Ґалєр

Ґалєр (лат. Collarium, мадь. gallér, нєм. Goller, серб. крагна). У руским язику ма вецей значеня:

1. То окремна скрата и пришита часц на шмати коло шиї. У руским народзе ше хаснує и слово газучка. Походзенє слова „газучка” и „газуґа” (поль. (h)azuga, нєм. Hasucken, мадь. Hacuka), a одношело шe на файту шматох.

2. Ґалєр на пасу споднїх сукньох: Споднї сукнї мали коло пасу ушити ґалєр, а вязали ше коло пасу зоз гачнїком; на ґалєру були на широко пришити два ушити 3-4 цм квачки и зоз нїма ше квачели сукнї на гвоздзики прибити у орманє. Резанки як ґалєри „на широко порезани резанки”.

3. Манжетна на рукаве кошулї: Кошуля млодого мала вше длугоки рукави зоз ґалєрчком коло руки, хтори ше капчал зоз купчима пластичнима ґомбичками.

Ґалєрчок (ґалєрчка и беш. ґалєрка (х.род) 1. демунитив од ґалєр - Мали ґалєр: Блузна ше капчала аж под шию, зоз малим ґалєрком.

Фразеолоґия: Дзвигнул ґалєрчки бо му жимно.

Ґалєр то окремна скрата и пришита часц на шмати коло шиї. Може буц состойна часц кошулї, сукнї, капута, блузни, маїци, рекли, костиму уяшу итд.

Вирез за ґалєр може буц розлични при виробку облєчивох/шматох, од других вирезох, напр. ґалєр на рекли, або костиму, прето же є направени зоз окреме скраваного фалата платна, а нє лєм преламаного або виробеного зоз истого платна. Же би красше стал, знука ґалєра положена такв. твардейша ,,постава'' (файта вателину або флизелину).

Ґалєр може буц тирвацо зашити за главну часц шмати, або є уложени на ґомбички або патенти (новши час цибзар напр. на якнох) и може ше знїмац по потреби.

История

Хаснованє слова Ґалєр походзи ище зоз 1300. року, кед ше ґалєри хасновало же би щицели шию, ґалєр мал функцию охрани - защити як щит. Поготов у воєних борбох.^[1] Ґалєри на кошулї хтори датирую зоз

16. вику правени зоз правоуглового лєнового фалата платна. Одвоєни надґалєри постоя на причверсцених ґалєрох од штредку 16. вику, котри ше можу знїмац, же би ше их могло окреме вирайбац, а и накрохмалїц кед було потребне.^[2]

У штреднїм вику, а и после, людзе облєкали шмати на хторих були рижни файти ґалєрох як файта прикраскох. За таки пришивани прикраски постояла окремна технїка шица, укладаня або лїпеня.

Пантлїка ше змоцнює коло шиї, около на часц облєчива, на хтори ше може приквачиц прикраску, пацерки, ланцущки итд.
Знука до ґалєра ше укладало напр. траку з волни, металу, седефа або пластики, зашилєну на єдним концу, же би ґалєр твардейше стал на хлопскей кошулї и же би ше на углох нє правели скруцени ушка.^[3]На концу ушкох на ґалєру могли буц и дзирки з малу ґомбичку за капчан

Файти ґалєрох

Можу буц стаємно подзвигнути, котри стоя коло шиї по браду и нє лєжа на плєцох.

Можу буц прегнути, стоя коло шиї, а вец су прегнути и закруцени як до ,,ролни''.

Ровни або падаюци, лєжа ровно на плєцох.

Ґалєр може буц и викрохмалєни зоз скробом, же би красше стал.

Ґалєри котри нє накрохмалєни волаю ше мегки ґалєри.

Такв. ,,русийски ґалєр'' подрозумює узку 3-3,5 цм пантлїку хтора точно залапює обсяг шиї. Русийски ґалєр ше може капчац або вязац (кед слово о фолклору) зоз пантлїчку лєбо украсну шнурку.^[4]

Вирези – отвори коло хторих ше пришива ґалєр можу буц округли, троуглови (такв. V вирез), штироуглови, баржей коло шиї або дакус менєй.

Ґалєри можу буц зоз ушками, фодровани, блишово, чипкасти, зоз шерсци (заяца, лїшки, нерца), волни, геклани, вишивани...

