Михайло Зазуляк
| Михайло Зазуляк | |
|---|---|
 | |
| Народзени | 12. април 1961. |
| Умар | 4. новембер 2017. (57 роки) |
| Державянство | югославянске, сербске |
| Язик творох | руски, сербски |
| Школа | Педаґоґийна академия |
| Период твореня | 1982—2017. |
| Жанри | новинарство, театер, рецитаторство, поезия |
| Поховани | у Руским Керестуре |
Михайло Зазуляк (*12. април 1961—†4. новембер 2017), новинар, ґлумец, режисер, рецитатор, автор текстох за дзецински нови композициї, за композициї у народним и забавним духу.
Биоґрафия
[ушориц | ушор жридло]Михайло Зазуляк народзени у Руским Керестуре 12. априла 1961. року, оцец Владимир и мац Мария. Михайло мал и младшу шестру Оленку. Основну школу закончел у Руским Керестуре, после дзешатей класи ше уписал на Педаґоґийну академию зоз Зомбора хтора отворела оддзелєнє по руски у Руским Керестуре. Закончел Педаґоґийну академию алє новинарство постало його животна поволанка. З роботу у радию почал ище як омладинєц, кед концом 70. и початком 80. рокох у тедишнєй Радио Кули, раз до тижня (каждей соботи), ушорйовал и водзел радио-емисию по руски Здраво, здраво млади. Єден рок, 1982-83. робел професийно як предсидатель тедишнєй Општинскей конференциї ССМВ (предсидатель младежи Општини Кула).
Михайло Зазуляк ше оженєл зоз Наталию Варґа 1984. року. У малженстве мали два дзивки, Ивану и Маю.
Истого, 1984. року, почал робиц як професийни новинар у НВУ Руске слово з Нового Саду и як шеф керестурского Дописовательства тей установи, а од априла 2010. року и як редактор Новинскей аґенциї на руским язику Рутенпрес, а бул єй стаємни сотруднїк од снованя 2006. року.
Бул длугорочни и порядни дописователь Радио и Телевизиї Нови Сад, насампредз програмох на руским язику, алє и по сербски, бул так повесц, стаємни дописователь Радио Нового Саду зоз Руского Керестура и кулскей општини од 1986. року, кеди ше почало емитовац соботово емисиї Сервис 97.
Зазулякова активносц у театре
[ушориц | ушор жридло]Попри новинарскей роботи, Михайло Зазуляк бул и длугорочни активиста у рускей култури – стаємни член дакедишнього АРТ-РНТ Дядя и терашнього професийного РНТ Петро Ризнич Дядя – як ґлумец, член орґанох управи (бул и перши предсидатель Управного одбору новоформованого РНТ), режисер и прекладатель драмских текстох. Як ґлумец у АРТ-РНТ (од 1976/77. р.), витворел прейґ 30 улоги (векшином ношаци), так же є (до тераз) ґлумец з найвецей витворенима улогами по руски у нашей заєднїци. Тиж так, бул стаємни ґлумец у радио-драмох у дакедишнєй Драмскей програми РНС (по руски), дзе тиж зазначел барз вельке число улогох, а єден час бул ґлумец у емисиї РНС На габох музики и гумору, ма вецей улоги зняти и за ТВ по руски.
У АРТ-РНТ режирал 4 представи за дзеци (освойовали найвисши награди на покраїнских и републичних змаганьох), 5 представи за старших у АРТ-РНТ и у нашим терашнїм Театру, а режисер є и штирох монодрамох по наших местох (у Суботици, у Кули два и у Новим Орахове). И сам як дакедишнї рецитатор (з освоєним трецим местом на Републичней смотри рецитаторох у старшим возросту, як перши рецитатор по руски котри на тим змаганю освоєл награду), од 1982. року порядно робел з рецитаторами по руски у Доме култури Руски Керестур, алє и у других наших местох, рихтал и рецитаторох по сербски и українски у Кули. Остатнїх рокох бул селектор и фахови консултант селектором за руски и українски язик. За роботу на полю театра и рецитованя, достал и награди покраїнского и републичного уровню. Стретнуце рецитаторох у Кули, хторе ше отримує у рамикох Костельниковей єшенї, после його шмерци, ноши його мено.
Други активносци
[ушориц | ушор жридло]Зазуляк од 80-их рокох бул активни у орґанизациї и активносцох на твореню програмох наших найвекших фестивалох – Червеней ружи, Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї, од снованя и Костельниковей єшенї и других манифестацийох и програмох, член управних одборох наших институцийох, автор є велїх конферансох за нашо програми, хтори нєраз сам и водзел. Тиж так, автор є и коло 50 текстох за дзецински нови композициї, за композициї у народним и забавним духу, котри (од початку 80-их рокох по нєшка) виведзени на Червених пупчох, Червених ружох и на Ружовей заградки, дзепоєдни з нїх и наградзовани, а емитує ше их прейґ радио-габох радиох котри маю програми и по руски.
