Тарки
| Царство: | Plantae |
| Кладус: | Tracheophytes |
| Кладус: | Angiospermae |
| Кладус: | Eudicotidae |
| Кладус: | Rosids |
| Шор: | Rosales |
| Фамелия: | Rosaceae |
| Род: | Prunus |
| Подрод: | Prunus subg. Prunus |
| Секция: | Prunus sect. Prunus |
| Файта: | P. spinosa |
| Биномне мено | |
|---|---|
Prunus spinosa L. | |
Tарки ж. мн. (єд. тарка) бот. „Prunus spinosa, с. трњине“: Зродзели ше тарки за горами (нар. писня); тарки тиж були лакотки [за дзеци] (ХомаБл 199). Лексема тарка зафиксована и у руснацких валалох Мадярскей. Назва ше хаснує у укр. диял. Словацкей таркы, у вост. слц. tarka, поль. tarka, котре настало од старшого tarnka (Тимко 57, 74, 129).
Опис
[ушориц | ушор жридло]Густо розконарени черяк високи 1-3 (5) m, з округласту коруну и конарами хтори ше закончую зоз церньом (лат. spinosa = церньовити). Лїстки нєвельки, елиптични, з оштрима рубцами. Квитнє у априлу и маю, квитки дробни, били. Плоди белавкасто чарняви, квашни, сцаговаци и аж кед дакус змаржню мож их єсц. У лїсцох єст витамину C, а сушени квитки ше хасную за чай у народней медицини. Тарка важна и за покарму велїх инсектох. Рошнє у скоро цалей Европи и у часцох сиверней Африки.[1][2] Животни вик стеблу коло 40 роки.
Розшеванє и розмножованє
[ушориц | ушор жридло]Розшеванє ше окончує з помоцу инсектох, а розмножованє з нашеня або з веґетативнима часцами рошлїни як цо то корень и стебло.[3]
Хемийни состав
[ушориц | ушор жридло]Тарка зоз хемийних материйох ма:
- Найвецей витамину Ц, потим витамини А, Б1, Б2, Б6, Е
- Угльово гидрати (ґлукозу, фруктозу, сахарозу)
- Фенолни злученїни (антоцияни, танини)
- Орчански квашнїни (яблукову и др)
- Воду
- Минерални материї (натрий, калий, калций, маґнезий, желєзо и фосфор)
- Танини (у плоду и скорки)
- Горки материї (у стеблу и лїсцох ма калию, калцию и флавоноиди, а у плоду ма пектини, яблуковей и цияноводонїчней квашнїни и витамину Ц)
Плод
[ушориц | ушор жридло]Плоди дозреваю вєшенї. Волаю их дзиви шлївки. Маю орґански квашнїни, инвертни цукер и витамин Ц. Пре пектин и танин смак им горки и сцаговацо кваскави. Сладши су аж после перших мразох.
Прерабяю ше до компотох, сокох, мишаней мармелади, вина, палєнки, есенцу и ликерох. Вжиме ше углавним суша, у рерни, на температури око 400 С, и хасную за чаї и компоти.
Ґалерия
[ушориц | ушор жридло]-
Тарки -
Тарчина -
Конар тарки -
Квиток -
Лїсток -
Prunus spinosa, Ртань -
Prunus spinosa, Ртань -
Prunus spinosa, Ртань -
Prunus spinosa, Ртань -
Prunus spinosa, Ртань -
Prunus spinosa, Ртань
-
Prunus spinosa, Ртань -
Prunus spinosa, Ртань -
Prunus spinosa, квитки
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Grlić,Lj. Samoniklo jestivo bilje,Zagreb 1980.
- Lukas,R. Tajne kineskih travara, kineski recepti-naše trave, Beograd 1987., str.33
Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ Rushforth, K.: Trees of Britain and Europe. Collins. 1999. ISBN 978-0-00-220013-4.
- ↑ Den Virtuella Floran: Prunus spinosa
- ↑ Šilić, Čedomil. (1990).Atlas drveća i grmlja (4. изд.). Sarajevo [etc.]: Svjetlost [etc.] ISBN 9788601025547. OCLC 456653015
