Юрий Авґустин Шереґи
| Юрий Авґустин Шереґи | |
|---|---|
 | |
| Назвиско | Грiм |
| Датум народзеня | 16. януара 1907. |
| Датум упокоєня | 25. мая 1990 (83) |
| Державянство | угорске, чехословацке, словацке |
| Язик творох | українски, словацки |
| Школа | Ґимназия у Ужгородзе |
| Универзитет | Филозофски факултет (абсолвент), Карлов универзитет, Прага |
| Период твореня | 1934-1985 |
| Жанри | ґлума, режия, драматурґия |
| Поховани | у Братислави, Словацка |
Юрий Авґустин Шереґи (*16. януар 1907- †25. май 1990), ґлумец, режисер драматурґ, а насампредз надзвичайни орґанизатор и пропаґатор театралного живота.
Биоґрафия
[ушориц | ушор жридло]Юрий Авґустин Шереґи ше народзел 16. януара 1907. року у месце Дусин, свалявски срез, на Подкарпатскей Руси. Ґимназию з вельку матуру закончел у Українскей державней реалней ґимназиї у Ужгородзе 1927. року, а абсолвовал на Филозофским факултету Карлового универзитета у Праги (українски и нємецки язик). У 1934. року у Ужгородзе положел испит за наставнїка першого фаху у гражданских школох (українски язик и история).
Уж як ґимназиялєц Юрий Шереґи брал учасц у аматерских театралних представох, а зоз першей витвореней улоги вжал себе псевдоним Грiм (Гром). У истим чаше шпивал и у хору.
Фахове знанє зоз театролоґиї здобул од корифейох українского театра Миколи К. Садовского, Михайла Баличенка, Олександра Загарова, а знанє дириґента од Юрия Гаєвского, тедишнього дириґента оркестра и члена Руского театра Просвити у Ужгородзе. У 1934. року, вєдно зоз своїм братом Євгеном, формовал Українски театер Нова сцена у Хусту-Ужгородзе. За директора того театра меновани Юрий Шереґи. Тот театер функционовал и як державни театер Карпатскей України, хторей на чолє бул о. Авґустин Волошин, аж док ю нє окупировло Гортийово мадярске войско (16. марца 1939. року). Теди велька часц закарпатскей интелиґенциї, вєдно зоз Владу о. Волошина, була примушена емиґровац. Велї з нїх (коло 400 особи, зоз цалу Владу), нашли ше у Руским Керестуре, уж у другей половки марца 1939. року, а потим у Шидзе. Нєодлуга после нїх, на поволанку руководительох Руского народного просвитного дружтва, до Руского Керестура (на початку априла), прейґ Румуниї, сцигнул и Юрий А. Шереґи. Ту ше стретнул зоз єдну часцу ґлумцох и службенїкох Театра Нова сцена и такой з нїма формовал нову театралну ґрупу пополнєту зоз керестурскима дилетантами, особлїво зоз интелектуалцами и искуснєйшима ґлумцами зоз шорох валалскей младежи. Ту вон уж 23. априла 1939. року премиєрно виведол театрални фалат В. Ванченка Запорозький скарб (у прекладзе на руски ятик насловени як Заврачане благо, гоч то нє цалком одвитуя ориґиналу). У новембре 1939. року Юрий Шереґи уж у Шидзе и там зоз школярами Руснацами 19. децембра премиєрно виведол свой фалат Чарни брацик.У периодзе од 13. новембра 1939. по 23. септембер 1940. року Юрий Шереґи отримовал и курси українских народних танцох у Шидзе, Миклошевцох и Петровцох.
Концом 1940. року, вєдно зоз свою фамелию, Юрий Шереґи ше преселєл до Праги и там предлужел свою театралну дїялносц. У периодзе од 1942-1945. рок вон предлужел зазберовац и редаґовац материяли за свойо животне дїло под насловом Нарис историї українских театрох на Закарпатскей України и у ЧСР од 1918. до 1948. року.
По законченю Другей шветовей войни Шереґи ше преселєл блїжей ґу свойому родному краю и од 1945. по 1947. рок бул уметнїцки руководитель у прeшовским Словацким театре и за два театрални сезони поставел 18 премиєри. У тим чаше помогол и Иванови Гриц-Дудови основац Українски народни театер у Прешове (нєшка Театер Александра Духновича), и у нїм од 1946. по 1956. рок поставел 10 премиєри. У истим чаше бул и перши режисер Опери у Народним театре у Кошицох и поставел 15 опери и оперети шветових и українских авторох, у прекладу на словацки язик.
