Прейдз на змист

Такт (музика)

Материял зоз Википедиї

Такт (франц. mesure, анґл. bar, ит. misura, нєм. Takt) [1] то найменша часц музичней композициї хтора метрично одредзена.

Слово „такт“ (лат. tactus) першираз ше спомина у трактату Адама зоз Фулди 1490. року, и означує период мензуралней ритмичней системи познатей як tactus.

Початок такта вше наглашени. То тактова часц хтора „чежка” и вола ше теза. За ню шлїдзи „лєгка” , нєнаглашена часц такта, вола ше арза.

Сума нотних вредносцох и паузох каждого такта, муши одвитовац файти такта. Напр. такт значи же у каждим такту сума (собир) штири штварцини ноти.

Тактовка, закончуюца смужка и репетиция

[ушориц | ушор жридло]
  • Кед єден такт одвоєни од другого такта, пише ше вертикалну тактову смужку (линию) - тактовку.[2]
  • На концу векших часцох композициї пишу ше два вертикални єднаки тактово смужки.
  • Конєц композициї або єй даєдней часци означує ше зоз вертикалну ценшу и грубшу смужку – закончуюца смужка (сeрб. завршница).
  • Кед жадаме повториц даєден такт або ґрупу тактох, уписуєме початну репетицию.
  • Кед жадаме означиц конєц такта або ґрупу тактох хтори потребно повториц, уписуєме закончуюцу репетицию.

Файти тактох

[ушориц | ушор жридло]

У музики исную вельо файти тактох. Вони ше означую зоз розламку, алє без розламковей смужки. Горнє розламково число – чишлїтель - означує кельо єст тактово часци, док долнє число – менователь– означує на кельо єднаки часци подзелєни такт. Менователь  менує, т.є. одредзує єдинку за чишлєнє. Напр.:

Звучни приклад

* Двоштварцински такт означує ше так: . Чишлїтель указує же такт дводїлни (двочасцови), а менователь: штварцина єдинка за чишлєнє. Звуни и нотни приклад:

* Троштварцински такт означує ше так: . Чишлїтель указує жe такт тродїлни (трочасцови), а менователь штварцина єдинка за чишлєнє. Звучни и нотни приклад: .

* Штироштварцински такт означує ше так: . Чишлїтель указує жe такт штиродїлни (штирочасцови), а менователь штварцина єдинка за чишлєнє. Звучни и нотни приклад: .

  • Штироосмнски такт означує ше так: . Чишлїтель указує же такт штиродїлни, а менователь осмина єдинка за чишлєнє.

* Шейсцосмнски такт означує ше так: (6/8). Чишлїтель указує же такт шейсцдїлни, а менватель осмина єдинка за чишлєнє. Звучни и нотни приклад:

  • Трополовински такт означує ше так: . Чишлїтель указує же такт тродїлни, а менователь половка єдинка за чишлєнє.

Винїмок

[ушориц | ушор жридло]

Предтакт то перши нєподполни такт зоз хторим почина даєдна композиция. У таких случайох на концу композициї лєбо на концу єй першей часци, находзиме тельо часци такта кельо хибя у першим такту.[3] Нотни приклад:

Други способи записованя файти тактох

[ушориц | ушор жридло]

Новши часи допринєсли нови способи записованя файти тактох и записую ше так: чишлїтель – зоз числом, а менователь - место числа упише ше одвитуюца нотна вредносц. Напр.:

  • Двоштварцински такт означує ше и на тот способ
  • Штироштварцински такт , окрем зоз числовима симболами, мож означиц зоз знаком ,
Способи записованя файти тактох (повага на 2 и 4 такт).
  • Двополовински такт 2⁄2 лєбо Alla breve (ит. alla ˈbrɛːve) то познате скраценє ознаки такта. Означує ше зоз вертикалну смужку през букву ,, С “ то еквивалнт числу 2 а мож означиц и так: 20пї.

