Чисцец
| Чисцец | |
|---|---|
 | |
| Наукова класификация | |
| Царство:
Тип: Класа: Ряд: Фамилия: Подфамилия: Род: Файта: |
Plantae
Magnoliophyta Mаgnoliopsida Lamiales Lamiaceae Lamioideae Stachys S. atherocalyx |
| Биномне мено | |
Stachys atherocalyx
K.Koch | |
Чисцец (лат. Stachys palustris, серб. чистац, рсй. чистец, укр. чистець, поль. сzyściec) – общеславянска назва; у народзе чисцец познати и под меном коньска пахнячка, дзе меновнїку „пахнячкаˮ додати прикметнїк „коньскиˮ зоз значеньом – „нєправиˮ. Дараз ше крави напасало по сцернянкох, та и млєко пахло на чисцец, а пчоларе пущали пчоли на чисцец. Даєдни рошлїни з тоту назву „ошлєбодзую од чарохˮ, чисца крев и под.
Опис
[ушориц | ушор жридло]Чисцец єднорочна рошлїна висока коло 30 центи, рошнє до горе, алє може буц и цагаца. Стебелко ценке, розконарене, голе и у споднєй часци з ридкима мохотками. Лїсце видлужено елиптичне, дугоке 2,5-5 центи, ценке, жовтожелєне; у штредку стебла найвекше, з векшей часци шедзаце. Квитки блядожовти або ище частейше билей фарби, ґруповани до круга, вельки коло 1 цм; сподня ґамбочка квитку кус длугша од верхнєй. Квитнє влєце, а рошнє у горских предїлох, як и коровче у жице кед лєто сушне на сцернянкох, потим у кромпльох и других шацох. Пре интензивну аґротехнїку, вше є ридше коровче. Люби сушни и шлюнковити, карбонатни жеми, та ше прето зявює (у ровнїни найчастейше) коло гайзибанских драгох.
Прикмети - Чисцец отровни пре даєдни алкалоїди, та му нє место у покарми за статок. Ма и лїковити прикмети, а як и велї усточково рошлїни, добра є паша за пчоли. Познати чисцецов мед.
Состав - Над'жемна часц рошлїни ма у себе бетаїнски деривати - стахидрин, бетоницин, турицин, триґонелин. Окрем того, ма колину, алантоїну, як и танину, смоли, етеричного олєю, аскорбинскей квашнїни (0,085%) и орґански квашнїни. У нашеню чисцецу пранайдзени масни олєй (28,15%).
Продукция етеричного олєю з квиткох виноши 0,05%. У сухих квиткох, лїсцу и горнєй часци рошлїни єст 0,08% етеричного олєю, а у швижих - 0,23-0,38%.
Загроженосц и защита файти – Як файта з барз огранїченим розпресцераньом у Сербиї, у Правилнїку о преглашеню и защити строго защицених и защицених дзивих файтох рошлїнох, животиньох и печаркох видвоєна є як защицена файта.
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 33, 60
- Словнїк руского народного язика II, Нови Сад 2017, б. 721
- Grlić, Lj., Samoniklo jestivo bilje, Zagreb 1980.
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Močvarni čistac. Vikipedija na hrvatskom jezku, hr.wikipedia.org
- Čistac jednogodišnji. AgroVodič, agrovodic.com