Можу буц зоз иншакого материялу як шмата на хтору ґалєр пришити, а тиж можу буц и у другей фарби. Тиж векши, менши, округли, квадратни, завиши за яку нагоду облєчиво наменєне, а окреме ше розликую ґалєри на хлопских кошульох и шматох (хтори єдноставнєйши) як на женским облєчиве. Найчастейше ше на хлопским

облєчиве хаснує слово ґалєр, док на женским облєчиве, поготов зоз ценших лєгких материялох, звичайно ше хаснує слово ,,газучка''.

За други наменки облєчива пришиваю ше и иншаки ґалєри: напр. на огньогасни, роботнїцки шмати, воєни униформи итд. На таких окремних шматох ґалєр треба же би бул практични и нє завадзал при окончованю роботох.

Добри шнайдер лєбо шивачка були ценєни и по тим же знали педантно попришивац ґалєри (газучки) на облєчиво. Прето же у процесу скраваня и пришиваня, окрем схопносци и сцерпезлївосци, була барз потребна и педантносц и прецизносц.

Ґалерия

Шекспир, ґалєр на лєновей кошулї зоз 17. вику
Ґалєр на билей кошулї зоз ґомбичочками
Била блузна зоз кончистим ґалєром
Ґалєр на шмати священїка католїцкей церкви
Самостойни , викрохмалєни ґалєр
Ґалєр високо коло шиї
Ґалєр, як прикраска
Ґалєрчок на маїци
Пацерки (прикраска) на белавим ґалєру
Морнарски ґалєр на лєтнєй блузни
Модерни ґалєр на кошулї
Ґалєри през историю, (Лондон)
Ґалєр зоз мотиль машлїчку

Литература

Словнїк руского народного язику, I том, Нови Сад 2017, бок 298

Вонкашнї вязи

Media related to Collars at Wikimedia Commons

The dictionary definition of collar (clothing) at Wiktionary

Collars on Boys Shirts and Blouses: From the Historical Boys' Clothing website

Референци

↑ Harper, Douglas. "collar". Online Etymology Dictionary.
↑ Compare: Skipper, H. R. (1928). "6: Outfitting: Collars Past and Present". In Bridgland, A. S. (ed.). The Modern Tailor Outfitter and Clothier. Vol. 3. Read Books Ltd (published 2013). p. vi. ISBN 9781447497967. [1] Archived from the original on 2019-12-21.Retrieved 2018-01-08. It is claimed by America that one of her citizens, a Mrs. Hannah Lord Montague, in the course of her domestic duties a hundred years ago, observed that collars (which in those days were part of the shirt) soiled much more quickly than the rest of the garment. She conceived the idea of making a collar which could be detached from the shirt and washed separately. Whether the detachable collar originated in America or not, the collar industry in England seems to have come into being in 1840, more or less about the same time as it did in America.
↑ Levitt, Sarah (1991). Fashion in photographs 1880–1900. London: Batsford. p. 81. ISBN 0-7134-6120-9.
↑ Cumming, Valerie (2010). The dictionary of fashion history. Oxford New York: Berg. p. 130. ISBN 9781847885333.

[1] Harper, Douglas. "collar". Online Etymology Dictionary.

[2] Compare: Skipper, H. R. (1928). "6: Outfitting: Collars Past and Present". In Bridgland, A. S. (ed.). The Modern Tailor Outfitter and Clothier. Vol. 3. Read Books Ltd (published 2013). p. vi. ISBN 9781447497967. [1] Archived from the original on 2019-12-21.Retrieved 2018-01-08. It is claimed by America that one of her citizens, a Mrs. Hannah Lord Montague, in the course of her domestic duties a hundred years ago, observed that collars (which in those days were part of the shirt) soiled much more quickly than the rest of the garment. She conceived the idea of making a collar which could be detached from the shirt and washed separately. Whether the detachable collar originated in America or not, the collar industry in England seems to have come into being in 1840, more or less about the same time as it did in America.

[3] Levitt, Sarah (1991). Fashion in photographs 1880–1900. London: Batsford. p. 81. ISBN 0-7134-6120-9.

[4] Cumming, Valerie (2010). The dictionary of fashion history. Oxford New York: Berg. p. 130. ISBN 9781847885333.

[1]

[2]

[3]

[4]