Сценоґрафия

Сценоґрафия то слово греческого походзеня од слова сцена (греч: σκηνη, а значи сцена, бина) и слова ґрафеин (грч.: γραφειν, хторе значи писац або описац).^[1]Сценоґрафия єдноставно - опис того цо на сцени.

Сценоґрафия нєшка означує схопносц поставиц уметнїцку сцену театралного, филмского або телевизийного дїла. Тота дїялносц ше одноши насампредз на уметнїцке обдумованє простора дзепоєдних дїйох (у театру на сцени), лєбо кадрох-часцох (на филму), у складзе зоз текстом и предкладами дїла хтори потребно пренєсц на сцену, у складзе зоз теорийнима и практичнима аспектами и предкладами.

Робота сценоґрафа вязана за простор у хторим ше будзе виводзиц дїло, сценоґраф го муши обдумац, пременїц го за потреби дїла и змесциц до ньго протаґонистох/дїячох у дїлу. Улога сценоґрафа по велїм подобна и дакеди

аналоґна зоз улогу драматурґа. Сценоґраф лєм часц тима хтори обдумує даєдно театралне, филмске лєбо телевизийне дїло, вон обовязно вязани за режисера зоз хторим взаємно обдумую реализацию.

Сценоґрафия нєшка нє вязана лєм „цесно” за поняце, филм або телевизию, нєшка ше то одноши на кажде креативне обдумованє простора хторе наменєне даякому явному виводзеню и викладаню, од вистави по политични збуваня. Сценоґрафия ше „селї” та заходзи и до виртуалного швета рахункарских бавискох и програмох, и за нїх потребне обдумац простор у хторим ше буду одвивац виртуални роботи/дїї.

Етимолоґия и културолоґийне толкованє

Термин сценоґрафия греч. походзеня (skēnē, а значи поставяанє лєбо правенє/креированє сцени; grapho, а значи „описац”).

Насампредз термин студиозно описани у Аристотеловей Поетики як „skenographia.'' За лєм, у континенталней Европи, термин узко повязани зоз професийну праксу сценоґрафиї и синоним є за термин „сценски дизайн” на анґлийским язику. У новшим чаше, термин хасновани у музеоґрафиї ^[2]^[3] у смислу кустоса музейних експонатох.^[4]

История

Антонио Kайми 1862. року описує катеґорию уметнїкох хтори практикую pittura scenica e l'architettura teatrale, инспировани зоз уметнїком Фердинандом Ґали-Бибиєном, хтори тиж бул познати як маляр квадратури, лєбо архитектонского малярства (звичайно ткв. спреведзацих приказох архитектури на повалох лєбо мурох). Кайми таке наволує сценоґрафска уметносц и надпомина же

потребни ґениялни инженєринґ же би ше витворело рухоми ґарнитури лєбо илузиї окруженя. Фамелия Ґали да Бибиєна була увод до сценоґрафскей уметносци хтора ше зявела у Болонї у позним 17. вику, алє ше преширела ширцом сиверней Италиї до Австриї и Нємацкей. Ище єдна велька фамелия позната по театралней сценоґрафиї були особи-члени зоз презвиском Квалио.

Кайми далєй спомина практичарох сценоґрафиї у другей половки 18. и на почетку 19. вику у Ломбардиї.^[5] Прегляд историї сценского малярства, архитектури и дизайна под вплївом Италиї по 19. вик дал Ландрияни.^[6]

Хаснованє

Гоч є тиж у складзе зоз професийну праксу сценоґрафа, важне розликовац поєдинєчни елементи хтори творя „дизайн“ перформанского збуваня/дожица (як цо шветло, окруженє, костим, итд.) од термина „сценоґрафия“, хтора уметнїцка перспектива вязана за визуални, искусни и просторни композициї перформансох.

Под вплївом роботи пионирох-початнїкох модернизма Адолфа Апиї и Едварда Ґордона Креґа, сценоґрафия предклада же би ше дизайнерски пракси у рамикох перформанса тримало за ровноправну часц, попри других елеменатох як цо литература, тексти и технїка виводзеня, у рамикох конструкциї и перцепциї значеня. Спрам того, пракса сценоґрафиї холистични приступ композициї перформанса и може ше применїц на дизайн збуваня з нука и з вонка конвенцийного театралного окруженя. Лєбо, як Памела Гауард наводзи у своєй кнїжки Цо то сценоґрафия?:

„Сценоґрафия то безпрекорна синтеза простору, текста, виглєдованя, уметносци, ґлумцох, режисера и патрачох хтори доприноша ориґиналней творчосци.“ ^[7]

Джослин Макини и Филип Батерворт преширюю и суґерую:

„Сценоґрафия ше занїма нє лєм зоз твореньом и представяньом сликох публики, алє значне же би ше занїмала и зоз приємом и анґажованьом публики. То чулне и интелектуалне искуство, емоцийне и рационалне.” ^[8]

