Маґистрат

Маґистрат (лат. Magistratus – явна служба), институционализована форма локалней власци у городох; установа римского явного права, зявела ше у републиканскей ери Римскей империї, а запровадзена у европских феудалних державох од 12. по 14. вик. Зявює ше у штредньовиковней угорскей держави и предлужує ше у Габзбурґскей монархиї як самоуправна власц городских општинох.

Звонка юрисдикциї феудалцох

Маґистрат то сама форма самоуправней власци, а так ше волали и представнїцки и вивершни орґани тей власци, та и будинок у хторим тоти орґани були змесцени (Городска хижа). У феудалним порядку городи мушели реґуловац нукашнї и вонкашнї одношеня своєй власци, отримовац мир и шор и обезпечовац особну и маєткову сиґурносц, та и ришовац рижни спори. Понеже городски жителє нє були подлєжни феудалцом (дворяном з привилеґиями), хасновали маґистрат, зоз своїма вибранима представнїками, як институцию за повязованє з державнима орґанами без юрисдикциї феудалцох.

Шлєбодни кральовски городи

У Угорскей було коло пейдзешат городи з окремним статусом. Тоти цо були економски моцнєйши, прейґ «владарскей милосци» одкупели статус муниципиї, и то були такв. шлєбодни кральовски городи, хтори анї у другим ступню нє були подредзени жупанийскей (обласней) власци, алє ше нєпоштредно повязовали з найвисшима орґанами державней власци (Намиснїцка рада, Придворна комора и др.), а уживали одредзени привилеґиї хтори ше волали реґалиї, як феудалци (пришли, поправдзе, «до дворянского стану»).

Маґистрат Нового Саду

Жителє Петроварадинского Шанцу, скорей Сербскей Вароши (Ratzen Stadt), достали од царици Мариї Терезиї, понеже плацели вельку суму пенєжу -95.000 форинти (уключуюци и рижни «дишкрециї» бечкому панству), повелю/грамоту зоз хтору город под меном Нови Сад (Neoplanta, Neuzatz, Ujvidék) 1. фебруара 1748. року достал статус шлєбодного кральовского городу. На основи достатих привилеґийох, формовани мунициялни Маґистрат як городска управна (административна) и судска власц, у ранґу жупаниї, а под надпатрунком Намиснїцкей ради и Угорскей придворней комори.

Перши маґистрат у Новим Садзе инстауровани 11. марца 1748, з боку висланїка Комори барона Йозефа Меднянского. Такволане Вибране общество (Electa Communitas) вибрало Городски сенат у хторим було 12 сенаторох, велкьи судия и вельки капитан (шеф полициї).

Ровноправносц у подзелєню власци

Було утвердзене же Серби и Нємци буду зошицким ровноправно дзелїц власц. Шейсцме сенаторе були православни, а шейсцме католїки. Кед вельки судия (iudex), хторого Серби волали вельки биров, бул Нємец, капитан полициї мушел буц Серб и наспак. Так у першим Маґистрату судия бул Нємец Иґнац Гайл, пивар, а за капитана вибрани Серб Сава Николич, капитан гранїчарскей конїци.

Маґистратских чиновнїкох ше тиж виберало так же ше водзело рахунку о вирскей (националней) припадносци, же би єднак були заступени и православни и католїки, алє ше брало до огляду и знанє язика, латинского, сербского и нємецкого (а познєйше и мадярского). Сербски язик з нємецким отримовани аж по Єднанку 1867, кед створена дуалистична Австро-Угорска, и теди установени як урядови мадярски язик на териториї цалей Угорскей.

Милетичово намаганя отримац сербски язик

Др Светозар Милетич як городоначалнїк ше и после Єднанки 1867. намагал отримац сербски язик як урядови у Маґистрату, нє лєм у записнїкох, рефератох и урядових кнїжкох, алє и у контактох з державнима власцами, цо нє могло длуго тирвац.

З министерску одредбу ґрофа Сапария од 24. фебруара 1874. року новосадскому Маґистрату розказане же би у шицких роботох и службох уведол мадярски як державни язик, цо з одредзеним одупераньом и зробене. Аж по октобер 1918. року ше урядовало и ту по мадярски.

Зужена автономия городох

У периодзе од Буни (1848/49) до конца Австро-Угорскей 1918, самоуправа городу нє мала правосудну функцию. Маґистрат престал судзиц и вивершовац судски пресуди, водзиц грунтовнїцу и менар адвокатох. Судска архива придата новооснованому Обласному суду.

Утаргованє Маґистрату

Кед ше розпадла Австро-Угорска и власц у Новим Садзе превжал Сербски народни одбор, 31. октобра 1918. року, суспендовани дотедишнї Маґистрат, зменєни городоначалнїк Бела Профума, а на його место поставени професор Йован Живоїнович. Меновани теди нови Маґистрат. Кед принєшени Устав Кральовини СГС 1921. року, Маґистрат престал постояц.

Кратки историят будинку Маґистрату

Магистрат бул спочатку у будинку у Змай Йововей улїчки число 4 и жандармерийней касарнї (нєшкайши „Базар“), дзе 1876. року страдала велька часц архиви у єдним з найвекших вилївох у историї городу. Длуго тирвала борба православних и католїкох коло вибору локациї за стаємне шедзиско Маґистрату: Серби сцели же би бул на месце дзе тераз Матица сербска, а католїки предкладали же би бул на централней площи.

У будинку дакедишнього Маґистрату у Новим Садзе на площи Светозара Милетича ше нєшка находзи Городска хижа хтора справена 1894. року по проєкту Дєрдя Молнара. Зошицким є ушорена як обєкт за администрацию, з турню хтора служела огньогасцом за розпатранє городу.

Литература

• Енциклопедия Нового Саду 13, ЛЕС – МАП, Нови Сад 1999, б.172-175

Вонкашнї вязи

• Магистрат,  Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org
• Magistrat, Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, sh.wikipedia.org
• Iz kuće senatora na Trg slobode, Žarko Bogosavljević, www.blic.rs, 11. februar 2008.