Ґомбичка

Слово ґомбичка (женски род) ма вецей значеня у руским язику:

1. „предмет хтори служи за капчанє шматох” || Всл. gombička „исте”.

2. „типка на ґомбичковей гармоники, на бренчку и под.; тастер за уключованє-виключованє” (значенє з новшого часу)

3. „пилула” (колоквиялно); (значенє з новшого часу)

4. ґомбички (мн.); (на орманох) могли буц украшени и з ґомбичками; гвоздзики хтори ше забивали до ормана, а мали били полцорово главки

♦ ми нє остатнї ґомбички на кошулї „ми нє сцеме буц остатнї”; (дзецко малючке, дробне) як ~ бaрз мале дзецко.”

Ґомбичка представя часц облєчива, хотра служи за капчанє шматох, алє може буц и як прикраска, декорация на облєчиве, обуї, женских ташкох итд.

Ґомбички ше у новшим чаше найчастейше правя зоз пластики, алє пред вельо раками пренайдзени ґомбички аж и з морских кориткох.

История

Ґомбички и подобни ствари ше першобутно у давней прешлосци хасновали як прикраски, а ридше за капчанє часцох на шмати. Найстарши ґомбички припадаю цивилизациї долїни Инда (серб.5). Даєдни ґомбички були вирезовани ґеометрийскей форми и на нїх були предзиравени дзирки же би ше ґомбички могли пришиц зоз иглу за облєчиво.

Ґомбички пренаходзени зоз часу Кот Ямана (2800 - 2600 року п.н.е.), бронзовей епохи Китаю (2000-1500 рок п.н.е.), античним Риме. Тоти ґомбички були правени зоз морских кориткох, а о тим шведоча пренаходки у крипти орлох, Шкотска (2200-1800. пред н.е.).

Скоряни ствари зоз Римского царства наводза на факти же даєдни зоз перших дзиркох за ґомбички, на ташкох, у нукашньосци, найдзена желєзна капча або ґомбичка на скоряним пререзу. Подобни механїзем ше познєйше нашол на обуї у вчасней штредньовиковней епохи.

Ґомбички ше после зявели и за капчанє манжетнох у византийским царстве, а хасновани були и за капчанє єгипетских туникох хтори ше капчали по гарло найпознєйше у 5. вику. (8)

Файти ґомбичкох

• ґомбичка зоз шильку - ма шильку наруби хтору ше пришива за облєчиво

• ґомбичка зоз дзирками - ма 2 або 4 дзирки

• ґомбичка-ґомбичка (дугме-дугме) – у форми краткей палїчки .

• штрикана або геклана зоз волни лєбо памучних нїткох.

• ґомбичка (зоз мадрского ґомб - „ґомбичка, манжетна“) - диялектична назва за ґузел хтори ше хаснує наместо ґомбички [3].

• ґомбичка за фармерки – притвердзена за облєчиво зоз нїтну хтора скапчує ґомбичку твардо алє рухомо при капчаню.

• манжетна - капча за манжетни, подобна ґомбички.

• ґомбичка - капча на капчу направена зоз двох асиметричних елементох.

• ґомбичка - бакарна ґомбичка зоз дзирку за прашованє таби - якнох (таби - модни стил) [4].

Материяли и продукция

Понеже ше ґомбички продукую зоз, такповесц, каждого можлївого материялу, природного и синтетичного, або комбинациї обидвох, история составу материялох за ґомбички одражує ше спрам часу и розвою епохох и технолоґиї материялох.

Ґомбички можу правиц и индивидуални ремесельнїки, або уметнїки зоз сирових материялох, або комбиновано зоз даєднима другима материялами. Алтернативно, можу буц продукт нїзкотехнолоґийней домашнєй индустриї, або ше можу продуковац масовно у високотехнолоґийних фабрикох.

Ґомбички котри правя уметнїки спадаю до уметнїцких прикладнїкох, и часто су познати колекционаре ґомбичкох. (13)

Анкета о ґомбичкох

Року 1918. америцка влада направела широку анкету о медзинародним тарґовищу ґомбичкох, хтора виказала походзенє, односно зоз чого шицко можу буц ґомбички; зоз рошлїнох, слоновей косци, метала, скла, ґалалита, свили, платна, вигеклани зоз памуку, олова, емайла, ґуми, єленьових рогох, древа, косцох, скори, паперу, пресованого картону, седефу, целулоиду, порцелану/порцолу, плеху, зоз цинку, каменя итд.

