Йовґен Сабол
| Йовґен Сабол | |
|---|---|
 | |
| Народзени | 14. децембра 1913. |
| Умар | 18. мая 1985. (72) |
| Державянство | аустроугорске, югославянске |
| Язик творох | руски, сербски |
| Школа | Ґимназия, Заґреб |
| Универзитет | Филозофски факултет, Заґреб |
| Период твореня | 1940–1975 |
| Жанри | просвита, педаґоґия, култура |
| Поховани | у Шидзе |
Йовґен Сабол (*14. децембер 1913–†18. май 1985), професор, педаґоґ, дїятель у култури.
Биоґрафия
[ушориц | ушор жридло]
Йовґен Сабол ше народзел 14. децембра 1913. у Шидзе. Оцец Михал и мац Мария родз. Лабош. Основну школу закончел у Шидзе а потим бул, на предкладанє паноца Дюри Бесерминя, послати до Семинариї у Заґребе же би ше виучел за паноца. Йовґен Сабол закончел ґимназию у Заґребе, медзитим, вон жадал студирац инше та, понеже му стипендия зоз Крижевцох нє була утаргнута, вон ше уписал на Филозофски факултет. Дипломовал на Филозофским факултету 1937. року на ґрупи обща и национална история, зоз фаховима предметами ґеоґрафия и латински язик.
Войнова буря 1941. року го застала на самим початку його роботней кариєри. За суплента у Гражданскей школи у Шидзе Йовґен Сабол бул прияти 1942. року. У тей школи и потим, од 1946. року, у нєподполней ґимназиї хтора преросла до класичней ґимназиї, Йовґен Сабол робел, з малима прервами, по 1963. рок. Остатнї два роки вон бул и директор Ґимназиї Сава Шуманович (1961-1963). Од 1963. року та по пензионованє 1975. року Йовґен Сабол робел на основним образованю одроснутих, як совитнїк и руководитель тей школи хтора дїйствовала при ОШ Филип Вишнїч у Шидзе.
Йовґен Сабол на факултету здобул барз добре обще образованє у познаваню историї, филозофиї, педаґоґиї, часточнє и у язикох и музики. Бул прихильнїк идеї же важнєйше научиц студента дзе цо єст, одкаль ше може научиц, як цо здобуц енциклопедийне знанє. Нє дармо го у його младих рокох раховали ґу тром найобразованшим людзом у Шидзе. Йовґен Сабол з вельку одвичательносцу пририхтовал свойо преподаваня. Прето шицки ґенерциї його школярох паметаю змистово барз добре обдумани преподаваня хтори тримал и пластично виложени факти о историйних процесох и подїйох. Ґу тому, вон указовал вельку витирвалосц и сцелосц за креативну аматерску и другу дїялносц у шлєбодним чаше. Так, попри наставнїцкей роботи, уж у нєподполней ґимназиї у Шидзе вон грал у оркестру наставнїкох хтори провадзел хор.
За посцигнути резултати у образованю Йовґен Сабол достал дружтвени припознаня медзи хторима и награду "Душан Вукасович Диоґен", награду Ради Союзу синдикатох Сербиї за окремни резултати посцигнути у образованю одроснутих, Децемберску награду општини Шид и други.
Йовґен Сабол ше винчал зоз Ирину родз. Бесерминї, у малженстве мали двох синох, Звонка и Ярослава.
Анґажман у културней дїялносци Руснацох
[ушориц | ушор жридло]Йовґен Сабол чувствовал и любов ґу руснацтву, гу рускому, та вельо робел у КПД Дюра Киш. Окреме ше ангажовал на културним планє такой после другей шветовей войни кед ше пририхтовало програми за одход до Руского Керестура на централну преславу 200-рочнїци приселєня Руснацох зоз Горнїци до терашнїх крайох. Професор Сабол бул теди фахови руководитель музичней, фолклорней и драмскей секциї у КПД Дюра Киш. Шицки представи виводзени з вельким успихом, а хор и оркестер були меди найлєпшима у општини (хор аж у цалей Войводини) так же перши шпиванки на руским язику на Радио Беоґрадзе одшпивал праве хор зоз Шиду.
Потим, после єдного цихшого периоду у културней дїялносци Руснацох у Шидзе у другей пловки 50-тих рокох, з помоцу професора Сабола, ознова почали робиц оркестер (коло 20 члени), шпиваче, фолклорна и драмска секция. Порихтани театрални фалати давани на госцованьох у Шидзе, Бикичу, Петровцох и Миклошевцох, а 1963. року оркестер и шпивацка ґрупа участвовали и на Червеней ружи у Руским Керестуре.
Понеже школованє на руским язику у Шидзе було зведзене лєм на перши штири класи, а вец лєм на пестованє язика, робота у КПД Дюра Киш була шицким значне дополнєнє на упознаваню руского язика, историї, етноґрафиї, народного мелосу и литератури.
Йовґен Сабол сотрудзовал и зоз другима дружтвами у Шидзе (сербским и словацким) а окремни фахово вязи отримовал зоз Домом култури у Руским Керестуре. У своїм доме вон дзечнє дочековал и церковних велькодостойнїкох зоз Крижевцох. Треба спомнуц же Йовґен Сабол бул єден з перших дописовательох Руского слова з подруча Шиду, писал прилоги за Руски календари а у Шидзе бул єден зоз сновательох Рускей редакциї Радио Шиду.
Йовґен Сабол умар 18. мая 1985. року. Поховани є на грекокатолїцким теметове у Шидзе.
Литература
[ушориц | ушор жридло]1. Леона Гайдук: Запеметали го велї ґенерациї, професор Йовґен Сабол зоз Шиду, Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч.3, 1992-1993, б. 353.
2. Светислав Ненадович: Саболини зоз Жумберку Йовґен Сабол (1913–1985–2003), Studia Ruthenica, Дружтво за руски язик, литературу и културу, ч.9, 2004, б. 242.
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]110 роки Eвґена Сабола (1913-1985), професора, културного творителя (Шид), Календар рочнїцох 2023. рок, вебсайт Дружтва за руски язик, литературу и културу
Гайдук, Леона Запаметали го велї ґенерациї: професор Йовґен Сабол зоз Шиду