Прейдз на змист

Куколь

Материял зоз Википедиї
Куколь
Agrostemmagithago
Наукова класификация
Царство:

(нєранґоване):

(нєранґоване):

Ряд:

Фамилия:

Род:

Файта:

Plantae

Angiosperms

Core eudicots

Caryophyllales

Caryophyllaceae

Agrostemma

A. Githago

Биномне мено
Agrostemma githago

L.

Куколь (лат. Agrostemma githago – общеславянска назва, од псл. *kǫkolь: поль. kąkol polny, укр. кукіль звичайний, слц. kúkoľ poľný, чес. koukol polní) то єднорочна лїсцаста рошлїна з фамилиї гвоздзикох (Caryophyllaceae).

Опис рошлїни

[ушориц | ушор жридло]

Стебелко куколю просте, оброснуте з мохотку, у верхнєй часци розконарене и нарошнє до 100 центи. Лїсца иду процивнє єдно од другого, ланцасти су, блядожелєни и мохоткави. Квитки поєдинєчни и вельки. Квитню од юния до септембра. Плод длуговаста капсула у хторей єст чарне покруткасте нашенко. Рошлїна през рок створи 100-600 нашенька хтори виключкаю истого року и затримую ключкавосц даскельо роки. Кед виключкаю вєшенї, створя лїсцову розету закриту з мохотками же би були одпорни на мраз и нїзки температури.

Бивальнїк

[ушориц | ушор жридло]

Куколь розширени по цалей Европи. У прешлосци часто сходзел на польопривредней жеми, алє нєшка постал ридка рошлїна. У велїх европских жемох є положени на Червену лїстину флори.

Етимолоґия

[ушориц | ушор жридло]

Латинска назва роду Agrostemma значи «польски венєц». Походзи од греческих словох ἀγρός - агрóс  цо значи «польо» и στέμμα - стéмма «венєц», прето же куколь найчастейше роснул на полю и хасновало ше го за плєценє венцох.

У народзе ше гвари же у каждим жице єст куколю (превжате зоз сербского язика), цо одвитує нашому вислову – у каждим роду єст смроду.

Хаснованє

[ушориц | ушор жридло]

Кукољ отровна рошлїна, окреме його нашенє у хторим ше находзи saponin gitagin. У прешлосци трованя були части, алє нєшка пре сучасни польопривредни машини хтори го знїщую, того вецей нєт. Симптоми трованя були поврацанє, преганячка, круценє у глави, пошвидшани пулс, а у чежших случайох очежане диханє. Рошнє у жице, а кед ше го зомелє вєдно зоз житом, мука достанє белавкасту фарбу, постанє подлого квалитету, ма горки смак и чкодлїва є. На полю куколь нє чкодлїва рошлїна. Стимулує роснуце кореня рижних културох (жита, сої, кукурици, цукровей цвикли, слунечнїку), зоз чим вец уплївує на звекшанє урожайох. Куколь тиж уплївує на количество и слкадкосц овоци (яблуко, грушка, шлївка, малина, грозно): плоди поставаю векши, маю вецей цукру и витамину Ц. Єст препарати хтори з куколю екстрктую и хасную як гормон роснуца (аґростемин).

Литература

[ушориц | ушор жридло]
  • Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 27, 60
  • Руско-сербски словнїк, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2010, б. 351
  • Словнїк руского народного язика I, А – Н, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 653

Вонкашнї вязи

[ушориц | ушор жридло]
  • Kukolj (biljka), Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org