Од 1956. року Юрий Шереґи жил у Братислави дзе робел як режисер по 1961. рок, а вец як драматурґ и режисер у Парку култури у Братислави. У истим чаше, аж по 31. януар 1969. року (кед пошол до пензиї) Юрий Шереґи викладал у Народней школи уметносцох на драматурґийним оддїлу и виховал значнe число познатих словацких ґлумцох и режисерох.
Починаюци од 1967. по 1974. рок Шереґи каждого року госцовал медзи югославянскима Руснацами и Укрїнцами. У Прняворе, Баня Луки, Трнополю и Руским Керестуре поставел 24 премиєри и знова тримал курси українских народних танцох. Од 1929. по 1981. рок Юрий Шереґи написал 33 драмски твори, векшина з нїх з музику. Точно єдна трецина з нїх була и виводзена на сценох.
Юрий Авґустин Шереґи умар 25. мая 1990. року у Братислави и там є 1. юния и поховани.
| ХРОНОЛОҐИЙНИ ПРЕГЛЯД ТЕАТРАЛНИХ ФАЛАТОХ ХТОРИ РЕЖИРАЛ ЮРИЙ АВҐУСТИН ШЕРЕҐИ
У БАЧКЕЙ, СРИМЕ И БОСНИ ПО 1970. РОК | |||
|---|---|---|---|
Автор
|
Наслов фалата
|
Рок
|
Место
|
| 1. К. Ванченко | ЗАПОРОЗЬКИЙ СКАРБ | 1939 | Руски Керестур
|
| 2. М. Старицки | СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК | 1939. | "
|
| 3. А. Суходольски | ХМАРА | 1939. | "
|
| 4. Ю. А. Шереґи | ЧАРНИ БРАЦИК | 1939. | Шид
|
| 5. Ю. А. Шереґи | НА ПОРОЗI ПОХРЕЩЕННЯ РУСИ | 1939. | "
|
| 6. А. Суходольски | ХМАРА | 1940. | "
|
| 7. М. Кропивницки | МАРУСЯ БОГУСЛАВКА | 1968. | Баня Лука
|
| 8. И. Тобилевич | МАТИ НАЙМИЧКА | 1969. | "
|
| 9. | О ТИХ ХТОРИ ЛЮБЯ | 1970. | Миклошевци
|
| 10. М. Старицки | СОРОЧИНСКИ ЯРМАРОК | 1970. | Петровци
|
| 11. И. Франко | УКРАДЗЕНЕ ЩЕСЦЕ | 1973. | Руски Керестур
|
| 12. М. Старицки | СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК | 1981 | Баня Лука
|
| 13. Юрий Грiм (Шереґи) | ТАНҐО ДЛЯ ТЕБЕ | 1985 | "
|
Друковани кнїжки
[ушориц | ушор жридло]♦ Шерегій Ю. Нарис історії українських театрів Закарпатської України до 1945 року [Архівовано 19 лютого 2022 у Wayback Machine.]. Пряшів : Наукове Товариство ім. Шевченка, 1993. 414 с. (Історично–Філософічна Секція, том 218)
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- P. R. Magocsi, Sheregii, Iurii-Avhustyn/Šeregij, Juraj, P. R. Magocsi and Ivan Pop: Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto, 2005, ISBN 0-8020-3556-3, p. 453.
- Зайцев О. Д., Емма Зайцева. Каталог. // Шарк. — Ужгород. — 2005.
- Зайцев О. Д. Закарпатський обласний державний український музично-драматичний театр. Буклет. // Шарк. - Ужгород. − 2010.
- Зайцев О. Д. Майстри Закарпатської сценографії ХХ сторіччя. // Шарк. - Ужгород. − 1997.
- Зайцев О. Д. Режисери Закарпатського театру ХХ сторіччя // Ужгород. − Шарк, 2014.- с. 207-213
- Кобаль В. В. Любов глядача — найвище визнання: Золоті сторінки історії та сьогодення театру Срібної Землі. // Карпати. - Ужгород. − 2010.
- Шерегій Юрій, Народне слово, загальнополітичний тижневик УНП