У зволаню Националного совиту Руснацох (по юний 2010. р.) бул секретар Одбору за културу НС, а бул член Националного совиту Руснацох и його Одбору за културу.
Михайло Зазуляк умар 4. новембер 2017. року. Поховани є на теметове у Руским Керестуре.
Михайло Зазуляк ґлумел у тих театралних фалатох[ушориц | ушор жридло] |
|||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Рок | Театрални фалат | Улога | Рок | Театрални фалат | Улога | ||
| 1977. | М. В. Ґоґоль: РЕВИЗОР | Мишка | 1994. | Ю. А. Шереґи: ГЛАДНИ | Характерни пан | ||
| 1978. | А. Вампилов: РОЗЛУКА У ЮНИЮ | Фролов | 1994. | М. Канюх: КОНЦЕРТ ЗА ПСА И ШМЕЦЕ | Стари | ||
| 1979. | Б. Брехт: ОПЕРА ЗА ТРИ ҐРОШИ | Джими | 1998. | А. Вампилов: ЛОВ НА ДЗИВИ КАЧКИ | Кузаков | ||
| 1981. | Е. Лабиш – М. Мишел: ФЛОРЕНТИНСКИ КАЛАП | Феликс | 1999. | Ж. Фейдо: ПАН ЛОВАР | Морисе | ||
| 1981. | А. Симуков: ГОРИ КВАРТЕЛЬ | Льоша | 2001. | Дю. Папгаргаї: ДВА КАРТИ ЗА ЄРУСАЛИМ | Вон | ||
| 1982. | М. Ашар: БАВМЕ ШЕ | Кроксон | 2002. | М. Горки: НА ДНУ | Сатин | ||
| 1982. | Б. Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА | Дьока | 2004. | О. Вайлд: ВАЖНЕ БУЦ ОЗБИЛЬНИ | Джон Вартинґ | ||
| 1983. | М. Ковач: ОРАЧЕ | Ферко | 2004. | Р. Доманович: СТРАДИЯ | Писатель | ||
| 1984. | О. Давичо: ПИСНЯ | Мича | 2005. | Д. Ковачевич: ЗБОРНЕ МЕСТО | Янко Савски | ||
| 1985. | М. Ковач: ГРИЦОВО ВОЯЧЕНЄ | Туна | 2005. | Муза Павлова: КАРУСЕЛ | Робот | ||
| 1986. | Б. Пекич: У ЕДЕНУ НА ВОСТОКУ | Стари | 2006. | М. Канюх: ВЕЛЬКА ПТИЦА | Нафтанаил | ||
| 1986. | Б. Пекич: ҐЕНЕРАЛЄ | Присутни ІІ | 2006. | А. Курейчик: МЕРКУЙ – ЖЕНИ | Серж Дибуа | ||
| 1988. | А. Островски: ЛЄС
Лєс (виривок, 2. часц) |
Щешлївец | 2007. | Б. Пекич: У ЕДЕНУ НА ВОСТОКУ | Стари | ||
| 1988. | Б. Пекич: У ЕДЕНУ НА ВОСТОКУ | Стари | 2008. | М. Унамуно: ПРИПОВЕДКА О ЄДНЕЙ СТРАСЦИ | Ґроф | ||
| 1989. | А. П. Чехов: ПИТАНКИ | Нюнїн | 2008. | Е. Валс: КИНҐ КОНҐ | Лимиєр | ||
| 1990. | М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА | Кочкарйов | 2009. | А. Николайː ГАМЛЕТ У ПИКАНТНЕЙ МАЧАНКИ | Горацио | ||
| 1991. | П. Ґреґор: ЩЕШЛЇВЕ КРАЛЬОВСТВО | Дурнїло | 2011. | Н. В. Ґоґольː КОЦКАРЕ | Утешительни | ||
| 1992. | Дю. Папгаргаї: АГАФИЯ СТАРОГО
ПОПА ДЗИВКА |
Палєнкаш | 2012. | Х. Бойчевː ОБЛАСНИ ШПИТАЛЬ | Вилиям | ||
| 1993. | Р. Куни: СЦЕКАЙ ОД СВОЄЙ ЖЕНИ | Стенли Ґарднер | |||||
Михайло Зазуляк режирал тоти театрални фалати[ушориц | ушор жридло] | |||||||
| Рок | Театрални фалат | Рок | Театрални фалат | ||||
| 1987. | Л. Яхнїн: ПЛОЩА КАРТОНСКЕЙ ГОДЗИНИ | 2001. | Дю. Папгаргаї: НАТАЛКА ПТИЦА БАБИЦА | ||||
| 1988. | Дю. Папгаргаї: ЯК РОШНЮ ПАНТАЛОНИ | 2007. | Б. Пекич: У ЕДЕНУ НА ВОСТОКУ | ||||
| 1989. | З. Май – Р. Зилински: ШИМКО, РОМКО И АТОМКО | 2010. | М. Радович: ЮШКА ЗОЗ КАНАРИНЦА | ||||
| 1990. | Дю Папгаргаї: НАТАЛКА ДЗИВЧЕ ХТОРЕ ЛЮБЕЛО КОНЇ | 2012. | Ш. Гудак: РУСАЛКА | ||||
| 1991. | Дю. Папгаргаї: НАТАЛКА КРАЛЬОВНА ПЕШАЦКОГО ОСТРОВА | 2016. | Е. М. Кочиш: ВОНА НЄВИНОВАТА | ||||