Дзе и кеди ше уписую файти тактох

[ушориц | ушор жридло]

Файта такта ше уписує на самим початку музичного дїла, такой после ключа и пред'знакох кед их єст. . Можлїве же у цеку композициї придзе до пременки такта, теди ше уписує нову файту такта,

Пременка такта зоз 4-4 time signature.JPG до

односно жадани розламки, напр. , , , итд. Нотни приклад на правим боку:


Приклад пременки тактох у музичней литератури:

Модест Мусорґски, ,,Променада“ зоз дїла „Слики зоз вистави“ (1874. рок).

{ \new PianoStaff << \new Staff << \new voice \relative c'' { \set Score.tempoHideNote = ##t \tempo 4 = 112 \clef treble \key bes \major \time 5/4 g4--_\f^\markup { \bold {Allegro giusto, nel modo russico; senza allegrezza, ma poco sostenuto. } } f-- bes-- c8--( f d4--) \time 6/4 c8--( f d4--) bes-- c-- g-- f-- \time 5/4 <bes, d g>4 <a c f> <bes d bes'> \stemDown <c a'> \stemNeutral <f a d> \time 6/4 \stemDown <c a'> \stemNeutral <f bes d> <d g bes> <e g c> <g, c g'> <a c f> } \new Voice \relative c'' { \time 5/4 s1 s4 \time 6/4 s1. \time 5/4 s2. \stemUp c8^( f d4) \time 6/4 \stemUp c8^( f d4) s1 } >> \new Staff << \clef bass \key bes \major \relative c { \time 5/4 R1*5/4 \time 6/4 R1*6/4 \time 5/4 <g g'>4 <a f'> <g g'> <f f'> <d d'> \time 6/4 <f f'> <bes bes'> <g g'> <c, c'> <e e'> <f f'> } >> >> }
Бела Барток, пременки тактох у композициї :Музика за смиково, удерни инструметни и челесту (1936)

Яки такт може буц

[ушориц | ушор жридло]

Такт може буц:

  • єдноставани (прости) – ма лєм 1 наглашену тактову часц (теза) и 1 або 2 нєнаглашени (арза). Ту спадаю шицки дводїлни и тродїлни такти.
  • Зложени

а) правилни – настсваю зоз комбинованьом-скапчованьом вецей єдноставних тактох до єдного-зложеного, самим тим, таки такт ма вецей наглашени и нєнаглашени тактово часци. Напр. + =

Илустрация мишаного 5/4 такта

б) мишани – пейцдїлни, седемдїлни, дзевецдїлни итд. (5/8, 7/8, 5/4, 7/4 итд.) такти, хтори ше состоя зоз гетероґених метричних групох (напр. два+три, штири+три итд.), зоз наглашеньом вше на перше дуркнуце у каждей ґрупи нотох. Звучни и нотни приклад: .

Мишани 7/4 такт

Таки файти мишаних тактох и з адекватну метрику характеристични у народней-фолклорней музики, поготову балканскей (Сербия, Болгарска, Македония) алє присутни су и у других народох.

Нотни и звучни приклад мишаного 8/8 тката (ґруповани осмини 3+3+2).

Литература

[ушориц | ушор жридло]
  • Шип С. В. Музична форма від звуку до стилю [Текст]: навч. посіб. / С. В. Шип. — К. : Заповіт, 1998. — 368 с. — ISBN 966-7272-21-4 : Б. ц.
  • Taktarten Файти тактох (язик: нємецки)
  • Heckmann H. Der Takt in der Musiklehre des 17. Jh. // Archiv fur Musikwissenschaft X (1953)
  • Dahlhaus C. Zur Entstehung des modernen Taktsystems im 17. Jahrhundert // Archiv für Musikwissenschaft 18 (1961), 223—240.

Вонкашня вяза

[ушориц | ушор жридло]
Такт (музика) на Викимедиї

Референци

[ушориц | ушор жридло]
  1. ↑ Cone, Edward T. (1968). Musical Form and Musical Performance. ISBN 0-393-09767-6
  2. ↑ Радивој Лазић - Властимир Перичић, Основи теорије музике
  3. ↑ Maiello, Anthony Joseph; Bullock, Jack; and Clark, Larry (1996). Conducting: A Hands-on Approach, p.95. Alfred Music. ISBN 9781576234532.
Превьате зоз "https://rsk.wikipedia.org/w/index.php?title=Такт_(музика)&oldid=12309"