Прейдз на змист

Енолоґия

Материял зоз Википедиї
Шацованє фарби, перши крочай деґустованя вина.

Енолоґия (греч. οινος "вино", .реч. λογος "слово, бешеда") то наука хтора преучує вино зоз шицких аспектох, од обераня виновей лози по продукцию и чуванє вина.[1]

Вино то  пољопривредно-прехрамбени продукт, хтори ше достава зоз подполним лєбо часцово алкоголней ферментациї швижого грозна, файтох виновей лози.[2] Тиж так, вино ше може продуковац и зоз даєдних часцох рошлїни и рижнородней овоци. Основа продукованя вина то хемийски процес ферментациї, у цеку хторого, под уплївом квасу  и одвитуюцих условийох, приходзи до розтавяня розличних цукрох, до етанола, при чим ше ошлєбодзує угльови диоксид. Процес вреня лєбо ферментациї звичайно тирва даскельо тижнї, а после того вино ше пречисцує и претака до гордовох.[3]

Грозно на виновей лози

Фаховци хтори ше занїмаю зоз енолоґию наволую ше енолоґове. Фахово особи хтори пошвецени тей науки маю ступень образованя; основни студиї лєбо закончени мастер студиї. Енологове и винїцаре зоз докторскима студиями часто маю уж искуства у хортикултури, физиолоґиї рошлїнох, и микробиолоґиї. У вязи зоз енолоґию фахови званя сомелиєр и майстор вина, то специґфични сертификати у погосцительству.

Професийни енолоґове найчастейше робя як винаре у комерциялних лабораторийох и у енолоґийних привредних орґанизацийох.

Опатриц ище

[ушориц | ушор жридло]

Вонкашнї вязи

[ушориц | ушор жридло]

Референци

[ушориц | ушор жридло]
  1. Department of Viticulture and Enology
  2. Вино Народна скупштина Републике Србије, Закон о вину
  3. Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. В-Ђ. Београд: Народна књига : Политика. стр. 57. ISBN 86-331-2112-3.