Биста

Биста (лат. busto, od bustum - гроб, ит. buste, горв. poprsje ^[1]) то скулптура хтора представя горню часц особи (главу, плєца и перши) ^[2]. Може буц поставена як шлєбодна у просторе, а може буц як часц релєфу на ровней поверхносци. Прави ше зоз мрамору, бронзи, ґипсу, воску або древа.

Як фурма скулптури, биста приказує найвираженши характеристики поєдинца зоз часово кратшу роботу, з менєй трошками и забера вельо менєй места од статуи, скулптури хтора приказує особу, животиню, або божество у природней велькосци. Прето биста од давен давна була популарна.

История

Першобутне поняце биста представяло подобу умартого на надгробних памятнїкох. Шлїди таких дїлох мож видзиц у єгипетским и греческим скулпторстве, алє найупечатлївши портрети главох и полуфиґурох на надгробних памятнїкох мож обачиц у етрурскей уметносци. Шлїдуюци фази у розвою такей скулптури то конзолни фиґури штреднього вику (позни романтизем и потим ґотски период), а потим и трифориюми (трочасцово луково облаки медзи двома слупами) зоз Парлеровима бистами у катедрали святого Вида, Вацлава и Войтега у Праги (1375—1385).

Портретна скулптура

Скулптуру хтора ше состої лєм зоз глави и шиї строго ше наволує „глава”, алє ше тота розлика медзи дефиницию бисти и глави нє вше почитує. Скулптура портретней глави (у античним периодзе) часто представена як биста, алє є у тим случаю правена як состойна часц цалого цела або же би у одредзених хвилькох була уложена до цела як скулптури, а то була пракса у старим Риме.

Уметносц старих Грекох, їх колонийох и Римского царства нашлїдзели скулпторе у италиянскей ренесанси (Донатело, Микеландєло, Челини...). Франческо Лаурана, родом зоз Далмациї, тиж робел у Италиї и Французкей и бул фахови скулптор за бисти женох, и то зоз мрамору.

Портретна уметносц и концепт бисти ше обачлївше меня у бароку (Бернини, Алґарди, Худон, Шлитер, Пермозер...). Дян Лоренцо Бернини робел у Риме и правел бисти папи, кардиналох и рижних монархох (Луя XIV, биста справена 1638. року, и Чарлса I). Биста Луя XIV, 30 роки познєйше, мала огромни уплїв на французких скулпторох. Франц Ксавер Месершмит (нємецко-австрийски скулптор у чаше барока) прави виставу „интересантних” двосмислових главох.

У 19. и 20. вику правенє бисти у барз вельким розвою.