Сценска музика
Сценска музика то вираз хтори у ширшим контексту означує музику компоновану за потреби театралней представи, телевизийней емисиї, филма лєбо видео-бавискох, односно було якого медия хтори по своєй природи нє музични. За филмску музику ше дакеди хаснує вираз saundtrek.
Сценска музика першобутно служела як свойофайтова ,,подлога” лєбо катализатор збуваня, односно провадзела атмосферу у драмским дїлу.[1] Найчастейши приклад то глїбоки, „таїнствени" цми тон хтори суґерує опасносц яка грожи протаґонистом. Сценска музика, то музика написана же би провадзела лєбо илустровала и визначела збуванє лєбо розположенє драмскей представи на сцени, филму, радию, телевизиї лєбо знїмку; може служиц як преход медзи часцами у дїлу; же би уведла лєбо закончела представу. З оглядом же є написана же би злєпшала нє музични форми, сценска музика охабя мали упечаток на смак публики. Алє даєдна сценска музика обстава сама по себе.
Нєшка ше углавним сценска музика повязує зоз филмску уметносцу[2] [3] [4]. Може мац розлични форми, од тривиялних ономатопейних формох, по велїчанствени композициї хтори творя безчасово, значне розположенє, напр. у саундтреку за филм 2001: Одисея у вселени, у хторим Кюбрик комбиновал теми зоз симфонийней поеми Так гуторел Заратустра Рихарда Штрауса, зоз валцера На Белавим Дунаю Йогана Штрауса II и електронскей музики хтору компоновал Дєрдь Лиґети.[5].
Сценска музика ма длугу и богату историю, перши записи о нєй датую зоз часу греческей траґедиї. Даєдни зоз найпознатших дїлох класичней музики настали як сценска музика за драмски дїла, од хторих найпознатши приклад композиция Едварда Ґриґа за Ибзенову драму Пер Ґинт (PeerGynt).Тиж значни приклади тирвацих дїлох музика Лудвиґа ван Бетовена за Ґетеов Еґмонт (1810), музика Феликса Менделсона за Шекспиров Сон лєтнєй ноци, свита Жоржа Бизеа Арлезиянка за драму Алфонса Додеа и велї други.
Сценску музику нє треба мишац зоз музику хтора написана за музично-сценски дїла, у хторих музика представя интеґралну (состойну) часц цалосци (опера, оперета, мюзикл).
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Harris, Steve. Film, Television, and Stage Music on Phonograph Records: a Discography. Jefferson, N.C.: McFarland & Co., 1988. ISBN 0-89950-251-2
- Beate Agnes Schmidt: Musik in Goethes Faust. Dramaturgie, Rezeption und Aufführungspraxis (= Musik und Theater. Band 5). Studio, Sinzig 2006, ISBN 978-3-89564-122-0.
- Axel Schröter: Musik zu den Schauspielen von August von Kotzebue. Zur Bühnenpraxis während Goethes Leitung des Weimarer Hoftheaters (= Musik und Theater. Band 4). Studio, Sinzig 2006, ISBN 3-89564-118-9.
Вонкашня вяза
[ушориц | ушор жридло]
- The Foresters Web Opera – Score by Sir Arthur Sullivan for a play by Alfred, Lord Tennyson, with additional music arranged by persons unknown. Available online in an extremely complete state, down to the shortest trumpet fanfare, and thus an extremely useful example of Victorian incidental music.
Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ ilustracyjna muzyka. [w:] (internetowa) Wydawnictwo Naukowe PWN
- ↑ Chodkowski 2006
- ↑ Śledziński1981
- ↑ Kennedy2013
- ↑ Word painting in songwriting... The Songwriting Desk (язик: анґлийски).