Ґомбичка

Слово ґомбичка (ж род, |всл. gombička, мад, gomb) ма вецей значеня у руским язику:

1. „предмет хтори служи за капчанє шматох”

2. „типка на ґомбичковей гармоники, на бренчку и под.; тастер за уключованє-виключованє” (значенє з новшого часу)

3. „пилула” (колоквиялно); (значенє з новшого часу)

4. ґомбички (мн.); (на орманох) могли буц украшени и з ґомбичками; гвоздзики хтори ше забивали до ормана, а мали били полцорово главки

♦ ми нє остатнї ґомбички на кошулї „ми нє сцеме буц остатнї”; (дзецко малючке, дробне) як бaрз мале дзецко.”

Ґомбичка представя часц облєчива, хотра служи за капчанє шматох, алє може буц и як прикраска, декорация на облєчиве, обуї, женских ташкох итд.

Ґомбички ше у новшим чаше найчастейше правя зоз пластики, алє пред вельо раками пренайдзени ґомбички аж и з морских кориткох.

История

Ґомбички и подобни ствари ше першобутно у давней прешлосци хасновали як прикраски, а ридше за капчанє часцох на шмати. Найстарши ґомбички припадаю цивилизациї долїни Инда (серб.5). Даєдни ґомбички були вирезовани ґеометрийскей форми и на нїх були предзиравени дзирки же би ше ґомбички могли пришиц зоз иглу за облєчиво.

Ґомбички пренаходзени зоз часу Кот Ямана (2800 - 2600 року п.н.е.), бронзовей епохи Китаю (2000-1500 рок п.н.е.), античним Риме. Тоти ґомбички були правени зоз морских кориткох, а о тим шведоча пренаходки у крипти орлох, Шкотска (2200-1800. пред н.е.).

Скоряни ствари зоз Римского царства наводза на факти же даєдни зоз перших дзиркох за ґомбички, на ташкох, у нукашньосци, найдзена желєзна капча або ґомбичка на скоряним пререзу. Подобни механїзем ше познєйше нашол на обуї у вчасней штредньовиковней епохи.

Ґомбички ше после зявели и за капчанє манжетнох у византийским царстве, а хасновани були и за капчанє єгипетских туникох хтори ше капчали по гарло найпознєйше у 5. вику.^[1]

Файти ґомбичкох

• ґомбичка зоз шильку - ма шильку наруби хтору ше пришива за облєчиво

• ґомбичка зоз дзирками - ма 2 або 4 дзирки

• ґомбичка-ґомбичка (серб. дугме-дугме) – у форми краткей палїчки ^[2].

• штрикана або геклана зоз волни лєбо памучних нїткох.

• ґомбичка (зоз мадрского ґомб - „ґомбичка, манжетна“) - диялектична назва за ґузел хтори ше хаснує наместо ґомбички ^[3] .

• ґомбичка за фармерки – притвердзена за облєчиво зоз нїтну хтора скапчує ґомбичку твардо алє рухомо при капчаню.

• манжетна - капча за манжетни, подобна ґомбички.

• ґомбичка - капча на капчу направена зоз двох асиметричних елементох.

• ґомбичка - бакарна ґомбичка зоз дзирку за прашованє таби - якнох (таби - модни стил)^[4] .

Материяли и продукция

Понеже ше ґомбички продукую зоз, такповесц, каждого можлївого материялу, природного и синтетичного, або комбинациї обидвох, история составу материялох за ґомбички одражує ше спрам часу и розвою епохох и технолоґиї материялох.

Ґомбички можу правиц и индивидуални ремесельнїки, або уметнїки зоз сирових материялох, або комбиновано зоз даєднима другима материялами. Алтернативно, можу буц продукт нїзкотехнолоґийней домашнєй индустриї, або ше можу продуковац масовно у високотехнолоґийних фабрикох.

Ґомбички котри правя уметнїки спадаю до уметнїцких прикладнїкох, и часто су познати колекционаре ґомбичкох.

