Прейдз на змист

Цитисус

Материял зоз Википедиї
Цитисус
Наукова класификация
ЦарствоPlantae
ДивизияTracheophyta
КласаMagnoliopsida
РядFabales
ФамилияFabaceae
ПодфамилияFaboideae
ТрибусGenisteae
РодCytisus Desf. (1798).

Цитисус (лат. Cytisus, горв. zanovjet) то род рошлїнох зоз фамилиї маунаркох (Fabaceae), розширени є такповесц по цалим швеце.[1] Род облапя коло 27 файти.[2] Цитисус спада до вичножелєних рошлїнох,[3] познати є по своїх розкошних кветох найчастейше жовтей фарби хтори прекриваю длуги еластични конарчки на яр и вчас влєце. Квитки ше зявюю як густи ґиризди, закриваю конарчки и правя слику хтора здогадує на „жовти хмарки”. Окрем жовтих, єст червени, били и целово вариянти и так оможлївюю прилагодзованє за рижнородни декорациї.[4]

Биолоґийни опис

[ушориц | ушор жридло]

Цитисус черяк, ридко мале древко, лїсцопадне, ридко вичножелєне, аж може буц и церньовите. Фотермия зменююца. Лїсцочка тройнїсти, ридко зведзени на єден лїсток, мали су и узки або их нєт.

Квети длугоки 2-3 центи, мохоткасти, жовти, били, ридко лилово або целово, пазухови, ґириздасти або у главкох на концох младнїка. Погарик квитку цивкасти, дзвонасти або тевчирасти, вельо длугши як ширши, ясно двоустови, длугоки 10-15 милиметри; лїстки кветох мегки, длугши од криделка, звичайно зарезани при верху. Маю 10 прашнїки, зроснути до цивки, тлучок шедзаци, а квети маю окремни приємни пах хтори ше около шири.

Квет у форми метолки дизайновани так же накадзи пчолка на ньго злєци, прашнїки, напнуто спущени под калапчком лїсцочка, такой ше нагло випросца, дотхню пчолку од сподку и прекрию єй мохоткави брущок зоз поленом. Кед рошлїна преквитнє, формую ше длуговасти капсули мауни, а узрети ше отвераю зоз 1-2 або вецей нашеньками. Нашенько покрутковей форми, ровне и блїщаце. Древо ридко васкуларне або персценясте, зоз цифру, менєй або вецей подзелєне на нєясни контури, жовкасто-кафовкасти. Рочни персценї мож ясно видзиц. Судзинки видлїви зоз голим оком. Розлики у структури древа медзи поєдинима файтами роду мали.

Розмножованє и отримованє

[ушориц | ушор жридло]

Цитисус ше розмножує з нашеньком на яр после стратификациї под шнїгом у фебруаре, алє ше може розмножовац и зоз желєнима младнїками и каламеньом.

Квети розквитнутого цитисуса

Цитисус рошлїна о хторей ше нє треба вельо старац. Преферує слунковити места и толерантна є на розлични условия глїни, уключуюци и нєплодну и писковиту глїну. Залївац ю треба умерено, нє подноши вельо води. Кед же ма добру дренажу, цо значне за єй роснуце, лєпше напредує. Рошлїна одпорна на сушу, так же є идеална за слунковити и сухи локациї.

Розширеносц

[ушориц | ушор жридло]

Цитисус вичножелєна рошлїна хтора розширена у Европи, сиверозаходней Африки (уключуюци Макаронезию), Турскей, заходних Зєдинєних Америцких Державох и южней Канади [1]. Находзи ше коло лєсох односно лєсових окраїскох и горох або коло побережних черякох и пасовискох, а мож го обачиц и там дзе подруча запущени або затаращени.[1].

Етимолоґия

[ушориц | ушор жридло]

Слово походзи зоз старопольского слова zanowiec, а виведзене є зоз злучнїка za nova „на нови (мешац)“, з оглядом на час кеди ше рошлїна збера за медицински потреби.

Значенє и хаснованє

[ушориц | ушор жридло]

Значне число файтох ше хаснує за:

• Рижнородни прекрасни декорациї.

• Цитисус мож хасновац и як єдло (заменка за кафу або присмачки), алє треба з ню поступиц осторжно, пре присуство алкалоїду хтори може спричинїц трованє. [2].

• Древо ма релативно високи механїчни прикмети: декоративну текстуру и красну природну офарбеносц. Медзитим, пре мале стебло, хаснує ше лєм за дробни ручни виробки.

• Рошлїна ма украсну, декоративну вредносц, окреме у периодзе док квитнє вчас на яр або влєце; хаснує ше за садзенє у заградкох и паркох, поєдинєчно, у ґрупох комбиновано зоз другима рошлїнами. Файти хтори нїзки, успишно рошню у каменярох; жимжелєни файти ше пестує у пластенїкох; тоти цо квитню вчас на яр хаснує ше за рижни декорациї.

• Ма у себе алкалоїд цитизин, хтори звекшує кревни прицисок и стимулує диханє, так же ше даєдни файти цитисуса хаснує у медицини.

• Цитисус ше хаснує и за статкову покарму.

Били цитисус (Cytisus supranubius )
  • Cytisus absinthioides Janka
  • Cytisus acutangulus Jaub. & Spach
  • Cytisus aeolicus Guss. ex Lindl.
  • Cytisus agnipilus Velen.
  • Cytisus albus Hacq., bijeli zanovjet
  • Cytisus anatolicus (Güner) Vural
  • Cytisus angulatus (Linnaeus) Boiss. ex Spach
  • Cytisus arboreus (Desf.) DC.
  • Cytisus ardoinoi E.Fourn.
  • Cytisus austria

Литература

[ушориц | ушор жридло]
  • DK, Biljke i cveće, Veliki ilustorvani vodić, Mladinska knjiga2006, Beograd, бок 167 и 560

Вонкашня вяза

[ушориц | ушор жридло]

Референци

[ушориц | ушор жридло]
  1. 1,0 1,1 1,2 Cytisus Desf". Plants of the World Online. Botanic Gardens, Kew. Retrieved 6 August 2025.
  2. RHS A–Z encyclopedia of garden plants. United Kingdom: Dorling Kindersley. 2008. p. 1136. ISBN 978-1405332965.
  3. Cytisus × beanii". RHS. Retrieved 5 May 2020
  4. Products meeting the search criteria