Ґалерия

Сценоґрафия дзецинскей представи Бавенє 2013. рок (Дружтво Руснацох Суботица)
Сценоґрафия у представи Благо нагнїваней баби (2009. рок, Дружтво Руснацох, Суботица)

Литература

Howard, P. (2002). What is Scenography? Routledge. ISBN 978-0-415-10085-4.
Baugh, C (2013). Theatre, Performance, and Technology: The Development and Transformation of Scenography',(Revised 2nd edition) Basingstoke: Palgrave Macmillan]
Берёзкин В. И. Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2010. — Т. 1: От истоков до середины XX века. — 532 с. — ISBN 978-5-382-01203-2.
Берёзкин В. И. Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2001. — Т. 2: Вторая половина XX века. В зеркале Пражских Квадриеннале 1967—1999 годов. — 808 с. — ISBN 5-8360-0175-8.
Берёзкин В. И. Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2002. — Т. 3: Мастера XVI—XX вв.. — 293 с. — ISBN 5-354-00032-7.
Берёзкин В. И. Искусство сценографии мирового театра. — М.: Либроком, 2011. — Т. 4: Театр художника. Истоки и начала. — 229 с. — ISBN 978-5-397-02206-4.
Берёзкин В. И. Искусство сценографии мирового театра. — М.: URSS, 2019. — Т. 5: Театр художника. Мастера. — 608 с. — ISBN 978-5-396-00921-9

Вонкашнї вязи

Scenografija (Hrvatska enciklopedija)
SCENOGRAFIJA, FILMSKA
Šta je scenografija i koje su najbolje filmske scenografije ikada.
TRAKTAT O SCENOGRAFIJI I KOSTIMOGRAFIJI knjizare-vulkan.rs
Животопис сценографа Јарослава Малине

Референци

↑ Walker, John (1992) "Scenography". Glossary of Art, Architecture & Design since 1945, 3rd. ed.
↑ Murphy, Oonagh (пролеће 2018). „Museum Studies as Critical Praxis: Developing an Active Approach to Teaching, Research and Practice”. Tate Papers. 29.
↑ International Council of Museums (2009).„Key Concepts of Museology” (PDF). icom.museum/fileadmin/user_upload/pdf/Key_Concepts_of_Museology/Museologie_Anglais_BD.pdf. Архивирано из оригинала (PDF) 2015-06-16. г.
↑ Atelier Brückner (2010). Scenography / Szenografie - Making spaces talk / Narrative Räume. Stuttgart: avedition. стр. 209.
↑ Caimi, Antonio (1862).[Caimi, Antonio (1862).Delle arti del designo e degli artisti nelle provincie di Lombardia dal 1777-1862. Milan, Italy: Presso Luigi di Giacomo Pirola. б. 112—118.
↑ Landriani, Paolo (1830).Dottore Giulio Ferrario, ур.e Descrizione de' Principali Teatri Antichi e Moderni. Tipografia del Dottor Giulio Ferrario, Contrada del Bocchetto N. 2465.
↑ Howard, Pamela (2002). What is Scenography?. London: Routledge. бок.130/mode/2up
↑ McKinney, Joslin (2009). The Cambridge Introduction to Scenography. Cambridge: Cambridge University Press. стр. 4.

[1] Walker, John (1992) "Scenography". Glossary of Art, Architecture & Design since 1945, 3rd. ed.

[2] Murphy, Oonagh (пролеће 2018). „Museum Studies as Critical Praxis: Developing an Active Approach to Teaching, Research and Practice”. Tate Papers. 29.

[3] International Council of Museums (2009).„Key Concepts of Museology” (PDF). icom.museum/fileadmin/user_upload/pdf/Key_Concepts_of_Museology/Museologie_Anglais_BD.pdf. Архивирано из оригинала (PDF) 2015-06-16. г.

[4] Atelier Brückner (2010). Scenography / Szenografie - Making spaces talk / Narrative Räume. Stuttgart: avedition. стр. 209.

[5] Caimi, Antonio (1862).[Caimi, Antonio (1862).Delle arti del designo e degli artisti nelle provincie di Lombardia dal 1777-1862. Milan, Italy: Presso Luigi di Giacomo Pirola. б. 112—118.

[6] Landriani, Paolo (1830).Dottore Giulio Ferrario, ур.e Descrizione de' Principali Teatri Antichi e Moderni. Tipografia del Dottor Giulio Ferrario, Contrada del Bocchetto N. 2465.

[7] Howard, Pamela (2002). What is Scenography?. London: Routledge. бок.130/mode/2up

[8] McKinney, Joslin (2009). The Cambridge Introduction to Scenography. Cambridge: Cambridge University Press. стр. 4.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]