2]

Хаснованє пиря

Понеже є мегке и затримує цеплоту, зоз пирйом ше полнї заглавки, прекривачи (паплани) и мадраци за спанє. Хаснує ше го и при полнєню жимского облєчива (попрешиваних винд'якнох) и посцелїни на отвореним (мехох за спанє). Хаснує ше го и за прикрашованє облєчива (окреме калапох, сукньох, ташкох) и стрилох. Гуше и каче пирє найлєпши изолацийни материял и воно ма способносц розшириц ше зоз збитого стану и при тим затримац векше количество изолацийного воздуху, кед же длужей стої одложене, односно кед ше нє хаснує^[3]. Пирє вельких птицох, найчастейше гускох, хаснує ше за правенє пирк ох за писанє, як помоцне орудиє у кухнї (за премасцованє єдла), за правенє лепезох за розхладзованє. У скорейших часох, на ловох, даєдни файти птицох були загрожени пре їх красне пирє. Нєшка ше за виробок модних додаткох, воєних прекривачох и облєчива, хаснує пирє хторе одпадни материял при преробку живини (курох, гускох, пулькох, фазанох и нойох). Же би було красше, тото пирє ше фарби, прето же є звичайно биле у поровнаню зоз рижнофарбовим пирйом дзивих птицох.

Збудова пиря

Пирє збудоване зоз кератину, протеїну хтори ше тиж находзи у власох и нохцох при людзох и у рогох при других животиньох.

Кажде пиречко збудоване з основного конарчка зоз хторого ше потим ширя на тисячи дробнєйши конарчки хтори творя гладку поверносц. Гладка поверносц пиря оможлївює птици же би лєгчейше лєцела у воздуху.

Еволуция

Фунционалне розпатранє еволуциї пиря ше традицийно фокусовало на защиту, лєценє и випатрунок. Пренаходки фосилох зоз часу познєйшей креди у Китаю^[4] нагадую же лєценє нє була примарна функция пиря, прето же воно як таке нє може мац способносц подзвигованя або полєцованя. Суґеровало ше же пирє ма найскорей функцию защити од рижних хвильових обставинох, або як складзиско сумпору хтори пошлїдок метаболизму.

Число пиря по єдинки поверхносци скори при птицох векше при менших єдинкох як при векших. Тот податок нам гутори о важней улоги пиря у реґулованю температури цела, прето же менши птици траца вецей цеплоти пре релативно векшу тїлесну поверхносц у одношеню на їх чежину.

Трима ше же и фарба пиря еволуовла, першенствено як пошлїдок полней селекциї. Характеристики фосилних прикладнїкох, наприклад, тероподу Anchiornis huxleyi и птеросаурусу Tupandactylus imperator, барз добре очувани. На основи пиґментних клїтинкох живих прикладнїкох птицох мож утвердзиц структуру пиґментних клїтинкох фосилох и на основи того фарбу и цифрованосц пиря хторе мали. Утвердзене же Anchiornis мал пирє зоз чарно-билима цифрочками на преднїх и заднїх ногох, зоз червено-кафовим гребеньом. Велї нєшкайши птици маю таки фарби пиря и дзекуюци тому комуникую медзи собу (и задзераю ше єдни до других), скриваю ше...Тиж так, хлопски єдинки маю обачлїво квалитетнєйше пирє, а то обачую женски єдинки кед вибераю партнера за паренє.^[5]

Файти пиря (пиркох)

Пирє закрива скоро цале цело птици. Єст:

◆ вельки пирка (секундарни и примарни) — тварди су и длугоки, находза ше на заднїм орубенцу кридлох и на хвосце, служа за лєценє;

◆ менши пирка (контурни) — защицую цело птици од рижних хвильових обставинох и маю улогу у очуваню температури цела;

◆ мохоткасти пирка — дробни пирка, находза ше под контурним пирйом, маю улогу тиж у очуваню температури цела.

Птици з часу на час одруцую пирка и заменюю их зоз новима. Тото зявенє ше вола випирйованє (серб. митарење).

Литература

Учебнїк за пияту класу основней школи, Службени гласник, 2. виданє, 2021. рок, Беоґрад

Вонкашнї вязи

-https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%98%D0%B5#cite_ref-20 Перје, Википедия на сербским язику

-https://www.enciklopedija.hr/clanak/perje Perje, Hrvatska enciklopedija, www.enciklopedija.hr

-https://www.rts.rs/lat/magazin/Zanimljivosti/4473530/kako-je-spavati-na-najskupljem-perju-na-svetu.html Najskuplje perje na svetu, www.rts.rs

-https://www.prijatelji-zivotinja.hr/index.hr.php?id=2780 Industrija perja, www.prijatelji-tivotinja.hr

-https://schlarafia.co.rs/jastuci-i-jorgani-od-perja-i-paperja-vrste-ispuna-razlike-u-kvalitetu-i-zasto-su-dobri-za-nasjastuci-i-jorgani-od-perja-i-paperja-vrste-ispuna-razlike-u-kvalitetu-i-zasto-su-dobri-za-nas/ Upotreba perja

-https://www.journal.rs/moda/trendovi/odeca-sa-perjem-peruske-haljina-rukavice-perjani-top/ Odeća sa perjem, www.journal.rs

-https://www.aikbt.rs/proizvodi/brasno-od-hidrolizovanog-perja/ Brašno od hidrolizovanog perja, www.aikbt.rs

-https://teorijaevolucije.com/pf7/ Teorija evolucije

-https://symbolopedia.com/bs/black-feather-symbolism-meaning/ Simbolizam i značenje crnog perja

Референци

↑ Prum, Richard O; AH Brush (2002). „The evolutionary origin and diversification of feathers” 77 (3): 261—295, Theevolutionary origin and diversification of feathers, S2CID 6344830
↑ „Galapagos plumology” (PDF). darwinfoundation.org. Charles Darwin Collections Database by the Charles Darwin Foundation.
↑ Bonser, R.H.C.; Dawson, C. (1999) „The structural mechanical properties of down feathers and biomimicking natural insulation materials”. Journal of Materials Science Letters. 18(21): 1769—1770.
↑ St. Fleur, Nicholas (8. 12. 2016), „That Thing With Feathers Trapped in Amber? It Was a Dinosaur Tail”, The New York Times
↑ Saino, Nicola; Riccardo Stradi (1999). „Carotenoid Plasma Concentration, Immune Profile, and Plumage Ornamentation of Male Barn Swallows”, American Naturalist. 154 (4): 441—448.

[1] Prum, Richard O; AH Brush (2002). „The evolutionary origin and diversification of feathers” 77 (3): 261—295, Theevolutionary origin and diversification of feathers, S2CID 6344830

[2] „Galapagos plumology” (PDF). darwinfoundation.org. Charles Darwin Collections Database by the Charles Darwin Foundation.

[3] Bonser, R.H.C.; Dawson, C. (1999) „The structural mechanical properties of down feathers and biomimicking natural insulation materials”. Journal of Materials Science Letters. 18(21): 1769—1770.

[4] St. Fleur, Nicholas (8. 12. 2016), „That Thing With Feathers Trapped in Amber? It Was a Dinosaur Tail”, The New York Times

[5] Saino, Nicola; Riccardo Stradi (1999). „Carotenoid Plasma Concentration, Immune Profile, and Plumage Ornamentation of Male Barn Swallows”, American Naturalist. 154 (4): 441—448.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]