Хлєбовка
Хлєбовка (серб. салвета; всл. chľebovkа) штириуглови ручнїчок за пакованє єдзеня звичайно кед ше ишло на польо, уцеранє судзини и под. Найчастейше ше ю хасновало за прикриванє цеста хторе замишене на хлєб, так же ше ю преруцело прейґ рачкох же би ше нє забрудзела од цеста, алє и же би ше цесто нє сушело.
Хлєбовки ше ткало так же ше предзу кладло до бранки, кажде прамячко до окремней прегради. Потим ше кажду нїтку завязало за окремну палїчку на навою кроснох. Єдна жена ровномирно зацаговала предзу, друга осторожнє окруцала навой, а треца з помоцу бранки унапрямовала ширину и контроловала ровномирносц накруцованя предзи.
Хлєбовки ше ткало зоз грубей предзи. Основа зоз коноповей цверни, а уток могол буц зоз памуку хтори ше волало памута, лєбо зоз конопи. Ширина платна була 7 по 12 пасма; за ручнїки 7 по 8, за партки и сламячи 10, а за хлєбовки 12 пасма.
До хлєбовкох ше ткало и рижни мустри, звичайно з памути червеней лєбо белавей фарби. То були рижни грубши або ценши смужки, або тоти украси мали форму розмариї, клаша итд.
Хлєбовку даєдни ґаздинї познєйше волали и ручнїчок.
Ґалерия
[ушориц | ушор жридло]-
Хлєбовки, ручнїчки з домашнього тканого платна. -
Хлєбовка зоз мустру -
Хлєбовка ткана зоз мустру до клаша або на розмарию -
Хлєбовка ткана зоз зложеншу мустру з червеней памути -
Мустра на хлєбовки зоз белавей памути. -
Хлєбовки, индустрийне платно, (цаганка з ройточками) -
Червени памут за тканє мустрох.
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 670.
- Медєши, Любомир, Руска традиция, Нови Сад 2007, б. 257-258.