Ясика
| Ясика | |
|---|---|
 | |
| Наукова класификация | |
| Царство | Plantae |
| Дивизия | Magnoliophyta |
| Класа | Magnoliopsida |
| Ряд | Malpighiales |
| Фамилия | Salicaceae |
| Род | Populus |
| Файта | P. tremula |
| Биномне мено | |
| Populus tremula | |
| L. | |
Ясика (лат.Populus tremula)[1] файта тополї зоз фамилиї вербох хтора рошнє на умерено жимних подручох Европи и Азиї. Єст єй на подручох од Исланду[2] и Британских островох на заходзе, по Камчатку на востоку, и од Артицкого кругу у Скандинавиї и сиверней Русиї на сиверу, по Шпаньолску, Турску, Сиверну Корею и сиверни Япон на югу. Ясику мож видзиц и на подручох сиверозаходей Африки у Алжиру.
Опис
[ушориц | ушор жридло]Ясика лїсцопадне древо хторе рошнє до 40 метери висини, широко 10 метери, а стебло грубе коло єдного метера. Лупа на младих стеблох ясики гладка и блядей желєнкасто шивей фарби, зоз цмошивима лантицелами. Зоз стареньом лупа стебла постава цмошива и одлупює ше. Лїсце старшей ясики нє подполно округле, зоз назубеним рубцом и зоз бочно скляпчисценим конарчком длугоким 4 до 8 центи. Конарчок ровни и оможлївює же би лїсце трепецело и на слабим витрику, та оталь и латинска назва за ясику, tremula = трепециц. Квиток у форми китайки и опращкує ше з витром, а розвива ше вчас на яр, пред тим як почнє роснуц лїсце. Ясика двополна рошлїна, хлопски квиток (китайка) желєней и кафовей фарби, длугоки од 5 до 10 центи кед ошлєбодзує полен. Женски китайки желєни, длугоки од 2 до 6 центи, дозреваю на початку лєта и маю вельо погарики або главки зоз дробним нашеньом з мохотками хтори оможлївюю розшеванє.
Евроазийска ясика то файта хтора лєпше рошнє на влажних и слунковитих подручох. Може колонизовац празни подруча хтори очкодовани од огня або на даяки иншаки способ, наприклад зоз керченьом. Тота файта може ознова нароснуц зоз ключкох на бочней кореньовей системи. Рошлїна швидко рошнє у перших двацец рокох, потим спомалшено, а роснуц престава коло 30-го року. Ясика може жиц и до 200 роки: то одпорна файта и подноши длугоки и жимни жими и кратки лєта. Лупа ма нєприємни смак, та ю янї єленї нє грижу, алє є бажна за инсекти, окреме за мали топольов моль чийо ше лїчинки кармя зоз ню.[3]
Интересантносци
[ушориц | ушор жридло]У Националним парку Єловстон у ЗАД зазначени длугоки период, коло 70 роки, у хторим ше лєси ясики нє обновели зоз младима стеблами. После виглєдованя чом ше то случело утвердзене же нєставанє ясики у директней вязи зоз щезованьом шивого вовка зоз тих просторох. Установене же чупори єленьох зошицким поєдза младнїки ясики кед у своїм окруженю нє маю предаторох, у тим случаю шивого вовка, и на таки способ застановюю обновйованє лєса. Концом двацетого вику шиви вовк населєни до того националного парку и о даскельо роки (од 2003. року) число младих ясикох ше звекшало[4].
Фосилни пренаходзиска
[ушориц | ушор жридло]Фосилни остатки ясики и других рошлїнох зоз периоду плиоцену (период пред 5,3 милиони роками до 1,8 милиони роки) пренайдзени на просторох Турскей.[5]
Пестованє ясики
[ушориц | ушор жридло]Ясику ше пестує паркох и вельких заградох. Гибрид ясики и билей тополї, познати як шива тополя, Populus × canescens, розширени у Европи и централней Азиї. Зоз аспекту векшей продукциї древа и одпорносци на рижни хороти, у Данскей ше виглєдує и преучує нови гибриди як цо то наприклад P. tremula×P. tremuloides.[6]
Хаснованє
[ушориц | ушор жридло]Древо ясики лєгке и мегке. Хаснує ше го за огриву и правенє ширкох, алє вєльку значносц ма у индустриї целулози и паперу. Зоз ясики ше продукує и шперплочи и рижни файти иверици. Тота файта тополї зоз аспекту еколоґиї барз важна прето же є дом рижним инсектох, птицом и даєдним цицаром.
Ґалерия
[ушориц | ушор жридло]-
Drebulė -
Populus tremula -
-
-
-
Лїсце -
Populus tremula,Лїсце вєшенї -
Ясика (Райна у Хокенхаймеру, Нємєцка) -
Плод европскей Ясики ( Руска федерация) -
-
-
-
Пререзане древо, стебло -
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- TREPELJIKA, JASIKA, biosan.rs
- Jasika, rulek.rs
Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ Benkeblia, Noureddine, ур. (2015). Omics Technologies and Crop Improvement. CRC Press. стр. 50. ISBN 978-1-4665-8669-7.
- ↑ „Blæösp (Populus tremula) Vísindavefurinn”, www.visindavefur.is
- ↑ Rackham, Oliver (1994). The Illustrated History of the Countryside. London: BCA. CN 2922.p. 64.
- ↑ Биолоґия, учебнїк за пияту класу основней школи (2. часц), бок 53, др. Ґордана Субаков Симич, Марина Дрндарски
- ↑ Kasaplıgil, B.-(1975): Pliocene Flora of Güvem village near Ankara, Turkey, Abstracts of the Papers Presented at the XII International Botanical Congress, Akademika Nauk SSSR, 1: 115, Leningrad
- ↑ „RHS Plant Selector -Populus tremula”. Архивирано из оригинала 23. 04. 2013. г. 24. 4. 2019.