Ягода

Ягода
Наукова класификация
Царство	Plantae
Дивизия	Tracheophytes
Кладус	Angiospermae
Кладус	Eudicotidae
Класа	Rosids
Ряд	Rosales
Фамилия	Moraceae
Племе	Moreae
Род	Morus L.
Файти
	Morus alba – Била ягода Morus nigra – Чарна ягода Morus rubra – Червена ягода и други

Ягода (лат. Morus, серб. дуд) то род вецейрочного лїсцопадного дрeва и черякох з фамилиї истого мена (Moraceae). Тот род облапя 10-16 файти хтори розширени у умереним и субтропским поясу сиверней Жемовей полулабди. Найвекше число походзи з Азиї. Рошлїни єднодоми або дводоми. Лїсца єдноставни, зменююцо розпоредзени. Квитки єднополни, позберани до густих ройточкох (хлопски квитки длуговасти, женски округласти). Плоди цесно злїпени на заєднїцкей осовини и зроснути медзи собу. У Сербиї углавним рошню били и чарни ягоди.

Ягоди рошню и на поснєйшей жеми, углавним писковитей текстури. Коруна им розконарена, як и корень. Плоди маю 2-3 центи, юшковити су, ароматични и барз смачни. Єст били, лилово, целово або червени.

Опис

Ягоди швидко рошню док су млади и можу нароснуц високо до 24 метери. Лїсца зменююцо розпоредзени, єдноставни и часто назубени по рубцох. Древо може буц єднодоме або дводоме.

Плод ягоди збирни, длугоки коло 2-3 центи. Нєузрети плоди били, желєни або бляди жовти. Плод ше под час дозреваня претворює од целовей до червеней фарби, а потим до цмей лиловей або чарней. Ма сладки смак кед є зошицким узрети.^[1]^[2]

Файти

Таксономия роду Morus зложена и спорна. Фосили роду Morus ше зявюю у голандским плиоценским запису. ^[3] Обявени вецей як 150 мена файтох, алє гоч розлични жридла можу навесц рижни вибори прилапених менох, велька векшина ботанїчних реґулаторх углавним наводзи же прилапює лєм 10-16. Класификация роду Morus ище компликованша пре широко розширену гибридизацию, при чим гибриди плодни.

Тоти файти прилапени на Шветовей контролней лїстини вибраних рошлїнских фамилийох спрам податкох з авґуста 2015: ^[4]

Morus alba L. – Била ягода (Китай, Корея, Япон)

Morus australis Poir. – Китайска ягода (Китай, Япон, Индийски подконтинент, Мянмар)

Morus cathayana Hemsl. – Китай, Япон, Корея

Morus indica - L. – Индия, Юговосточна Азия
Morus insignis - Bureau – Централна Америка и Южна Америка
Morus japonica Audib. – Япон
Morus liboensis S.S. Chang – Гуейджоу провинция у Китаю
Morus macroura Miq. – Длугока ягода (Тибет, Гималаї, Индокитай)
Morus mesozygia Stapf – Африцка ягода (южна и централна Африка)
Morus mongolica (Bureau) C.K. Schneid. – Китай, Монґолия, Корея, Япон
Morus celtidifolia – Тексашска ягода Южна Америка, Централна Америка, Мексико, Югозаход Зєдинєних Державох
Morus nigra L. – Чарна ягода (Иран, Кавказ, Левант)
Morus notabilis C.K. Schneid. – Юнан и Сичуан провинция у Китаю
Morus rubra L. – Червена ягода (восточна Сиверна Америка)
Morus serrata Roxb. – Тибет, Непал, сиверозаходна Индия
Morus trilobata (S.S. Chang) Z.Y. Cao – Гуейджоу провинция у Китаю
Morus wittiorum Hand.-Mazz. – южни Китай

Плод чарней ягоди

Костиранє

Нутритивна вредносц на 100 g (3,5 oz)

Енерґия 180 kJ (43 kcal)

Угльово гидрати 9,8

Цукри 8,1

Поживни влакна 1,7

Масци 0,39

Протеїни 1,44

Витамини

Витамин А екв (0%)

1 μg Тиамин (Б1) (0%)

1 μg Рибофлавин (Б2) (8%) 0,101 mg

Ниацин (Б3) (4%) 0,62 mg

Витамин Б6 (4%) 0,05 mg

Фолат (Б9) (2%) 6 μg

Витамин Ц (44%) 36,4 mg

Витамин Е (6%) 0,87 mg

Витамин К (7%) 7,8 μg

Минерали

Калций (4%) 39 mg

Желєзо (14%) 1,85 mg

Маґнезий (5%) 18 mg

Фосфор (5%) 38 mg

Калий (4%) 194 mg

Натрий 1%) 10 mg

Цинк (1%) 0,12 mg

Други конституенти

Вода 87,68 g

Сирова ягода ма 88% води, 10% угльово гидрати, 1% протеїни и менєй як 1% масци . У референтним количестве од 100 ґрамох, сирова ягода дава 43 kcal (180 kJ), 44% дньовей вредносци (ДВ) за витамин Ц и 14% ДВ за желєзо; други микроелементи у нєзначним количестве.

