Швицаца буба
| Швицаца буба | |
|---|---|
 | |
| Photuris lucicrescens | |
| Наукова класификация | |
| Домен | Eukaryota |
| Царство | Animalia |
| Тип | Arthropoda |
| Класа | Insecta |
| Ряд | Coleoptera |
| Подряд | Polyphaga |
| Инфраряд | Elateriformia |
| Надфамелия | Elateroidea |
| Фамелия | Lampyridae |
| Подфамелиї | |
| Amydetinae | |
| Cheguevariinae | |
| Chespiritoinae | |
| Cyphonocerinae | |
| Lamprohizinae | |
| Lampyrinae | |
| Luciolinae | |
| Ototretinae | |
| Photurinae | |
| Psilocladinae | |
| Pterotinae | |
| Ряди incertae sedis: | |
| Anadrilus Kirsch, 1875 | |
| Araucariocladus Silveira and Mermudes, 2017 | |
| Crassitarsus Martin, 2019 | |
| Lamprigera Motschulsky, 1853 | |
| Oculogryphus | |
| Jeng, Engel, and Yang, 2007 | |
| Photoctus McDermott, 1961 | |
| Pollaclasis Newman, 1838 | |
Швицаци буби (лат. Lampyridae, серб. свици, горв. krijesnice, укр. свiтляковi, поль. świetlikowate) то фамилия инсектох хтора припада ряду твардокриделкарох (Coleoptera). Швицаци буби кридлати, а волаю ше швицаци пре очиглядне хаснованє биолуминисценциї през ноц же би прицагли партнера або плєн. Швицаци буби продукую „жимне шветло”, без инфрачервеней або УВ фреквенциї. Тота хемийно випродукована шветлосц з брущка може буц жовта, желєна або блядочервена, з габову длужину од 510 до 670 нанометри.
Єст коло 2.000 файти швицаци буби у предїлох з умеренима и тропскима климатскима условиями. Велї населюю мочари або влажни, лєсовити обласци, дзе їх лїчинки маю богати жридла покарми. Лїчинки швицацих бубох емитую шветлосц и часто ше волаю „швицаци хробачки” у Евроазиї и других реґионох. У Америки ше „швицаци хробачок” тиж одноши на фамилию Phengodidae. При велїх файтох, як хлопски, так и женски швицаци буби маю способносц лєциц, алє при даєдних файтох самички нє лєца.
Опис швицацей буби
[ушориц | ушор жридло]Швицаци буби найчастейше кафовкастей фарби з мегким целом, часто з надкридлами або преднїма кридлами хтори маю вецей скори як при других бубох. Гоч самички даєдних файтох подобни хлопским єдинком, лїчинкову форму самички ше стрета при велїх других файтох швицацих бубох. Найпознатши швицаци буби ноцни, гоч єст велї файти хтори дньово. Векшина дньових файтох нє луминисцує, медзитим, даєдни файти, хтори оставаю у местох дзе хладок, можу продуковац шветлосц.
Швицаци буби гиберную през жиму у стадиюме лїчинки, при даєдних файтох и по даскельо роки. Даєдни тото робя под жему, а други пренаходза места на лупи або под лупу древох. Вони ше зявюю на яр. После даскелїх тижньох карменя з другима инсектами, шлїмаками и хробачками, вони ше заґалеца на єден до 2,5 тижнї и поставаю одроснути.
Карменє швицацих бубох - Лїчинки векшини файтох специялизовани предаторе и єдза други лїчинки, сухожемни и голи шлїмаки. Даєдни з нїх нательо специялизовани же розвили долнї видлїци хтори обезпечую же би ше соки за претворйованє директно вилучовали до плєну. Карменє одроснутих варирує: даєдни з нїх предаторе, друге єдза рошлїнски полєн або нектар. Даєдни файти як цо европска швицаца буба (Lampyris noctiluca), нє маю уста.
Векшина швицацих бубох ма барз нєприємни смак, а дзекеди су и отровни за похребцинарох. Причина тому то ґрупа стероїдох пиронох познатих як lucibufagins, хтори здабу на шерцово стимуланси bufadienolides яки єст при даєдних отровних жабох.
Розмножованє - Даскельо днї после пареня самичка знєше оплодзени ваїчка на або под поверхносцу жеми. Ваїчка ше вилягню о три-штири тижнї и лїчинки ше кармя до конца лєта. Лїчинка ше звичайно вола швицаци хробак (нє треба мишац з файтами з фамилиї Phengodidae або з роду Arachnocampa). Лїчинки Lampyridae маю єдноставни очи. Термин швицаци хробак ше тиж хаснує за одроснути, як и за лїчинки файтох як цо звичайна европска швицаца буба (Lampyris noctiluca), при хторей лєм самички цо нє лєца швица моцно, а самци цо лєца швица слабо и з часу на час.
Шветлосц и хемийни процеси - Продукция шветлосци при швицацих бубох ше збува пре хемийну реакцию хтора ше вола биолуминисценция. Тот процес ше одвива у специялизованих швицацих орґанох цела, по правилу, на споднєй часци бруха швицацей буби. Ензим АТП-гидролиза дїйствує на Д-луциферин у присустве маґнезиюмового йону, АТП-а и оксиґену и продукує шветлосц. Ґенетски код тих субстанцох уключени до розличних орґанизмох.
