Прейдз на змист

Чарлс Дарвин

Материял зоз Википедиї
Чарлс Дарвин
Чарлс Дарвин 1869.
Особни податки
Датум народзеня 12. фебруар 1809.
Место народзеня Зєдинєне Кральовство, Шрузбери
Датум шмерци 19. април 1882. (73 р.)
Место шмерци Даун, Зєдинєне Кральовство
Образованє Христов коледж,

University of Edinburgh Medical School, Shrewsbury School, Универзитет у Единбурґу

Потпис 

Чарлс Роберт Дарвин (анґл. Charles Darwin; Шрузбери, 12. фебруар 1809 — Даун, 19. април 1882) бул британски биолоґ, природняк и ґеолоґ,[1]хтори поставел фундаменти модерней теориї еволуциї по хторей ше шицки животни форми розвиваю на способ природней селекциї.[2]Вон утвердзел же шицки животни файти настали у цеку часу зоз заєднїцкого предка, и у заєднїцкей публикациї з Алфредом Раселом Валасом уведол свою наукову теорию же тот модел конареня еволуциї настал з процесу хтори вон наволал природна селекция, у хторим борба за обстоянє мала подобни ефект як штучна селекция хтора ше применює при селективним одховйованю.

Чарлс Дарвин обявел свою теорию еволуциї з прешвечлїву евиденцию у своєй кнїжки o походзеню файтох 1859. року, превозиходзаци наукове одбиванє давнєйших концептох трансмутациї файтох.[3] По 1870-и, наукова заєднїца и значна часц явносци прилапели еволуцию як факт. Медзитим, велї фаворизовали алтернативни толкованя и аж после зявеня модерней еволуцийней синтези у периодзе од 1930-их по 1950-и витворени ширши консензус у хторим природна селекция основни механїзем еволуциї. [4] У модификованей форми, Дарвиново науково одкрице то зєдинююца теория наукох о животу, хтора толкує рижнородносц живота.

Дарвиново вчасне интересованє за природу приведло до занєдзбованя медицинского образованя на универзитету у Единбурґу, место того ше анґажовал у виглєдованю морских безпохребцинарох. Студиї на универзитету у Кембриджу (Христов коледж) змоцнєли його страсц за природнима науками.[5] Його пейцрочне путованє на ХМС Биґлу установело го як еминентного ґеолоґа чийо обсервациї и теориї потримовали Чарлс Лаєлово униформистични идеї, а з обявйованьом журнала путованя здобул славу популарного автора.[6]

Заинтриґовани з ґеоґрафску дистрибуцию дзивих животиньох и фосилох хтори назберал под час путованя, Дарвин почал з детальнима випитованями и 1838. року формовал теорию природней селекциї. Гоч вон дискутовал о своїх идейох з даскелїма природняками, його екстензивни виглєдованя поглєдовали час и його ґеолоґийна робота доставала приоритет. Вон писал свою теорию 1858. року кед од Алфреда Расела Валаса достал есей з хторим описана иста идея, цо порушало нєпоштредну заєднїцку публикацию їх теорийох. Дарвинова робота установела еволуционерне нашлїдзованє з модификацию як доминантно наукове толкованє диверзификациї у природи. Року 1871 виучовал людску еволуцию и полни вибор у роботи The Descent of Man, and Selection in Relation to Sex, за чим шлїдзела робота The Expression of the Emotions in Man and Animals (1872). Його виглєдованє рошлїнох обявени у сериї кнїжкох, и у його конєчней кнїжки, The Formation of Vegetable Mould, through the Actions of Worms (1881), у хторей виучовал хлїсти и їх уплїв на жем.[7]

Дарвина ше трима за єдного з найуплївнєйших особох у людскей историї,[8] и дата му почесц же є поховани у Вестминстерскей опатиї.[9]

Литература

[ушориц | ушор жридло]
  • Balfour, J. H. (11 May 1882). „Obituary Notice of Charles Robert Darwin”. Transactions & Proceedings of the Botanical Society of Edinburgh (14): 284–298.
  • Bannister, Robert C. (1989). Social Darwinism: Science and Myth in Anglo-American Social Thought.. Philadelphia: Temple University Press.
  • Coyne, Jerry A. (2009). Why Evolution is True Oxford: University Press Oxford University Press. бок 17. ISBN 9780199230846.In The Origin, Darwin provided an alternative hypothesis for the development, diversification, and design of life. Much of that book presents evidence that not only supports evolution, but at the same time refutes creationism. In Darwin's day, the evidence for his theories was compelling, but not completely decisive.

Вонкашнї вязи

[ушориц | ушор жридло]
  • Darwin Literature, Змист (по поглавйох), можлївосц преглєдованя Дарвинових текстох

Референци

[ушориц | ушор жридло]
  1. Desmond, Adrian; Moore, James; Browne, Janet (2004). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford, England: Oxford University Press. doi: 10.1093/ref:odnb/7176
  2. Larson 2004, бок 79–111 Evolution: The Remarkable History of a Scientific Theory Modern Library.
  3. Coyne, Jerry A. (2009). Why Evolution is True  Oxford: Oxford University Press бок 17
  4. Bowler, Peter J. (2003). Evolution: The History of an Idea (3rd вид. бок 178–179, 338, 347). University of California Press.
  5. Leff, David (2000) „AboutDarwin.com” (2000–2008 вид.).
  6. Desmond, Adrian; Moore, James (1991). Darwin London: Michael Joseph, Penguin Group.
  7. Freeman, R. B. (1977). The Works of Charles Darwin: An Annotated Bibliographical Handlist Folkestone: Wm Dawson & Sons Ltd.
  8. „Special feature: Darwin 200”. New Scientist.
  9. „Westminster Abbey» Charles Darwin” Westminster Abbey» Home. 2. 1. 2016.