Прейдз на змист

Лїсковец

Материял зоз Википедиї
Лїсковец
Наукова класификация
Царство Plantae
Кладус tracheophytes
Кладус Angiospermae
Кладус Eudicotidae
Кладус Rosidas
Ряд Fagales
Фамелия Betulaceae
Подфамелия Coryloideae
Род Corylus
Синоними
Lopima Dochnahl


Лїсковец (Corylus) то род лїсцопадного древа и вельких черякох хторе рошнє на сиверней гемисфери, у подручох зоз умерену климу. Тот ше род звичайно кладзе до фамелиї брезох, алє даєдни ботанїчаре видвоюю лїсковци (вєдно зоз грабами и повязанима файтами) до окремней фамелиї, до Corylaceae. Плод лїсковца ма исте мено, лїсковец.

Лїсковци маю єдноставни, заокруглєни лїсца зоз двойнїсто назубенима рубцами. Квитки ше розвиваю у барз вчасней фази яри, скорей лїсца на древе, и єднодоми су, зоз єднополнима китайками; хлопски китайки блядожовти и длугоки су 5-12 cm, а женски китайки барз мали и з векшей часци су скрити у пупчох; видлїви лєм шветлочервени часци тлучка у длужини 1-3 mm. Плоди то орехи длугоки 1-2,5 cm и пречнїка 1-2 cm, коло хторих лупка (involukrum), хтора часточно або цалком завера орех.

Форма и структура лупки, як и тип росту рошлїни (чи то стебло чи черяк зоз младнїками) значни у идентификациї файти лїсковца.

Полен файтох лїсковцох хтори часто причина алерґийох концом жими и на початку яри, мож идентификовац под звекшаньом (600 раз) по характеристичних еґзоспорийох хтори маю на себе три обачлїви пори.

Звичайни лїсковец
Звичайни лїсковец

Corylus ма 14-18 файти. Опис файтох у восточней Азиї спорни бо ше WCSP и Флора Китаю розликую по тим же хтори таксони прилапени; у рамикох того реґиону лєм тоти файти, хтори прилапюю тоти обидва жридла, наведзени на списку кус нїжей. Файти ґруповани на шлїдуюци способ:

Орех окружени з мегким, лїсцатим инволукрумом, ма вецей стеблочка, млади черяки до 12 m
Инволукрум кратки, одприлики истей длужини як орех
  • Corylus americana – америцки лїсковец (восточна Сиверна Америка)
  • Corylus avellana – звичайни лїсковец (Европа и Заходна Азия)
  • Corylus heterophylla – азийски лїсковец
  • Corylus yunnanensis – юнански лїсковец (штреднї и южни Китай)


Инволукрум длугоки, двараз длугши од ореха або и длугши, формує "джубок"
  • Corylus colchica – колхидски лїсковец (Кавказ)
  • Corylus cornuta – лїсковец хтори ма форму джубки (Сиверна Америка)
  • Corylus maxima – царгородски лїсковец (Юговосточна Европа и Югозаходна Азия)
  • Corylus sieboldiana – азийски джубкасти лїсковец (Сиверовосточна Азия и Япон; синоним: C. mandshurica)


Орех окружени зоз твардим джобацим инволукрумом, єдно стебелко ма висину 20–35
Инволукрум умерено джобаци и зоз шлїжинковима власками


  • Corylus chinensis – китайски лїсковец (заходни Китай)
  • Corylus colurna – турски лїсковец (Юговосточна Европа и Мала Азия)
  • Corylus fargesii – Фарґесов лїсковец (заходни Китай)
  • Corylus jacquemontii – Жакмонтов лїсковец (Гималаї)
  • Corylus wangii – Ванґов лїсковец (югозаходни Китай)


Инволукрум зоз густима джобадлами, подобни омотачови плода ґестинї


  • Corylus ferox – гималайски лїсковец (Гималаї, Тибет и югозаходни Китай;синоним: C. tibetica).


Єст даскельо гибриди; крижанє ше може збуц медзи файтами у розличних роздїлох того роду, напр. Corylus × colurnoides (C. avellana × C. colurna). Найстарша потвердзена файта лїсковца то Corylus johnsonii, пренайдзена як фосил у стинох з часох ипресияна у округу Фери (Вашинґтон).

Хаснованє

[ушориц | ушор жридло]
Орещки (лїсковци), плоди лїсковцового древа
Орещки (лїсковци), плоди лїсковцового древа

Орехи шицких лїсковцох мож єсц. Увичайни лїсковец ше найбаржей пестує спомедзи шицких файтох пре свойо плоди. Обераю ше и плоди з других файтох, алє анї єдна нє ма даяку комерциялну значносц окрем царгородского лїсковца.

Вецей култивари тих двох файтох лїсковца ше пестую як украсни рошлїни у заградох, уключуюци форми зоз викривенима стебелками (C. avellana "Kontorta, позната и як "палїца Гария Лаудера" пре свой ґузловити випатрунок ), зоз "смутнима" конарами (C. avellana "Pendula") и лилово-червеним лїсцом (C. maxima "Purpurea").

Лїсковец то традицийни материял хасновани за прути за плєценє, за огради з такого пруца, кошари и за рами плєцених чамцох. Стебло ше може окресовац, а реґенерируюци младнїки оможлївюю їх жатву кажди даскельо роки.

Ларви рижних файтох зоз шору мотильох(Lepidoptera) хасную лїсковец за поживу.


Вонкашнї вязи

[ушориц | ушор жридло]
  • Leska, Википедия на сербским язику