Шитко

Шитко — то предмет хтори припада до прибору у обисцу.^[1] Узвичаєне славянске слово шитко/шито, можлїве же походзи од праславянского: (řecha „дзира, пререз“, зоз истого кореня як и слово „чечносц“). Тиж ше предпоставя же походзи од дїєслова „ришити“ (дакеди значело-пресц серб. „плести“, односно „вишивац, ткац“). Зродно латинскому rekšis (варґоч) и дословно règzti („ вишивац, ткац, преплєтац нїтки“). Слово решетка тиж виведзенe зоз слова resheto.

История

Шитко пренайдзене у цеку викопованя у Манґазеї, 17. вик, то було шитко зоз розцагнуту перфорирану скору.

Шитко ше хаснує, од давна, од початку зявйованє польопривреди, кед постояла потреба за прешеваньом муки. Першобутно мрежи древних шиткох були направени зоз рошлїнских влаканох и животинькей шерсци (напр. коньскей), а вельо познєйше зоз дротовей мрежи. Познєйшеше були направени мали машини за тканє мрежи за шитка.^[2]

Випатрунок

Шитко направене у форми древеного рама зоз мрежу хтора розцагнута на єдним концу за преошиванє дачого дробного и мелкого (углавним жита, муки). Шитка ше хасновали и за чуванє розтресацих материйох. Народ за шитко хаснує и слово шито хторе ше розликує од шитка по векших мрежох на дну.^[2] Звичайно таке шито векше од шитка. Хасує ше го за векши количества материї хтора ше на нїм преошивює.

Файта шитка/шита зоз векшима очками на мрежи (найчастейше хасноване за векши машини) наволує ше решетко ^[3] або подрешетко. Укр. решета́р, реші́тник^[4].

Виробок

Древени рам (бланк) ше зогривал на огню або напарйовал у горуцей води же би ше могол персценясто зогинац. Конци рама лїпени вєдно, а скапчане и составене место додатно було помоцнєне зоз дроциками. Прейґ обруча/рама було розцагнуте дно; дротова мрежа або подзиравена скора, причверсцена зоз гвоздами. Же би ше защицела вяза дна зоз обручом, од долу положени древени персцень, подобни раму, або дакус узши. Дно додатно зацагнуте зоз скоряним порващком хтори прецагнути през дзирки, през широки и узки персценї обруча.^[2]

Нєшкайшим шитком найчастейше рубци рама метални або обрубени зоз челїком хтори нєардзaви, або пластики, а мрежочки зоз дроцикох, ценкого платна або найлону. Шитка розлично дизайновани а таки шитка спадаю до статичних шиткох. Статични шитка мож найлєгчейше превериц. Мали шитка ше тиж хаснує у каждодньовим живоце за филтрированє чечности, напр. чай, файти напиткох (соки, смути итд.)

Процивно статичним шитком постоя такв. округли вибрацийни шитка. Вони дизайновани на иншки способ. Таки шитка и решета порушує мотор хтори спричинює вибрацию.^[5] Дїйство вибрацийох оможлївює же би материял прешол лєгко през шитко. Пошлїдок того тот же вибрацийни шитка можу посцигнуц векши прецек, а зоз меншу велькосцу отвора и оможлївюю оптималну безпечносц процеса.

Файти шиткох

Механїчни шитка

Постоя и механїчни шитка у форми шольки/гарчичка зоз шиткастим дном и двочасцову ручку зоз фейдером. Мука ше усипе до гарчичка, а потим треба прициснуц ручку. Преошата мука будзе випадовац до порихтаней судзини лєбо на роботну поверхносц. Механїчне шитко барз практичне бо мали пречнїк гарчичка, глїбоки є та ше мука нє ростреса доокола.

Лабораторийски шитка

Шита ше тиж хаснує у хемийских, технолоґийних, фармацийских и биолоґийних лабораторийох за прешеванє рижних прщкох. Можу буц ручни або механїчни.

Шитко такв. бубень шитко (лабораторийске шито, решетко) тиж за ручне або механїзоване прешеванє житаркох, семенкох и продуктох їх преробку пре утвердзованє ступня контаминациї.^[6]

Индустрийски шитка

Шитка односно векши рештка ше хаснує у рударскей индустриї - у апаратох за обогацованє рудох. Шита ше хаснує и у прехрамбеней индустриї и продукаованє статковей покарми - за сортированє житаркох и муки у млїнох, прешеванє муки за печенє хлєба у пекарньох итд.

