ZX Spectrum

ZX Spectrum то рахункар хтори направела фирма Sinclair Research Ltd. у Велькей Британиї 1982. року. Перше мено му було ZX82, медзитим познєйше є пременєне на ZX Spectrum, цо ше одношело на його способносц приказовац фарби на екрану, за розлику од його предходнїка ZX81.

ZX Spectrum перши комерциялни рахункар за домашнє хаснованє на британским тарґовищу, як цо то бул Commodore 64 на америцким, и представял му главного конкурента на тарґовищу рахункарох осемдзешатих рокох ХХ вику.

Гардвер

Спектрумов гардвер дизайновал Ричард Алтвасер зоз компаниї Sinclair research. За вонкашнї випатрунок бул задлужени дизайнер Рик Дикинсон. Порушовал го процесор Zilog Z80 швидкосци 3.5 Mhz. Перши модел правени у двох верзийох, зоз 16 або 48 kb RAM мемориї. Обидва верзиї мали по16 kb ROM мемориї.

Спектрум мал видео виход прейґ котрого ше повязовал зоз стандардним телевизором. Текст ше приказовал у 32 колонох и 24 шорох. Була хаснована Спектрумова система знакох, а исновала и можлївосц за вибор до 8 фарбох текста, як и за вибор ошвицованя текста на двох уровньох. Резолуция екрана була 256х192 пиксели. Спектрум мал окремни способ роботи зоз фарбами. Же би зачувал меморию, вон фарби чувал оддвоєно од мрежи пикселох - кажда часц екрана велькосци 8х8 пиксели мала єдинствено одредзену фарбу виписованя и позадини (16 за єдно, 16 за друге, цо ше змесцовало до єдного байта), и то ше волало „атрибут“. Медзитим, то нє було найщешлївше ришенє, бо приходзело до моцного мишаня фарбох, окреме у видео-бавискох.

Спектрумов звук ше репродуковал прейґ управеного звучнїка, хтори мал єден канал зоз дзешец октавами и тонами (зоз бейзику). Електронїка котра порушовала звучнїк могла посилац лєм правоуглово звучни сиґнали, а звучнїк мал даяку инерцию, та тото познєйше хасноване и за доставанє семплованих звукох. Рахункар мал и можлївосц повязованя зоз касетофоном и окремним пошореньом наволаним „микродрайв“ за чуванє податкох на обичних аудио-касетох (лєбо окремних касеточкох за микродрайв).

Оперативну систему написал Стив Викерс хтори робел за фирму Nine Tiles Ltd, хтора розвила окремну верзию програмского язика бейзик за Спектрум. Тастатура мала преддефиновани команди за програмованє, та так, наприклад, кед ше прицишнє тастер G, на екрану ше випише команда GO TO. Ґумова тастатура нє була популарна при хасновательох, та напреднєйши хаснователє куповали такволани „професийни“ тастатури котри правели други продуковаче. У СФРЮ таки тастатури правели два фирми, цо гутори о велькей популарносци того рахункара.

На тарґовищу було даскельо модели Спектрум рахункарох:

16k
48k
ZX Spectrum+
ZX Spectrum 128
ZX Spectrum +2 Amstrad
ZX Spectrum +3
ZX Spectrum +2A

Клони

Попри ориґиналних моделох, на тарґовищу ше зявели велї копиї зоз подобним дизайном як Спектрум. Фирма Sinclair research овласцела америцку корпорацию Timex же би продуковала Спектрум рахункари под своїм меном. Timex на тарґовище пущел злєпшану верзию Спектрума под меном Timex Sinclair 2068. Медзитим продукт нє бул подполно компатибилни зоз оригиналним Спектрумом и пошвидко ше престал продуковац.

Направени и велї нєлеґални копиї Спектрума, окреме у державох тедашнього восточного блоку и у Южней Америки. Модел бул барз розширени у Бразилу и Арґентини. У Русиї копиї Спектрума склапали и аматере и предавали их прейґ оглашкох або на улїци.

У Индиї 1986. року фирма Decibells Electronics на тарґовище пущела лиценцну верзию Спектрума, под назву db Spectrum+, и до 1990. року продате коло сто тисячи рахункари.

Софтвер

Zx Spectrum бул барз популарни, скорей шицкого пре лєгкосц хаснованя и програмованя. Найвецей ше хасновал за бавенє бавискох бо за ньго було направене коло 14.000 рижни бависка. За други наменки и потреби крем бавискох тиж так направени велї рижни програми. Софтвер ше дистрибуовал на даскельо способи, а найзаступенше було знїманє на аудио-касетох. Обични касетофон бул хасновани за знїманє и чуванє софтверу. Касети мали и даскельо озбильни мани: лєгко их було презнїмйовац, цо оможлївйовало пиратерию (окреме у СФРЮ и жемох восточного блока); знїмок нє бул вше сиґурни; нє були досц швидки (обичне видео-бависко требало учитовац коло 5 минути); знїмок знал буц и нєчитлїви а и лєгко ше очкодовал.

Интересантни бул способ дистрибуциї софтвера прейґ друкованих медийох (специялизованих часописох), дзе на програмским язику були записани команди хтори читателє ручно уношели до рахункара же би направели и порушали даяки програм. У перших дньох рахункарских часописох, обовязна состойна часц були боки зоз такволанима. „листинґами“ програмох котри читателє могли унєсц и хасновац, а инвентивнєйши и прилагодзиц або усовершиц.