Водонїк
Водонїк (H, з латинского язику — будователь води) перши и найлєгчейши хемийни елемент.[1][2] При стандардних условийох прициску и температури, водонїк двоатомни ґаз без фарби, паху и смаку. Нє отровни є и значно лєгчейши од воздуху. На хижней температури водонїк нє окреме реактивни, док на виших температурох уходзи до ряду хемийних рекцийох. Главна причина тому то моцна єднїста ковалентна вяза.
Находзенє у природи
[ушориц | ушор жридло]Водонїк, маюци у оглядзе цалу вселену, найрозширенши елемент. Шицки гвизди, уключуюци и Слунко, вибудовани з водонїку (масена учасц 90%). На планети Жеми водонїк ше значно менєй находзи[3], прето же Жемова ґравитация винїмково мала у поровнаню з гвиздами же би могла затримац барз лєгки двоатомни молекул водонїка.
У Жемовей скори, водонїк треци по шоре елемент по заступеносци кед ше рахує по числу атомох, а єденасти кед ше рахує по маси. Водонїк у своїм елементарним станю (H2) ше на Жеми находзи лєм у найвисших пасмох атмосфери и як состойна часц вулканских ґазох.
Елементарни водонїк состої ше з обичного водонїка (протий, 1H) (>99,98%), док остаток (скоро 0,02%) твори чежки водонїк (деутерий, 2H, D) зоз шлїдами суперчежкого водонїка (триция, 3H, T)[4]. Понеже єдан зоз стабилних изотопох два раз чежши од другого, вони ше медзисобно досц розликую по хемийних свойствох[5]. Водонїк стваря хемийни вязи з найвекшим числом елементох, окреме у орґанских злученїнох. При стандардним прициску и температури, водонїк ґаз без фарби, паху и смаку, 14,4 раз є лєгчейши од воздуху. Слабо є розпущуюци у поларних, а лєпше у нєполарних розпущовачох.
Индустрийно ше найвецей достава зоз жемового ґазу, а ридше з електролизу води. Найвецей ше хаснує у продукциї фосилних горивох (гидрокракованє – звекшує квалитет горива) и за доставанє амонияку, у продукциї штучних гнойох. У металурґиї є нє жадани, бо з нїм метали буду ламаци и нєеластични, та стваря почежкосци у правеню цивох и металних резервоарох[6][7].
Прикмети
[ушориц | ушор жридло]Водонїк ма характеристичну електронску конфигурацию 1s1 и прето нє ма стаємне место у ПСЕ, алє ше зоз єднаким правом може положиц до 1. и 17. ґрупи. До 1. ґрупи ПСЕ може ше положиц прето же ма лєм єден електрон у s-орбитали, як и шицки други алкални метали, а до 17. ґрупи прето же му хиби єден електрон до стабилней електронскей конфиґурациї найблїзшого племенїтого ґазу. Медзитим, анализа самих прикметох водонїка (таблїчка попод) указує на то же нє припада анї єдней з тих ґрупох.
| Прикмета | Ковалентни
полупречнїк |
Йонски
полупречнїк |
Енерґия
йонизациї |
Коефициєнт
електронеґативносци |
Енерґия
вязи H2 |
Редокс потенциял | Точка
розпущованя |
Точка вреня |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Єдинка | nm | nm [H-] | eV | kJ/mol | V | K | K | |
| 0,037 | 0,154 | 13,6 | 2,1 | 436,0 | 0,0 | 14,0 | 20,3 |
Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ Housecroft, C. E.; Sharpe, A. G. (2008). Inorganic Chemistry (3. вид.). Prentice Hall.
- ↑ Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. В-Ђ. Београд: Народна књига: Политика. б. 70.
- ↑ Palmer D. "Hydrogen in the Universe" [1] publisher= NASA, 1997
- ↑ Palmer, D. (13. 9. 1997). „Hydrogen in the Universe” NASA.
- ↑ Parkes, G.D. & Phil, D. (1973). Melorova moderna neorganska hemija. Beograd: Naučna knjiga.
- ↑ "Hydrogen Basics — Production" publisher=Florida Solar Energy Center, 2007.
- ↑ Rogers H.C.: "Hydrogen Embrittlement of Metals", journal=Science, 1999.
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Emsley, John (2001). Nature's Building Blocks. Oxford University Press.
- Newton, David E. (1994). The Chemical Elements New York: Franklin Watts.
- Rigden, John S. (2002). Hydrogen: The Essential Element Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press.
- Дигонский С. В., Тен В. В. Неизвестный водород. — СПб: Наука, 2006.
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Basic Hydrogen Calculations of Quantum Mechanics
- Hydrogen at The Periodic Table of Videos (University of Nottingham)
- Wavefunction of hydrogen