| 1994. | М. Канюх: КОНЦЕРТ ЗА ПСА И ШМЕЦЕ | 2017. | З. Павлович: ЗАЗБЕРОВАЧЕ ТРУПЛОХ (вєдно зоз С. Оросом) | ||||
ТЕКСТИ ПИСНЬОХ
[ушориц | ушор жридло]Червена ружа
[ушориц | ушор жридло]| У народним духу | ||
|---|---|---|
| Рок | Наслов композициї | Автор музики |
| 1989. | Майски валцер | Любомир Загорянски |
| 1993. | На розлуку | Юлиян Рамач-Чамо |
| 1993. | Ноцни шпиванки | Юлиян Рамач-Чамо |
| 1997. | Свадзбуйме ше | Михайло Бодянец |
| 2001. | За другого пойдзем | Мирон Сивч |
| У забавним духу | ||
|---|---|---|
| Рок | Наслов композициї | Автор музики |
| 1984. | Дзе тот давни красни час | Дьордє Ковачевич |
| 1984. | Здогадованє на тебе | Дьордє Ковачевич |
| 1986. | Сон любови | Дьордє Ковачевич |
| 1986. | Ноцна писня | Дьордє Ковачевич |
| 1986. | При фонтани снох | Дьордє Ковачевич |
| 1991. | За мир | Владимир Семан Зеро |
| 1991. | Мойому дїдови | Владимир Семан Зеро |
| 1991. | Беґельски цверчки | Славко Афич |
| 1992. | Памятки вжиме | Михайло Бодянец |
| 1992. | Птица у оку | Владимир Семан Зеро |
| 1992. | Вибраней | Владимир Семан Зеро |
| 1993. | Єшеньски нємири | Юлиян Рамач-Чамо |
| 1993. | Дзивоцки чеканя | Юлиян Рамач-Чамо |
| 1993. | Пришла ши у маю | Владимир Семан Зеро |
| 1993. | Одпитованє | Владимир Семан Зеро |
| 1994. | Як цудзи | Владимир Семан Зеро |
| 1994. | А дзеци рошню | Владимир Семан Зеро |
| 1994. | Чи пребачим | Владимир Семан Зеро |
| 1995. | Мацери | Владимир Семан Зеро |
| 1995. | Знова до цудзини | Юлиян Рамач-Чамо |
| 1996. | Панонска балада | Владимир Семан Зеро |
| 1997. | Христово роки | Юлиян Рамач-Чамо |
| 1997. | Вше якошик вєшенї | Владимир Семан Зеро |
Червене пупче
[ушориц | ушор жридло]| Композициї за дзеци | ||
|---|---|---|
| Рок | Наслов композициї | Автор музики |
| 1989. | Ноцни бал | Любомир Загорянски |
| 1989. | Бавиц нам ше дайце | Юлиян Рамач-Чамо |
| 1990. | Перша любов | Михайло Бодянец |
| 1990. | Петнацрочним | Любомир Загорянски |
| 1991. | Цибулько моя | Юлиян Рамач-Чамо |
| 1991. | Когутово бриґи | Любомир Загорянски |
| 1993. | Любовна загадка | Юлиян Рамач-Чамо |
| 1993. | Сцеме лєм мир | Владимир Семан Зеро |
| 1994. | Ганьблїва | Владимир Семан Зеро |
| 2001. | Помишани бависка | Мирон Сивч |
| 2004. | Стреже за мну Сенка | Юлиян Рамач-Чамо |
| 2006. | Раз и я вирошнєм вельки | Мирослав Пап |
| 2008. | Авзлоґ до крива | Мирон Сивч |
Ружова заградка
[ушориц | ушор жридло]| Рок | Наслов композициї | Автор |
|---|---|---|
| 2003. | Мам гунцута | Юлиян Рамач-Чамо |
| 2005. | Пребачованє | А. Тасич |
| 2010. | Паприґарска | Юлиян Рамач-Чамо |
Михайло Зазуляк як рецитатор
[ушориц | ушор жридло]- Оцец и син - гутори Михайло Зазуляк
- Преклятство Косцелїска (виривок) - Ґабриєла Гудак и Михайло Зазуляк
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Михайло Зазуляк, биоґрафия и листа авторских текстох за композициї, Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, б. 500-501
- Михайло Зазуляк биоґрафия на НАР (Руски вертикали)
- Ревиялна часц Ружовей заградки пошвецена Михайлови Зазулякови
- Умар Михайло Зазуляк, Рутенпрес, 4. новембер 2017.