Нови технолоґиї допринєсли тому же ше ґомбички правя зоз твардей пластики, школькох, металу и найчастейше з древових материялох. Иншаки файти материялох ше хасную лєм на старинских (ретро) шматох/ношњох, лєбо ше чуваю як колекциї.

Прейґ 60% шветового понуканя ґомбичкох на тарґовище приходзи и зоз Тяотоу, округ Йонґдя, зоз Китаю. (серб. 15),(16)

Позиционованє

Класични шмати маю ґомбички на лївим боку за жени, а на правим боку за хлопох.

Ґалерия

• 
  Ґомбички, вецей файти
• 
  Ґомбичка направена зоз школьки
• 
  Машина за правенє ґомбичкох у фабрики, у Паризу, 1919.
• 
  Ґомбички у Музею, Кливленд
• 
  Ґомбички зоз Енґлескей, 1760. рок

Литература

• Словнїк руского народного язика I, А-Н, Нови Сад, 2017.рок, бок 305.
• Chaya Korb Hubner (1989). The Broken Magen David. стр. 116. „men button right on left .. Tznius”
• Bunch, Bryan (2004). The History of Science and Technology. Boston, MA: Houghton Mifflin. стр. 784. ISBN 978-0-618-22123-3.
• Edwards, Nina (2012) (2012). On the Button: The Significance of an Ordinary Item. London, UK: I. B. Tauris. ISBN 978-1-84885-584-7. ASIN 1848855842.
• Wisniewski, Debra J. (1997). Antique & collectible buttons : identification & values. Charley Lynch. Paducah, KY: Collector Books. стр. 168. ISBN 0-89145-711-9. LCCN 97122120.
• Howells, Jocelyn. (2006), Button materials A - Z: Identification guide., Portland, OR: JossButtons.

Вонкашнї вязи

• Button-making in Birmingham, England in the 1800s
• of original 1830–1940 US patents for buttons & related tools & machinery
• Online collection of historical buttons at the Button Museum

Референци

1. ^ Khan, Omar (1999).https://www.harappa.com/indus2/128.html „Fired steatite button”. The Indus Civilization. San Francisco, USA: harrapa.com. Приступљено 11. 3. 2010.

2. ^ https://www.seniorhikermagazine.com/a-day-in-the-neolithic-a-walk-through-5000-year-old-scotland-at-the-tomb-of-the-eagles/„A Day in the Neolithic: A Walk Through 5,000-year-old Scotland at the Tomb of the Eagles”. Senior Hiker Magazine (на језику: енглески). 2018-08-27. Архивирано из оригинала 27. 10. 2020. г. Приступљено 2020-10-24.

3. ^ Mamwell, Caroline Jane (2018).[https://books.google.rs/books?id=5clOvwEACAAJ&redir_esc=y 'It Rained a Lot and Nothing Much Happened': Settlement and Society in Bronze Age Orkney] (на језику: енглески). University of Edinburgh. стр. 146.

4. Hedges, John W. (1998).[https://books.google.rs/books?id=nLHvMEWhOBUC&q=Button&redir_esc=y Tomb of the Eagles: Death and Life in a Stone Age Tribe] (на језику: енглески). New Amsterdam Books. стр. 152. ISBN 978-1-4617-3268-6.

5. ^ Врати се на:а б Hesse, Rayner W. & Hesse (Jr.), Rayner W. (2007).[https://archive.org/details/jewelrymakingthr0000hess Hesse, Rayner W. (30. 5. 2007). Jewelrymaking Through History: An Encyclopedia.] Bloomsbury Academic. стр. 35. ISBN 978-0-313-33507-5.. Greenwood Publishing Grou.

6. ^ „The Westward Journeys of Buttons - AramcoWorld”. www.aramcoworld.com. 2. 11. 2020.https://www.aramcoworld.com/articles/2020/the-westward-journeys-of-buttons Приступљено 2020-11-28.

7. ^ Peach State Button Club (2010).https://web.archive.org/web/20100606190304/http://www.buttoncountry.com/studios.htm „Studios (Section 23-11)”. Button Country. Georgia, USA: Peach State Button Club. Архивирано из оригинала 6. 6. 2010. г. Приступљено 11. 6. 2010.

8. https://www.cbsnews.com/news/welcome-to-button-town-china/„A look at China's "Button Town"”. www.cbsnews.com. 8. 10. 2015.

9. ^ Lim, Louisa (22. 8. 2006).[https://www.npr.org/2006/08/22/5686805/chinese-button-town-struggles-with-success „Chinese 'Button Town' Struggles with Success”.] NPR.org.