Чичовка
| Єрусалимска чичовка | |
|---|---|
 | |
| Стебелко зоз квитками | |
| Наукова класификация | |
| Домен | Eukaryota |
| Царство | Plantae |
| Кладус | Tracheophytes |
| Кладус | Angiospermae |
| Кладус | Eudicotidae |
| Кладус | Asterids |
| Ряд | Asterales |
| Фамелия | Asteraceae |
| Род | Helianthus |
| Файта | H. tuberosus |
| Бономне мено | |
| Helianthus tuberosus | L. |
| Синоними | |
| •Helianthus esculentus Warsz. | |
| •Helianthus serotinus Tausch | |
| •Helianthus tuberosus var. | |
| subcanescaens A. Gray | |
Чичовка (lat. Helianthus tuberosus) вецейрочна лїсцаста желєнява зоз фамилиї слунечнїку. Походзи зоз Сиверней Америки. Индиянци ю волали „слунков корень”[1]. До Европи ю принєсол французки виглєдовач Самуел д' Шамплен. На тих просторох була брз популарна док нє принєшена кромпля, а чичовка нєсправедлїво забута. Вола ше и єрусалимска артичока. У новшим чаше знова, гоч досц помали, забера свойо место медзи желєняву за єдзенє. За єдзенє ше насампредз хаснує єй гомолї, благого сладкастого смаку. Чичовки здабу на кромплї, алє маю барз нєправилну форму. Зоз младих стебелкох и лїсца смачна шалата.
Опис
[ушориц | ушор жридло]Чичовка ма високе, мохоткаве стебелко, барз розконарене при верху. Може нароснуц до 3 метери, а корень єй гомоль хтори барз здабе на дюмбир. Лїсца видлужени , на верху кончисти и мохоткасти. У споднєй часци лїсца рошню єдни наспрам других, док при верху рошлїни рошню без порядку. Квитки поєдинєчни, велькосци од 4 до 8 центи и находза ше на верху рошлїни и на бочних ластарох. Чичовка квитнє у септембру и октобру.[2]
Бивальнїк
[ушориц | ушор жридло]Чичовка автохтона рошлїна у Сиверней Америки, алє ше ю концом XVI вику почало пестовац и у других часцох швета. На наших просторох є першираз замеркована у XIX вику. Рошнє на влажней и плодней жеми, коло поля и драги. Барз ше швидко шири, видрилююци автохтони файти и зменшує рижнородносц рошлїнох. Кед ше чичовки посадзи до заградки, барз их чежко викоренїц.[3]
Хемийни состав
[ушориц | ушор жридло]Чичовки барз здрава желєнява, богата зоз минералами и витаминами. У 10 декох чичовки єст 17,4 ґрами угльово гидрати и 2 ґрами бильчки, а нєт нїч масци. Од минералох найвецей єст калиюму, калциюму, желєза и цинку, потим фолней квашнїни и витамини Ц, Б1 и Б2. Барз важни и високи процент инулину, од 8 до 13 проценти, а то нєпретровлїви угльови гидрат хтори доприноши отримованю хасновитих бактерийох у черевох (микрофлора черевох). Инулин помага при прилапйованю калциюму, маґнезиюму и желєза у черевох, як и при твореню Б витамину. Доприноши лєпшому претровйованю, потим роботи черевох и порядним фецесом, та ма важну улогу у превенциї раку грубого черева, а помага и диябетичаром, бо нє виволує вилучованє инсулину. Реґулує и голестерол и други масци у креви, цо доприноши зопераню наставаня хоротох шерца и кревових судзинох.
Чичовки мож вариц и печиц, а мож их єсц и сирови, як шалату. Нє треба их чисциц, ялє лєм добре поумивац, бо ше найхасновитши состойки находза под саму лупу.
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Руски християнски календар 2012, бок 260.
- Руски християнски календар 2012, Рецепти за рихтанє чичовкох, бок 261.
- Словнїк руского народного язика II, Нови Сад, 2017, бок 722
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Čičoka, sr.wikipedia.org
- Lekovita čičoka: Kada se sadi, a kako se čuva?, agroklub.rs
- Zašto lekari savetuju da jedemo čičoku?, agromedia.rs
Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ „Gobotany”, Discover thousands of New England plants
- ↑ „Plantea”, Čičoka (Helianthus tuberosus)
- ↑ Helianthus tuberosus, Missouri Botanical Garden, Gardening Help