Хаснованє и култивация

Узрети плоди ягоди ше є швижи, а окреме ше их хаснує за сладки єдла як цо питки и торти, а мож их похасновац и за сладки вина. Плоди чарней и червеней ягоди маю наймоцнєйши смак хтори ше описує як огньомет у устох.^[5]

Стебла ягоди рошню високо з корунами 5-6 метери, та ше их садзи коло урбаних и валалских комуникацийох и у заградох дзе треба хладок. Медзитим, таки хладок спод чарней ягоди може буц нєприємни кед узрета ягода спаднє на бляди шмати, бо ма моцни пиґмент, хтори ше чежко одстранює.

Даєдни америцки вароши забранєли садзиц ягоди пре вельке количество полену хтори вони продукую, цо представя потенциялну опасносц за здравє, бо може спричинїц поленски алерґиї.^[6] У ствари, лєм хлопски ягодово стебла продукую полен; тот полен малей чежини мож глїбоко удиховац до плюцох, цо зна спричинїц астму.^[7]^[8] Стебла женскей ягоди продукую сладки квитки хтори прицагую полен и прах з вoздуху. Пре тоту прикмету упиваня полену, женски стебла ягоди маю рейтинґ лєм 1 (найнїзши уровень алерґийного потенцияку), спрам OPALS (Ogren Plant Allergy Scale) скали алерґийох.^[9]

Окрем у костираню, ягоди ше хаснує и за продукцию палєнки (ягодача). Ягоди ше тресло на поньви або на найлон, сипало до гордовох, мишало ком и вец пекло ягодову палєнку.

Яка тота палєнка була любена при Руснацох, потвердзує и тото же є ошпивана у народней шпиванки як цо:

... Под ребрами колє, а пред очми мрачи,

налєй ти мнє, мила, ягодачи.

Ягодача бистра, така бистра, вера,

зоз ню ше вилїчи и колера.

Билу ягоду (єй лїсце) ше хаснує и як покарму за лїчинки гадвабней буби.

Ларва гадвабней буби (Bombyx mori) ше карми на ягодовим стеблу.

Индустрия гадвабу

Лїчинка гадвабней буби (Bombyx mori) ше карми на ягодовим стеблу. Лїсце ягоди, окреме билей, еколоґийно барз важне як єдине жридло покарми гадвабней буби (Bombyx mori, наволаней по роду Morus). Бабки при правеню ґалетки вилучую шлїну хтора ше претворює до ценких нїткох хтори ше хаснує у продукциї гадвабу.

Окрем у костираню и за продукцию палєнки (ягодача), билу ягоду (єй лїсце) ше хаснує и як покарму за лїчинки гадвабней буби.

З тоту роботу ше занїмали велї Руснаци и так себе помагали у злєпшованю свойого стандарду (оп. Гадвабна буба).

Ґалерия

Била ягода
Червена ягода

Литература

Ogren, Thomas Leo (2000). Allergy-Free Gardening. Berkeley, California: Ten Speed Press. ISBN 1580081665.

Sofradžija, A.; Šoljan, D.; Hadžiselimović, R. (2000). Biologija 1. Sarajevo: Svjetlost. ISBN 9958-10-224-2.

Референци

↑ „Morus nigra (black mulberry)”. CABI. 20. 11. 2019.
↑ „Mulberry”. California Rare Fruit Growers. 1997.
↑ Martinez Cabrera HI; Cevallos-Ferriz SRS (2006). „Maclura (Moraceae) wood from the Miocene of the Baja California Peninsula, Mexico: Fossil and biogeographic history of its closer allies”. Review of Palaeobotany and Palynology. 140 (1–2): 113—122. doi:10.1016/j.revpalbo.2006.03.004.
↑ „Search for Morus”. The Plant List, Kew Botanic Gardens. 2013.
↑ „The Cloudforest Gardener”.
↑ „City of El Paso agenda item, July 10, 2007” (PDF).
↑ Ogren 2000
↑ Wilson, Charles L. „Tree pollen and hay fever”. Food and Agriculture Organization of the United Nations.
↑ Ogren, Thomas Leo (2003). Safe Sex in the Garden : and Other Propositions for an Allergy-Free World. Berkeley: Ten Speed Press. стр. 22–23. ISBN 1580083145.]

[1] „Morus nigra (black mulberry)”. CABI. 20. 11. 2019.

[2] „Mulberry”. California Rare Fruit Growers. 1997.

[3] Martinez Cabrera HI; Cevallos-Ferriz SRS (2006). „Maclura (Moraceae) wood from the Miocene of the Baja California Peninsula, Mexico: Fossil and biogeographic history of its closer allies”. Review of Palaeobotany and Palynology. 140 (1–2): 113—122. doi:10.1016/j.revpalbo.2006.03.004.

[4] „Search for Morus”. The Plant List, Kew Botanic Gardens. 2013.

[5] „The Cloudforest Gardener”.

[6] „City of El Paso agenda item, July 10, 2007” (PDF).

[7] Ogren 2000

[8] Wilson, Charles L. „Tree pollen and hay fever”. Food and Agriculture Organization of the United Nations.

[9] Ogren, Thomas Leo (2003). Safe Sex in the Garden : and Other Propositions for an Allergy-Free World. Berkeley: Ten Speed Press. стр. 22–23. ISBN 1580083145.]

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]