Анкета о ґомбичкох

Року 1918. америцка влада направела широку анкету о медзинародним тарґовищу ґомбичкох, хтора виказала походзенє, односно зоз чого шицко можу буц ґомбички; зоз рошлїнох, слоновей косци, метала, скла, ґалалита, гадваб, платна, вигеклани зоз памуку, олова, емайла, ґуми, єленьових рогох, древа, косцох, скори, паперу, пресованого картону, седефу, целулоиду, порцелану/порцолу, плеху, зоз цинку, каменя итд.

Нови технолоґиї допринєсли тому же ше ґомбички правя зоз твардей пластики, школькох, металу и найчастейше з древових материялох. Иншаки файти материялох ше хасную лєм на старинских (ретро) шматох/ношњох, лєбо ше чуваю як колекциї.

Прейґ 60% шветового понуканя ґомбичкох на тарґовище приходзи и зоз Тяотоу, округ Йонґдя, зоз Китаю. (серб. 15),^[5](16)

Позиционованє

Класични шмати маю ґомбички на лївим боку за жени, а на правим боку за хлопох.

Ґалерия

Ґомбички, вецей файти
Ґомбичка направена зоз школьки
Машина за правенє ґомбичкох у фабрики, у Паризу, 1919.
Ґомбички у Музею, Кливленд
Ґомбички зоз Енґлескей, 1760. рок

Литература

Словнїк руского народного язика I, А-Н, Нови Сад, 2017.рок, бок 305.
Chaya Korb Hubner (1989). The Broken Magen David. стр. 116. „men button right on left .. Tznius”
Bunch, Bryan (2004). The History of Science and Technology. Boston, MA: Houghton Mifflin. стр. 784. ISBN 978-0-618-22123-3.
Edwards, Nina (2012) (2012). On the Button: The Significance of an Ordinary Item. London, UK: I. B. Tauris. ISBN 978-1-84885-584-7. ASIN 1848855842.
Wisniewski, Debra J. (1997). Antique & collectible buttons : identification & values. Charley Lynch. Paducah, KY: Collector Books. стр. 168. ISBN 0-89145-711-9. LCCN 97122120.
Howells, Jocelyn. (2006), Button materials A - Z: Identification guide., Portland, OR: JossButtons.

Вонкашнї вязи

Референци

↑ „A look at China's "Button Town." www.cbsnews.com. 8. 10. 2015.
↑ 2. „A Day in the Neolithic: A Walk Through 5,000-year-old Scotland at the Tomb of the Eagles”. Senior Hiker Magazine (на језику: енглески). 2018-08-27. Архивирано из оригинала 27. 10. 2020. г. Приступљено 2020-10-24.
↑ Khan, Omar (1999).„Fired steatite button”. The Indus Civilization. San Francisco, USA: harrapa.com. Приступљено 11. 3. 2010.
↑ Hedges, John W. (1998).Tomb of the Eagles: Death and Life in a Stone Age Tribe (на язику: анґлийским). New Amsterdam Books. бок 152. ISBN 978-1-4617-3268-6.
↑ Lim, Louisa (22. 8. 2006).„Chinese 'Button Town' Struggles with Success”. NPR.org.

[1] „A look at China's "Button Town." www.cbsnews.com. 8. 10. 2015.

[2] 2. „A Day in the Neolithic: A Walk Through 5,000-year-old Scotland at the Tomb of the Eagles”. Senior Hiker Magazine (на језику: енглески). 2018-08-27. Архивирано из оригинала 27. 10. 2020. г. Приступљено 2020-10-24.

[3] Khan, Omar (1999).„Fired steatite button”. The Indus Civilization. San Francisco, USA: harrapa.com. Приступљено 11. 3. 2010.

[4] Hedges, John W. (1998).Tomb of the Eagles: Death and Life in a Stone Age Tribe (на язику: анґлийским). New Amsterdam Books. бок 152. ISBN 978-1-4617-3268-6.

[5] Lim, Louisa (22. 8. 2006).„Chinese 'Button Town' Struggles with Success”. NPR.org.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]