Хаснованє швицацих бубох - АТП-гидролизу швицацих бубох ше хаснує у форензики и за медицински потреби — окреме за одкриванє присуства АТП-а и маґнезиюму. Шицки швицаци буби швица як лїчинки. Биолуминисценция ма иншаку функцию при лїчинки Lampyridae у одношеню на функцию при одроснутих. Випатра як кед би бул опоминаюци сиґнал за предаторох, бо велї лїчинки швицацих бубох маю хемикалиї нєприємного смаку або су отровни.
Шветло при швицацих бубох - Спочатку ше думало же шветло при одроснутих бубох служи за опомнуце, алє ше нєшка трима же му главни циль вибор партнера. Швицаци буби класични приклад орґанизма хтори хаснує биолуминисценцию за сексуалну селекцию. При нїх єст вецей способи за комуникацию з партнером кед ше удвараю: нєпреривне швиценє, трепеценє и хаснованє хемийних сиґналох. Сиґнал обезпечує потенциялним партнером информациї о специфичних сиґналох або квалитету партнера.
Даєдни файти, окреме швицаци буби роду Photinus, Photuris и Pyractomena характеристични по єдинственим удвараню з трепецацима шаблонами яки емитую самци док глєдаю самичку. У принципе, самички з роду Photinus нє лєца, алє даваю трепецаци сиґнал як одвит самцом своєй файти.
Тропски швицаци буби, окреме у юговосточней Азиї, нєпреривно синхронизую свойо трепеценя у вельких ґрупох. Тото зявенє ше пояшнює з фазу синхронизациї и спонтаного порядку. Вноци коло побрежйох рикох, у джунґлох Малезиї, швицаци буби синхронизую свою шветлосну емисию барз прецизно. Сучасни гипотези о причинох такого справованя уключую карменє, дружтвени интеракциї и надморску висину. На Филипинох у варошу Донсол през цали рок мож видзиц на тисячи швицаци буби (ткв. aninipot або totonbalagon на биколским). У ЗАД, єдно з найпознатших збераньох швицацих бубох случує ше кажди рок у першим тижню юния коло Елкмонту у Тенесию на Вельких димних горох. Национални парк Конґари у Южней Каролини ище єден домашнї того феномену.
Самички швицацих бубох з роду Photuris познати по тим же симулую трепеценє пареня других швицацих бубох пре предаторство. Цильованих самцох прицагнє тото цо випатра як одвитуюци партнер, а вец буду поєдзени. Пре исту причину, дзекеди ше за Photuris гвари же є „фатална жена швицацих бубох”.
Велї швицаци буби нє емитую шветлосц. Звичайно тоти файти водза дньови способ живота, наприклад, файти з роду Ellychnia. Даскельо файти дньових швицацих бубох хтори населюю углавним места дзе цинь, наприклад под високима рошлїнами або древами, заш лєм луминисцентни. Єден з таких рядох Lucidota. Швицаци буби хтори нє биолуминисцентни, хасную феромони за сиґнализацию партнером. Тото потвердзене з фактом же даєдни базални ґрупи нє указую биолуминисценцию и дзечнєйше хасную хемийни сиґнали. Phosphaenus hemipterus ма шветлосни орґани, алє є заш лєм дньова швицаца буба и ма вельки антени и мали очи. Тоти характеристики указую же ше феромони хасную за сексуалну селекцию, а шветлосни орґани за опоминанє. У контролованих експерименатох, самци хтори приходза до витру сциговали ґу самичком перши, указуюци на тото же самци путую до витру коло феромонского ґузла. Одкрите же самци способни найсц самичку без хаснованя визуалних ориєнтирох кед су тестирани у Петрийовей шольки хтора була залїпена з чарну пантлїку. Тото, як и факт же самички нє швица вноци и же самци у ствари дньово швицаци буби, приводзи до заключеня же сексуална комуникация при P. hemipterus у подполносци заснована на феромонох.
Систематика
[ушориц | ушор жридло]Систематику швицацих бубох, як и при велїх инсектох, нєпреривно ше дополнює, бо ше пренаходзи вше нови и нови файти. Пейц подфамилиї найширше прилапени, алє предложени и друи, як цо Amydetinae и Psilocladinae.
Єст и два ґрупи подфамилийох: єдна цо ма велї америцки и даєдни евроазийски файти з Lampyrinae и Photurinae, и єдна цо углавним облапя азийски зложени з других подфамилийох. Гоч подфамилиї у принципе монофилетски, даскельо ряди ище треба розкласовац до подфамилийох же би було прецизно представене еволуцийне одношенє медзи швицацима бубами.
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 76, 99
- Lewis, Sara (2016). Silent Sparks: The Wondrous World of Fireflies. Princeton University Press. ISBN 978-1400880317.
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Свици, Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org, 1. децембра 2016.
- Firefly.org – Firefly & Lightning Bug Facts, Pictures, Information About Firefly Insect Disappearance