Ґрайцар
Ґрайцар (серб крајцер, слц. grajciar, карп.укр. ґрайцар, од мадь. диял. grajcár, суч. мадь. krajcár, мадярске од нєм. Kreutzer, а тото од лат. cruciger)
1. пенєж у Австроугорскей:
Одприлики 100 килова швиня коштала 280 до 300 ґрайцари;
2. пенєж вообще:
Крачунски шпиваче черкаю з орещками, цвенкаю з ґрайцарами.
Вон би єдол, а нє пита одакаль вжац. Дома анї ґрайцара.
Шицко цо наш чловек параст ма на предай спадло цалком на цени и за ґрайцар було барз чежко.
Ґрайцар бул мали стриберни пенєж, наволани по двойнїстим крижу (лат. denarius cruciatus) на його реверсу. У XIII и XIV вику ковало ше го у Мерану, Тиролу и у Верони, а од 1477. и у Халеу.
Чежина му поступнє падала од 1,69 на 1,06 ґрами.
Од часу Мариї Терезиї по конец XIX вику кує ше го у бакру. Як дробни метални пенєж бул у обтоку у часци Нємецкей по 1871, а у Австроугорскей по 1892. рок.
Фразеолоґия
[ушориц | ушор жридло]Анї за ґрайцар – анї кус (А у другим, анї за ґрайцар нє були лєпши.);
Потрошиц (видац) до ґрайцара – шицко потрошиц (Шицко сом покупел, да видам до ґрайцара пенєжи.);
Складац ґрайцар ґу ґрайцару – барз шпоровац (Пошли зме на наднїцу обидвойо, вше зме ґрайцар ґу ґрайцару складали.);
Справиц ґрайцар – заробиц, направиц пенєжи (Ба Бог добри рок, зродзи ше злате зарно, и у хлївох статок ше прихова, та єст одкаль ґрайцар справиц.)
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 308.
- Ejzenhart, Miller, Monety 24-krajcarowe z mennic śląskich, Wrocław: [Dariusz Ejzenhart], 2009, ISBN 978-83-926876-4-1, OCLC 751145067.
- Ejzenhart, Miller, Monety 3-krajcarowe z mennic śląskich, Wrocław: [Dariusz Ejzenhart], 2012, ISBN 978-83-926876-1-0, OCLC 838608441.