Ґуґлоф

Вельконоцни ґуґлоф.

Ґуґлоф (нєм. Kugelhupf, Guglhupf, Gugelhopf, франц. kouglof, kougelhof, або kougelhopf; серб. куглоф) то файта колача и єден зоз найстарших ,,фурмованих” колачох на швеце хтори ше пече на квасу. У Войводини ше го традицийно конзумує а по походзню є зоз Нємецкей.

Ґуґлоф при Руснацох

Руски ґаздинї го тиж часто пекли поготов на векши церковни швета. Пече ше го у специялней ребрастей глїняней фурми: глїняна ребраста – ярчкаста судзина. Цесто хторе порихтане и викиснуте усипало ше до помасценого ярчка глїняней посуди за ґуґлоф и кладло ше печиц до руского пеца, познєйше у рернох шпoргета. Давно ше ґуґлоф ношело до паноца место торти а пекло ше ґуґлоф за Кирбай, Русадля, свадзби итд. даєдни ґаздинї ґуґлоф пекли и зоз маком або хлєбичком.

Популарносц

Випатрунок розрезаного ґуґлофа.

Популарни є у ширшим реґиону штреднєй Европи (часто познати з другу назву зоз малима варияциями), уключуюци южну Нємецку, Австрию, Швайцарску, Горватску, Сербию, Словацку, Чешску, Польску и Алзас. Колач блїско повязани зоз крачунску торту у Италиї, познату як пандоро и америцки бундт колач.

У Сримских Карловцох ше каждого року отримує културно-забавна туристична манифестация Фестивал ґуґлофа.

Етимолоґия

У позней штредньовиковней Австриї, ґуґелхупф ше служел на вельких збувньох у заєднїци як цо то винчаня, рижни вешеля а украшовани є зоз квецом, лїсточками, швичками и сезонскима плодами. Мено ґуґлоф достал у цеку австроугорского царства и на концу ше стандардизовал у бечских кнїжкох зоз описом префинєного, богатого колача, прикрашеного зоз ружу и мандулю. Постоя вельо реґионални вариянти, а то шведочи о барз розширеней и популарней традициї ґуґлофа (ґуґелхупфа).

Шветони ґуґлоф зоз прикрасками на верху отвора.

Ґуґлоф-торта популаризована як най-лакотка цара Франца Йосипа зоз Австриї и у Французкей Мариї Антоанети.

Познати ґуґлоф рецепт хтори найвчаснєйше бул написани, у кнїжки то Марка Руполта зоз 1581. року. Вон описує Хат торту зоз препознатлїву форму и препоруками прикршованя, цо указує на подобносц або нароком имитованє форми штредньвиковного калапа.

Мено або слово за ґуґлоф ше хаснує у Мадярскей, Сербиї, Горватскей, Македониї и у заходней Словениї, а як куґелхопф у Алзасу, ґуґлоф на французким и ґуґулуф на румунским, а у централней и восточней Словениї, куґлух. У горнєй Австриї познати є як Вацкер або Вацка. На чешским и словацким ше вола бабовка а бабка на польским. У Словениї стандардне слово шаркель.

Фурма за ґуґлоф (судзина-фурма)

Керамична судзина за ґуґлоф

Заєднїцке за правенє ґуґлофа то його округла форма, хтору прави ребраста судзина за ґуґлоф зоз централним видзвигнуцом. Судзини (фурми) можу буц зоз керамики або металу (плехови). Нєшкайши ґаздинї хасную сучасну фурму, а то силиконска, хтора тиж ребраста, ма видзвигнути штредок и лєгко ше ю отримує.

Состойки за ґуґлоф

Основни состойки за правенє ґуґлофа то вайца, мука, млєко, цукер, квас и ванилийов цукер, з тим же єст вельо вариянти зоз хторима ше дополнює смак ґуґлофа. Прето нєшка постоя и вельке число рецептох у сладкей вариянти у хторих преовладує чоколада, овоц, рижни файти семенкох, сухе грозно, мармелада. Тиж так єст и слани вариянти зоз сиром, бундавку, сойовима лупками итд.

Рецепт

Викиснуте цесто ґуґлофа порихтане за печенє.

Состойки: 6 вайца, кила муки, 6 ложки цукру, 1 марґарин (лєбо 5 дкґ. масци и 18 дкґ. марґарину, може и масла), погарик руму, 2 ложки какава, швижи квас, натарта скорка з лимуна, 2 мещки ванелиї, пол литри млєка, 10 дкґ. сухого грозна, 10 дкґ. ореха, мелки цукер.

Поступок правеня: Намочиц квас до млєка у хторим цукер и соль. Розбиц 6 вайца, бильчки окреме до єдней судзинки а жовчки до двох судзинкох по три. Ґу тром жовчком додац по 3 ложки цукру, викиснути квас и по пол кили муки. Затрепац кажде цесто и охабиц най кишнє, и ознова претрепац и охабиц най викишнє же би цесто було лєгке. Витрепац 6 бильчки и додац до тих двох половкох, до єдней часци положиц какава и рум а до дргей часци сухе грозно, натартей скорки, орехи итд. Додац по поли марґарину и ознова охабиц най викишнє. Судзину за ґуґлоф помасциц зоз ложку масци, класц раз єдну раз другу направену масу и охабиц най ище дакус подкишнє.

Печиц од 160-180 ступнї, а при концу печеня од горе прикриц зоз фолию же би ґуґлоф нє пригорел. Упечени и охладзени посипац по верху з мелким цукром. А мож го преляц и зоз ґлазуру, розпущену чоколаду. То мера за векши ґуґлоф, за менши ґуґлоф треба преполовиц шицки мери.

Литература

• Словнїк руского народного язика I А-Н бок 313
• Б. Х. Цветкович, Лю. Няради: Мацерова руска кухарка, Руске слово 2022. бок 160

Вонкашнї вязи

• Vojvođanski kuglof: Neodoljivi ukus tradicije!. SuperRecepti.rs
• Kuglof.
• Sve što niste znali o njemu, a trebali bi znati. zdravozrno.com