Шитко у пчоларстве

Шита ше хаснує за филтрированє/цадзенє меду у цеку його пумпованя. Шитка чисца мед од нєчистоти при пресипованю зоз медового резервоара до судзини за транспорт и одкладанє. Можу буц розличного дизайна, зоз єдну або и двома дроциковима мрежами. Шитка хтори маю два мрежи; долнє твардо фиксироване до рама шитка, зоз „очками” од 1,5 мм, а горнє, зарамене около рубца, зоз 3 мм, по потреби ше може зняц и очисциц од назбераних вощинкових шапочкох, фалаткох, пчолох хтори случайно вошли до меду.^[4]

Фразеолоґия (присловки, идиоми)

• як шитко - чури.

• Глава як шито (паметанє як шито) – барз подле паметанє.

• Лапац зоз шитом, лапац до шитка, до решетки, у шиту – подло робиц, нїяк.

• Ношиц воду у шиту – робиц дацо даремно, трациц час (иронично).

• Прейсц през шито и решето, - вельо того видзиц и дожиц у живоце, здобуц вельке искуство, здобуц схопносц.

• Ношиц священїка у решету – циґанїц (застареле) при споведзи

• Пиянїца мера пенєж зоз шитком, алє кед прешпи, нє купи задармо решето.

• Як вода у решету – нєт го вообще.

Други значеня и хаснованє

♦ Шитко/решето справа за пољопривредни машини и инсталациї за прешеванє жита. Поверхносц за прешеванє за шита у форми металного плеху маю направени дзирки (квадратни, правоугласти, округли, елипсови итд.). Вирабяю ше:

1.ляти шита, хтори метални, полиуретански;

2. заварени дроти, або грубши желєза.

♦ Шитко — роботна поверхносц машини за седиментацию, хтора може буц метална, полиуретанска або комбинована, составена зоз одвоєних решеткох аеродинамичного профила, як и зоз формованим крижним пресеком — за стварянє унапрямених млазох води нависше. Шитко може буц рухоме и нєрухоме. Рухоме шитко у машинох за седиментацию хаснує ше за збогацовнає чежких и вискозних рудох, на пример, манґана.

♦ Шитко — ридко хасноване мено за єден зоз народних музичних удерних инструментох, файту тамбурина або даири. Состої ше зоз древеного рама пречнїка до 50 цм. Скора (першобутно мрежа) розцагнута прейґ обруча. Звук ше твори/ продукує з руку або з палїчку.

♦ Єдна з косцох мозґового лоповика, етмоїдна косц, добила мено пре подобносц зоз шитком — пре вельо дзирки. Подобни мена ше хасную у белоруским (решедкаста косц), руским (решечата косц), биларским (решетна косц) и горватским (решетница). У других славянских язикох наволує ше шито або олфакторно.

Ґалерия

Шитка з древеним обручом
Хаснованє шиткох у археолоґиї
Прешеванє зомлєтекй муки
Вибрацийне шитко
Млїн, хаснованє вельких индустрийских шиктох

Литература

Словнїк руского народного язика II том, Нови Сад 2017. рок б. 755
Ruhlman, Michael; Bourdain, Anthony (2007). The Elements of Cooking: Translating the Chef's Craft for Every Kitchen. Simon and Schuster. p. 216. ISBN 978-1-4391-7252-0.

Референци

↑ Сито // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.]
↑ ^2,0 ^2,1 ^2,2 Кросонки, кросна
↑ Решето // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
↑ ^4,0 ^4,1 Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». b. 407.
↑ Sifters / Vibrating Sieves
↑ ГОСТ Р 51568-99 — Сита лабораторные из металлической проволочной сетки. Технические условия.

[1] Сито // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.]

[:0-2] 2,0 ^2,1 ^2,2 Кросонки, кросна

[3] Решето // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

[:1-4] 4,0 ^4,1 Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». b. 407.

[5] Sifters / Vibrating Sieves

[6] ГОСТ Р 51568-99 — Сита лабораторные из металлической проволочной сетки. Технические условия.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]