Микола Ґубаш

Микола Ґубаш
Народзени	2. юния 1860.
Умар	12. юния 1909. (49)
Державянство	угорске
Язик творох	руски, карпато-руски
Школа	Дзиякоучительска школа у Ужгородзе
Период твореня	1879—1909.
Жанри	просвита, култура
Поховани	у Коцуре

Микола Ґубаш (*2. юний 1860—†12. юний 1909), учитель, дзияк, културно-просвитни дїяч, национални будитель Коцурцох.

Биоґрафия

Микола Ґубаш ше народзел у Коцуре 2. юния 1860. року. Оцец Янко Ґубаш и мац Мария родз. Бесерминї. Вон бул перши коцурски руски школовани учитель и дзияк, а дипломовал у Дзиякоучительскєй школи у Ужгородзе 1879. року. Под час школованя бул замерковни як член Дружтва „Просвита” хторе у Ужгородзе дїйствовало як филияла львовскей централи. Микола Ґубаш бул талантовани як шпивач. У школи бул медзи найлєшпима шпивачами, а тиж так и у Дружтве Просвита. Дружтво облапяло и даялносц читальньох, так же под час школованя Микола Ґубаш упознал и способ роботи ужгородскей читальнї. Дзекуюци тому, вон постал вельки любитель кнїжки - читал вельо, а любов ґу читаню и кнїжки преношел и на других.

Снованє Землєдїлскей читальнї

Млади коцурски школяр през дїялносц у Просвити доходзел до вше векшей националней свидомосци и правдивого спознаня словох: любов ґу прешлосци свойого народу, любов ґу народней бешеди, язику, ґу кнїжки, родзеному краю... Микола Ґубаш здобуте знанє з вельку сцелосцу преношел на коцурску младеж. През дїялносц медзи младежу вон здобувал тиж и прихильносц та потримовку старших напредних валалчаньох. Свою задумку коло снованю месней читальнї Микола Ґубаш почал витворйовац з помоцу национално найсвидомших жительох. Дзекуюци сврєй упартосци и достатей потримовки, читальня основана 1878. року, скорей як цо вон пришол робиц як учитель до валалу 1879. року. Дїялносц читальнї перших рокох була баржей унапрямена на обще просвищованє, у чим предок водзел Микола Ґубаш. Вон и далєй отримовал добри вязи зоз познатима у Дружтве Просвита як и зоз проґресивнима людзми у Ґалициї яки були Михайло Павлик и Володимир Гнатюк. За Павлика и Гнатюка Ґубаша вязали значни теми, як цо то национални препородни питаня, робота читальнї и фолклористични интересованя за народни духовни скарб. Дзекуюци праве Миколови Ґубашови, читальня достала уж 1884. року, кед постала урядови член Просвити, и перши кнїжки котри видруковани у Львове и Ужгородзе. Читальня доставала помоц у кнїжкох под цали час свойого постояня. Цалком розумлїве же язик у друкованих кнїжкох нє бул зошицким розумлїви читачом, алє вони тоти кнїжки тримали за „свойо”, бо нїяки иншаки, крем церковних, датля нє було.

Микола Ґубаш бул оженєти зоз Ану Ганчу родз. Горняк. Мали штири дзивчата: Йозефину, Любицу, Феброну и Афию. Длугши час Микола Ґубаш бул и валалски дзияк.

У своєй дїялносци просвитно-културного роботнїка Микола Ґубаш барз вельо зробел у валалє на читаню друкованого слова у новинох. Кед почала виходзиц Наука (1897) у Ужгородзе и Недїля (1898) у Будапешту, нє лєм вон сам алє и други просвитни роботнїки з Коцура посилали дописи до спомнутих новинкох. Дзекуюци тому, до валалу приходзело вше векше число новинкох так же на концу 19. стороча було коло сто стаємних предплатнїкох з Коцура.

Прави народни учитель

Попри културно-просвитней роботи у рамикох Читальнї Микола Ґубаш, як учитель, барз хасновал и школски будинок у валалє. Як учитель вон усадзовал до дзецох дух рускосци и националней свидомосци. Указал ше як прави народни просвищовач и младежи и старших. З таку своя роботну дїялносцу Микола Ґубаш мал барз вельки вплїв и на других просвитних роботнїкох. Шицки вони, як руски учительски кадер, барз вельо зробели на освидомйованю Коцурцох. Дзекуюци їм, коцурска школа як конфесионална руска школа, отримала ше до препасци угорскей держави. Процес образованя у спомнутей школи ше одвивал на руским наставним язику аж по 1919. рок. Так могло буц бо валалчанє добродзечнє зношели шицки трошки витримованя своєй рускей школу, нє пристали ма мадяризацию.

Вецей авторе писали о роботи Миколи Ґубаша як учителя, або просвитного роботнїка, културного дїяча, або як народного поети. У таких часточних спатраньох нє могло присц досц до вираженя видзенє його значносци як националного будителя Коцурцох. И попри тим же Ґубашова образовна и културна дїялносц нїґда цалосно нє оценьована, на основи потерз познатих фактох о нїм мож констатовац же му припада вельо значнєйше место у прешлосци Коцура як ше узвичаєно дума. Могло би ше повесц же яку значносц мал Петро Кузмяк за жительох Бачкерестура (Руского Керестура), же Микола Ґубаш мал барз подобну значносц за жительох Коцура.

Микола Ґубаш умар 12. юния 1909. року. Поховни є у Коцуре.

Литература

• Јулијан Тамаш: Русинска књижевност, Микола Губаш (1860-1909), Матица српска, 1984., б. 49-50.
• Дюра Варґа: Микола Ґубаш - животне дїло вязане за читальню и школу, Младежски часопис МАК,ч. 3, рок XVI, марец 1987, бок 14-15.
• Народни календар 1990 — Нови Сад: НВРО Руске слово, 1989

Вонкашнї вязи

• Др. Юлиян Рамач. Потребнєйша нам любов ґу свойому и виталносц. Вебсайт Руснаци у Панониї.
• 12. юний, Календар подїйох