Церковни ювилей
Церковни ювилей або ювилейни рок (хебр.jobel: труба, рог) то окремни период, звичайно период єдного або двох церковних рокох, одредзени зоз повелю або грамоту папи (Святого отца).
Порядни ювилей ше звичайно слави кажди 25 роки [1] алє папа може принєсц декрет и о позарядовим ювилею, як цо то Ювилей милосердия (лат.: Iubilaeum Extraordinarium Misericordiae, 08.12.2015—20.11.2016.[2] або наприклад ювилей Рок пошвецени животу (21.11.2014—02.02.2016), односно ювилей на славу монахом. Медзи значнєйшима ювелиями и Вельки ювилей 2000-ого року постояня християнства. Значни ювилей будзе и 2033. року, а теди ше будзе славиц 2000 роки од Исусових церпеньох и його воскресеня[3].
Заходни християнє традицию славеня ювилейного року почали 1300-го року кед папа Бонифациє VIII запровадзел славенє ювилею кажди 25 або 50 роки и додатного ювилею кед ше укаже потреба. Католїцки ювилей у латинских церквох (римокатолїцких церквох) подрозумює и паломнїцтво до святих местох, звичайно до Риму.
Значенє святого року
[ушориц | ушор жридло]У християнскей традициї святи рок значи час над'звичайного помилованя, помиреня, пребаченя грихох и обновйованє одношеня з Богом и зоз ближнїма. Ювилей то поволанка каждому вирному на обраценє шерца, на дїла милосердия и интензивнєйше участвованє у сакраменталним живоце, окреме у святей тайни покаяня - споведзи.
Ювилейни рок дава вирним можлївосц доставаня подполного одпусту за дочасни кари як пошлїдки грихох, под обичнима условиями. Спрам церковней традициї, одпуст то ошлєбодзенє од дочасовей кари за грихи хтори уж одпущени у святей тайни покаяня - споведзи. Же би вирни достал подполни одпуст, треба сполнїц шлїдуюци условия:
- Свята тайна покаяня - споведз (пред або нєодлуга после паломнїцтва ґу святим дзвером або други ювилейни побожносци).
- Свята причасц (по можлївосци на дзень паломнїцтва).
- Молитва на намиренє святийшого Отца (Отче наш, Богородице Дїво, Вирую).
- Одруцованє каждей навязаносци на грих, та и на лєгки грих.
У християнскей традициї, ювилей або святи рок то рок пребаченя грихох, рок миреня медзи процивнїками.
История
[ушориц | ушор жридло]Перши християнски ювилей
[ушориц | ушор жридло]Зочени зоз велькима бриґами после войнох и хоротох як цо то чума, тисячи паломнїки пришли до Риму на Крачун 1299. року. Кардинал Дякомо Ґаетани Стефанески, совитнїк папи Бонифация VIII и зачатнїк розправи о першим християнским ювилею, зазначел же коренї тей подїї у пребаченю и милосердию хтори дати паломнїком сто роки скорей[4].
Дня 22.02.1300. року Бонифациє VIII обявел декрет Antiquorum habet fida relatio [5] у хторим допущел подполне пребаченє грихох тим цо виполнюю одредзени условия. Тоти условия то споведз и нащива базилики святого Петра и святого Павла у Риме.
Слово ювилей нє написане у декрету. Папа у декрету пише о преслави хтора ше отримує кажди 100 роки, алє писателє, римски и иножемни, тот рок описали як annus jubileus (латинска назва за святи рок), так же назва ювилей прилапена як урядова.
Ювилеї у XX вику
[ушориц | ушор жридло]У двацетим вику, ювилей преславени 1925. року, кед у нащиви Риму, медзи паломнїками Крижевского владичества були и паломнїки зоз Руского Керестура, а тиж и паломнїки зоз Прешовского владичества. Шицких предводзел владика Дионизий Няради[6].
Шлїдуюци ювилейни рок бул 1933. (1900 роки од Исусового страданя и воскреснуца), потим 1950. рок, 1966, 1975, 1983, 2000.
Ювилейни 2025. рок
[ушориц | ушор жридло]Ювилейни 2025. рок под назву Паломнїки надїї почал 24. децембра 2025. року з нагоди 1700 рокох Никейского собору (325. року н. е.) и на тот дзень отворени дзвери у штирох главних римских базиликох:
- • Базилика святого Петра
- • Базилика святого Йоана
- • Базилика Богородици
- • Базилика святого Павла
Дзвери базиликох у Риме були того дня отворени, а док ше нє заварли, цо було 06. януара 2026. року, нашивели их коло 33 милиони паломнїки. Тото цо найхарактеристичнєйше коло отвераня и завераня дзверох базилики то одмурованє и замурованє „святих дзверох” зоз бетоном. Скорей ше при тей подїї хасновало стриберни млаток за лупанє по бетону же би ше дзвери могли отвориц. Понеже при тей роботи и преходнїки були покалїчени, така пракса напущена. Од 2000-го року обряд поєдноставени, односно дзвери ше отвераю и завераю зоз руками.
Католїцки парохиї ширцом швета окончую обряд отвераня и завераня „святих дзверох” же би прияли парохиянох хтори нє маю можлївосц пойсц до Риму. Дзвери тих парохийох маю подполно исту святу улогу як и святи дзвери у Риме.
„Ювилей ше нє означує на чесц и славу поєдинца, вецей поєдинцох, алє цалого народу Божого. На ювилей нас Бог поволує дац нам живот, дац нам вельо шицкого, и же би зме тоту милосц прешлїдзовали другим.”[7]
Литература
[ушориц | ушор жридло]• Олена Папуґа, Руски християнски календар 2026, „Дзвери милосердия отворели велї грекокатолїки”, боки 115—124
• Олена Папуґа, НВУ Руске Слово, „Велї грекокатолїки були паломнїки надїї”, 6. фебруар2026.рок, бок 28
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- PAPA FRANJO OTVORIO SVETA VRATA ZA POČETAK JUBILEJSKE 2025. SVETE GODINE, krizevacka-eparhija.com
- Šta znači Sveta godina 2025.?, dw.com/hr
- Šta je sveta godina, jubilej koji je katolicima veoma važan, eupravozato.mondo.rs
Референци:
[ушориц | ушор жридло]- ↑ Alerić Marko: Značenje riječi jubilej , Objavljeno 13. studenoga 2019, hkm.hr) , алє Папа може принєсц декрет и о позарядовим ювилею, як цо то Ювилей милосердия (лат.: Iubilaeum Extraordinarium Misericordiae, 08.12.2015—20.11.2016.
- ↑ Pope Francis Predicts Short Papacy, Announces Jubilee Year Of Mercy, Mar 13,2015)
- ↑ Svečano otvorena Jubilejska odina 2025. U Zadarskoj nadbiskupiji, zadarskanadbiskupija.hr Preuzeto 1. siječnja 2025.
- ↑ Herbermann, Charles, ed. (1913). Holy_Year_of_Jubilee, Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company.
- ↑ "The Jubilee Bull of Boniface VIII". Facsimile Finder
- ↑ Преподаванє о Ювилейним 1925. року, др. Даниел Черни (Словацки историйни институт у Риме)
- ↑ Perić, Ratko. 1997. Jubilej u znaku života.Bogoslovska smotra, 67(2–3): 378