Филарет Колеса

Филарет Колеса
Особни податки
Датум народзеня	17. юлий 1871.
Место народзеня	Татарска, тераз Пищани, Львовска обласц
Датум упокоєня	03. марца 1947.
Место упокоєня	Львов, Україна
Професия	антрополоґ, музиколоґ педаґоґ, етноґраф, литератуни критичар
Наукова робота у обласци	музиколоґиї, фолклористики, компонованя, етноґрафиї, филолоґиї
Заняти у	Львовски национални универзитет Ивана Франка
Наукови ступень	професор, академик
Потпис	Filaret Kolessa

Филарет Колеса (17. юлий 1871 – 3. марец 1947.) народзени у валалє Татарска (Заходна Україна, тераз Пищани, Стрийски реон - львовска обласц). Українско-совєтски етноґраф, фолклориста, композитор, музиколоґ и познаватель литератури. Полноправни член Научного дружтва мена Т. Шевченка (од 1909), ВУАС (од 1929). Посланїк Верховней ради Українскей ССР. Снователь українскей етноґрафскей музиколоґиї. Од 1891-1892. студирал на Универзитету у Бечу, окреме нащивйовал едукативни курси предаваньох о гармониї при познатому нємецкому композиторови Антонови Брукнерови. Року 1896. дипломовал на Универзитету у Львове.

Музичне образованє

Уж у дзецинстве полюбел шпиванє и музику вообче. Вельки уплїв на музичним и фолклорним полю и заинтересовансоц на младого Филарета Колеса мал його старши брат – Колеса Иван Михайлович. Окреме го познєйше одушевйовала музична творчосц композитора и музиколоґа Миколи Лисенка, под чиїм уплївом ище вецей записовал, нє лєм народни шпиванки у своїм валалє и окруженю, алє и хорски композициї, як и вокални писнї аранжовани за рижни асамбли. (М. Лисенко у своїм опусу ма и даскельо руски шпиванки обробени за мишани хор. Тоти його композициї були часто на шпивацким репертоаре наших руских хорох). По законченю студийох постал професор у Львове, познєйше и на универзитету, директор Державного музею етноґрафиї у Львовe (од 1940), шеф оддїла у Львове Института за историю уметносци, фолклор и етноґрафию Академиї наукох Українскей ССР (од 1940). Учашнїк медзинародних конґресох фолклористох, музиколоґох и филолоґох (Прага, Варшава, Беч, Антверпен итд.).

Зазберовач нродних писньох и мелоґраф

Попри велїх и дружтвених обовязкох и далєй зазберовал и записовал народни музични скарб. Особлїво го интересовали українски народни писнї такв. Думи, котрим пошвецел даскельо теорийни роботи-трактати. На поволанку Лесї Українки и єй супруга Климнета Квитки, вон 1908. року одпутовал до Восточней України, дзе з помоцу фоноґрафа (предходнїк нєшкайшого маґнетофона) записал вельке число Думох од народних шпивачох- кобзарох (кобзаре - народни шпиваче зоз провадзеньом инструмнета бандура)

Тоти нотни записи постали його основа капиталней роботи – зборнїка Мелодiї українських дум и цалей сериї теорийних студийох. З роботу українских Думох здобул 1918. року докторат славянскей филолоґиї на Бечским Универзитету. Проучавал ритем, мелодию, метрику и други елементи народних писньох реґиона Ґалициї, Волиниї и Лемкох. Компоновал велї композициї рижних формох а поготов и у народним духу.

Записовач Руских писньох у Бачкей

Фиалрет Колеса бул перши записовач мелодийох народних писньох бачванских Руснацох. Року 1923. у Ужгородзе видал зборнїк Народнi пiснi пiвденного Пидкарпаття у котрим вєдно, зоз Закарпатскей України и Пряшовщини, обявел и штири шпиванки зоз Бачкей и їх мелодиї хтори предходно уж записал Володимир Гнатюк. Тиж у Ужгородзе 1938. року, Ф. Колеса видал други зборнїк народних писньох Народнi писнi Пiдкарпатської Русi.Тиж и до того зборнїка уписани даскельо руски писнї зоз Бачкей и їх мелодиї хтори записал од нашого писателя и визначного церковного дїяча Гавриїла Костелнїка.

Крипта фамелиї Филарета М. Колеса, (фолклориста, музиколоґ, композитор, литературни науковец, академик).

Пре тоти факти, мож повесц же Филарет Колеса основоположнїк музичней фолклористики Руснацох на тлу тедишнєй Югославиї.

Награди

Фиалрет Колеса добитнїк велїх наградох за свойо нєвичерпни витирвали усиловносци и визначни роботи. Наградзени є зоз рижнима припознанями и високима наградами а найвизначнєйша то: Орден Трудового Красного Знамени.

Умар 3. марца 1947. у 75. року у Львове. Поховани є на фамелийним Личаковским теметове, улїца Мечникова 33, (польо 78).

Литература

• Шуст Я. I. Ф. М. Колесса. — Київ, 1955.
• Грица С. Й. Фольклористична діяльність Ф. М. Колесси, в кн.: Колесса Ф. М., Мелодії українських народних дум. — Київ, 1969.
• Дзвони, християнски часопис, юлий 1994. рок, бок 12.

Вонкашня вяза

• Народни и авторски композициї Завод за културу войводянских Руснацох, zavod.rs
• Филарет М.Колеса pisnji.org.ua
• Філарет Колесса – засновник українського етнографічного музикознавства dyvys.info