Ферко Пап-Радванї
Ферко Пап-Радванї | |
---|---|
Народзени | 27. фебруара 1848. |
Умар | забити 9. септембра 1886 (38) |
Державянство | австроугорске |
Язик творох | руски |
Школа | Основна школа у Бач Керестуре |
Период твореня | 1866—1886. |
Поховани | На теметове у Руским Керестуре |
Ферко Пап-Радванї (*27. фебруар 1848—†9. септембeр 1886), керестурски предняк хтори основал валалску Читальню, Шпор-касу и Керестурску задруґу за одводньованє и хтори вельо робел на просвищованю парастох у валалє.
Филантропска робота
[ушориц | ушор жридло]Ферко Пап-Радванї народзени у Руским Керестуре 27. фебруара 1848. року од оца Дюри и мацери Гелени родз. Корпаш. Ферко ше повинчал зоз Ержу родз. Гербут 17. септембра 1866. року а у малженстве мали вельочислену фамелию: синох Дюру и Денчия, як и дзивчата Марю, Ганю, Ирину, Мелану и Илю. У живоце свойого валалу 70-80-тих рокох XIX вику Ферко ше розликовал од других селянох, ґу хторим и сам припадал, по своєй природней надареносци, по образованосци и начитаносци, по гуманосци хтора вше глєдала способи як помогнуц свойому валалу, валалчаном, та и тим найхудобнєйшим, же би свой живот материялно и духовно збогацели.
У Руским Керестуре 70-их рокох (XIX вику) окончена комасация (збиванє жеми) и сеґреґация (претворйованє пасовискох до обрабяцих поверхносцох). Сеґреґация моцно потрафела худобнєйших парастох, бо нє могли напасац свой статок на пажици, а нє могли анї купиц жем, котра ше предавала на лицитациї. То приведло до нємирох у Керестуре: худобни парасти ше побунєли 1873. року процив валалских власцох.
По оконченей комасациї 1876. року Ферко Пап-Радванї бул найаґилнєйши инициятор у валалє же би ше по хотаре почали копац ярки хтори буду одводзиц воду зоз польох. Бул то початок роботи Ферка Пап-Радваня на снованю Бегельского дружтва. У хотаре було вельо роботи, бо два трецини поверхносци хотара було стайомнє загрожено зос водами. цо бул свойофайтови початок Керестурскей задруґи за одводньованє. Намагал ше же би у копаню тих яркох участвовали шицки валалчанє зрозмирно кельо маю жеми у хотаре, а саму роботу би по його планох окончовали тоти найхудобнєйши хтори би себе на тот способ могли заробиц найосновнєйши средства за живот. Вон орґанизовал велїх людзох же би спущовали воду до Старого беґелю и то бул початок Керестурскей задруґи за одводньованє.
Ферко бул процивнїк намаганя валалских ґаздох же би ше валалски пажици подзелєли.
Просвищованє валалчанох
[ушориц | ушор жридло]Вєдно зоз учительом Михалом Джуньом Ферко Пап-Радванї основал у Руским Керестуре, у приватней хижи Ердельових, Читальню 1876. року и Шпор-касу. У тей читальнї ше вечарами, окреме у жимушнїм чаше, сходзели селянє и млади и читали, дискутовали о польопривреди, слухали рижни преподаваня. Як преподавач виступал и сам Ферко. Три його преподаваня отримани у Читальнї 1878. року видруковани у Руским календаре за 1923. и 1924. рок. З нїх ше добре видзи Феркова животна филозофия, його знанє и намаганя. Доказовал же ше Руснаци у валалє лєм теди годни отримац кед зоз заєднїцкима моцами буду сновац дружтва и институциї хтори помогню просперитет цалого валалу. Окреме ценєл вредних людзох а за лєнївих твердзел же су як паразити. Наглашовал же вецей нє мож так обрабяц жем як ше скорей обрабяло, алє ше треба цо вецей упатрац на Нємцох и од нїх преберац шицко цо позитивне и хасновите. Ферко роками служел у Швабох у Филїпове и свойо искуства сцел пренєсц на своїх валалчанох. Наглашовал же жем, кед ше погної, з исту роботу даскельо раз вецей заплаци. Прето нєобходно жем цо вецей и цо частейше гноїц.
Така читальня постояла 8 роки, та мож вериц же охабела шлїд у знаню при людзох и спознаню о вше векшей потреби у здобуваню знаньох, лєпшей орґанизованосци и медзисобней допомоги.
Траґични конєц живота
[ушориц | ушор жридло]Феркова животна девиза же "и слуга може постац ґазда, кед вецей научи", нє пачела ше валалским ґаздом. Так по розказу валалских ґаздох, або найуплївнєйших медзи нїма, Ферко Пап-Радванї бул забити-заштрелєни у своєй загради 9. септембра 1886. року. Забойнїк, т. є. налоґодавец нїґда нє бул явно меновани и осудзени.
Ферко Пап-Радванї настрадал релативно млади, мал лєм 38 роки. За собу зохабел седмеро дзеци, найстарше дзецко мало 15, а наймладше 2 роки. Хлапцох, як найлєпших школярох керестурскей школи, вишколовал Широтни стол – Дюру за будовательного инженєра и ґеометра, а Денчия за тарґовца. Дзивчата ше поодавали: Маря до Шарика, Ганя до Малацки, Ирина до Мишки (Раца), Мелана до Митї (Надя) и Иля до Брундзи.
По шмерци Ферка Пап-Радваня у Керестуре помали замарли або сцихшани акциї и дїла хтори вон започал: Читальня престала зоз роботу, (обновена є аж 1906), Шпор-каса тиж престала з роботу.
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Тамаш, др Юлиян, "Ферко Пап-Радванї (1848-1886)", Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 396.
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Ферко Пап-Радвань:Основанє бачкерестурского дружтва за подпомаганє и чуванє у керестурскей Читальнї, Руски календар за южно-славяньских Русинох на прости рок 1923, бок 119
- Ферко Пап-Радвань:Яким способом найскорей получиме серенчу? Руски календар за южно-славяньских Русинох на прости рок 1923, бок 120
- Ферко Пап-Радвань:Нашо обичаї, Руски календар за южно-славяньских Русинох на преступни рок 1924, бок 117